WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини нервово-паралітичної дії - Реферат

Отруйні речовини нервово-паралітичної дії - Реферат

дисперсного аерозолю i крапель V-гази дiють через шкiрнi покрови i обмундирування.
Ураження можуть виникнути i при попаданнi ОР всередину з зараженою їжею i водою, а також на слизову оболонку ока, раневi i опiковi поверхнi.
ФОР є високотоксичними речовинами (ультраотрути) швидкої i смертельної дiї. При ураженнi V-газами через шкiру - сповiльненої дiї.
Тяжкiсть iнтоксикацiї залежить вiд величини впливаючої токсодози i експозицiї. Так, мiнiмально дiюча концентрацiя при iнгаляцiйному ураженнi становить для зарину (зоману) 0,001 (0,0001) г/м3 при вдиханнi отруйного повiтря протягом 1-3 хвилин, а при концентрації зарину 0,001 г/м3 та 15- хвилинної експозицiї виникає тяжке ураження. Для зарину i зоману найбiльш небезпечний шлях ураження є iнгаляцiйний, а V-газiв - через шкiру. Всi ФОР небезпечнi i при пероральному ураженнi.
Смертельні токсодози в залежності
від шляху надходження ОР
Шлях надходження
ОР інгаляційний,
г · хв/м3 через шкіру,
мг/кг через ШКТ
мг/кг
Зарин
зоман
V-гази 0,1
0,03
0,004 7-9
1-1,5
0,05 1,5
0,5
0,009
ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
МЕХАНІЗМ ДІЇ ТА ПАТОГЕНЕЗ ІНТОКСИКАЦІЇ.
Механізм дії та патогенез інтоксикації.
У механiзмi дiї ФОР розрiзняють антихолiнестеразну i неантихолiнестеразну теорiю токсичної дiї.
Основною вважають антихолiнестеразну дiю, суть якої зводиться у пригнiченнi ферменту ацетилхолiнестерази (АХЕ), яка мiститься в тканинах нервової системи, еритроцитах, скелетних м'язах, що приводить до припинення або значного зменшення гiдролiзу медiатора-ацетилхолiну (АХ), накопичення якого в синапсах супроводжується наступним збудженням i перезбудженням холiнергiчної нервової системи.
Холiнестераза (ХЕ) є простим бiлком-протеіном, який складається лише з одних амiнокислот і вмiщує у собі вiд 30 до 50 активних центрiв. Кожен активний центр має 2 активнi дiлянки: анiонну (-), яка зв'язується з катiонною (+) групою ацетилхолiну, i естеразну, утворену гiдроксилом амiнокислоти серину i iмiдазольним кiльцем гистидiну (акцептором i донором протону), яка зв'язується зi складноефiрною групою ацетилхолiну з послiдовним розривом в АХ ефiрного зв'язку з утворенням холiну i оцтової кислоти.
Ацетилхолiн є медiатором (передавачем) нервових iмпульсiв в холiнергiчнiй нервовiй системi (нейронах). Синтез АХ здiйснюється в пресинаптичному кiнцi шляхом переносу ацетильноі групи ацетiл-КоА на холiн за допомогою ферменту холiнацетилази за участю АТФ.
Холiнорецептори являють собою бiлково-лiпiднi комплекси. В залежностi вiд чутливостi до тiєі чи iншої групи хiмiчних сполук, вони подiляються на мускариночутливi (М-холiнорецептори) i нiкотиночутливi (Н-холiнорецептори).
М-холiнорецептори розташованi на постсинаптичнiй мембранi у синапсах усiх постганглiонарних парасимпатичних нервiв, симпатичних нервiв, якi іннервують потовi залози, частково шлунок i матку, а також у нейронейрональних синапсах головного мозку, у клiтинах Реншоу i блокуються холiнолiтиками. Н-холiнорецептори знаходяться на постсинаптичнiй мембранi скелетних м'язiв, ганглiях, нейронах спинного мозку, в каротидному клубочцi, хромофiнних клiтинах мозкової речовини наднирникiв i блокуються ганглiоблокаторами, кураре, а в ЦНС - пентафеном.
Бiльш сильна антихолiнестеразна дiя є у фосфорiлтiохолiнiв типу V - газiв, якi завдяки присутностi амiногрупи здатнi з'єднуватися як з естеразним гiдроксилом серину, так i з анiонною дiлянкою ферменту.
Тривалiсть дiї ФОР, як i iнших антихолiнестеразних речовин, визначається швидкiстю вiдновлення активностi АХЕ, швидкiстю розпаду комплексу IФ (iнгiбiтор - фермент). Поступова втрата фермент - iнгiбiторним комплексом здатностi до дисоцiацiї визначається як "старiння" АХЕ. Час повного "старiння" фосфорильованої АХЕ коливається вiд декiлькох хвилин до декiлькох дiб. Особливо швидко проходить "старiння" зв'язку у зоману. У першi хвилини i часи пiсля отруєння можливе вiдщеплення ОР вiд ферменту за допомогою реактиваторiв АХЕ, але у пiзнiй час, внаслiдок "старiння" фосфорильованого фермента вiдщеплення ОР стає неможливим. Оборотнi iнгiбiтори АХЕ (прозерiн, галантамiн) зв'язуються з АХЕ немiцно i активнiсть ії швидко вiдновлюється.
Існує пряма залежність мiж ступенем пригнiчення холiнестерази i токсичнiстю, таким чином, чим сильнiша антихолiнестеразна дiя речовини, тим бiльша її токсичнiсть. Так, при легкому ступенi ураження активнiсть АХЕ пригнiчена на 30-50%, при середньому - на 50-70%, при тяжкому - бiльше 70%.
Визначення ступеню пригнiчення АХЕ використовується в лабораторнiй практицi для дiагностики отруєння ФОР, а також при iндикацiї для визначення наявностi отрути у водi, харчових продуктах та iнших середовищах.
Теорія неантихолінестеразної дії ФОР
ФОР має безпосередню (пряму) дiю на холiнорецептори в силу схожостi їх структури з АХ, внаслiдок чого виникають такi ж самi ефекти, як i при дiї ацетилхолiну.
Будова та фiзико-хiмiчнi властивостi ФОР забезпечують здатнiсть дiї як на анiонний, так i на естерофiльний центри ХР.
ФОР пригнiчують ферменти, якi беруть участь в енергетичному обмiнi, внаслiдок чого знижується продукція макроергiв (АТФ). В бiльшiй мiрi пригнiчуються естерази, оксидази, трансамiнази, гексенази, лiпази. Але пригнiчення цих ферментiв має менше значення в патогенезi iнтоксикацiї порiвняно до пригнiчення ферменту АХЕ.
З патофiзiологiчної точки зору, всi симптоми отруєння ФОР подiляють на 3 групи: мускариноподiбнi, нiкотиноподiбнi, центральнi. До мускориноподiбних симптомiв вiдносяться: бронхоспазм, посилення тонусу та перистальтики кишечника, посилення секрецiї слини, сльозотеча, мiоз, брадикардiя та зниження артерiального тиску.
До нiкотиноподiбних симптомiв вiдносять: м'язові фiбриляцiї, посмикування м'язiв обличчя, вiй, язика, шиї, м'язова слабкiсть, тахікардія, пiдвищення артерiального тиску, гiперадреналiнемiя.
Центральнi симптоми виражаються: головним болем, порушенням свідомості, судомами, порушенням дихання, коматозним станом.
Патогенез ураження ФОР достатньо складний: порушуються дiяльнiсть нервової, серцево-судинної, дихальної систем органiзму, значнi порушення виникають також у бiлковому та вуглеводному обмiнi, обмiнi катехоламiнiв та серотонiну, пригнiчується багато ферментних систем. Такi порушення виникають на фонi вираженого кисневого голодування тканин органiзму, у тому числi i ЦНС.
Перебіг отруєння.
ФОР викликають в основному однакову клiніку ураження. Уклiніцi поряд з загальною резорбтивною дiєю, яка визначає тяжкiсть iнтоксикацiї, вiдмiчаються рiзного ступеню проявлення мiсцевих симптомів, якi виникають у першу чергу.
У зв'язку з цим, iснують свої особливостi розвитку клiнiчних симптомiв, в залежностi вiд надходження ОР в органiзм.
При iнгаляцiйнiй дiї, як правило, прихованого перiоду немає i симптоми iнтоксикацiї настають вiдразу (у першi хвилини), вираженi симптоми ураження органiв дихання (рiнорея, гiперсалiвацiя, стиснення за грудиною, утруднення дихання) i органiв зору (мiоз, сльозотеча).
При попаданнi ОР на шкiру симптоми проявляються через 20-30хв при дiї зарину i зоману, i 1-3 години при дiї V-газiв. Вiдмiчається посмикування окремих м'язових волокон (фiбриляцiї), мiсцеве посилення потовидiлення на мiсцi попадання ОР. Загальнорезорбтивна дiя наступає пiзнiше, ніж при iнгаляцiйних формах ураження, мiоз спочатку може бути вiдсутнiм.
При попаданнi у
Loading...

 
 

Цікаве