WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Отруйні речовини нервово-паралітичної дії - Реферат

Отруйні речовини нервово-паралітичної дії - Реферат


Реферат на тему:
Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
У групу ОР нервово - паралітичної дії або фосфорорганічних ОР (ФОР) входять сполуки, які специфічно порушують нормальне функціонування нервової системи з появою судом, які переходять у параліч. Головними представниками цієї групи є зарин, зоман i Вi - гази (Vx).
Зарин і зоман синтезовані у науково-дослідній лабораторії під головуванням Г.Шрадера, концерну "I.Г.Фарбенiндустрі" в м. Леверкузенi, (Німеччина). У пошуках ефективних інсектицидів він виявив високу токсичність деяких сполук, які містять фосфор, особливо його ефірів.
Так, у 1936 році був синтезований табун, в 1939 році - зарин, а у кінці 1944 року - зоман. Всi цi отруйні речовини були прийняті на озброєння фашистською Нiмеччиною, а до кінця війни запас цих речовин складав: табуну 8770 т, зарину 1260 т, зоману 20 т.
У серединi 50-х рокiв в лабораторiях Великобританiї, Швецiї, ФРН синтезованi ФОР, близькi по структурi з ацетилхолiном - фосфорiлтiохолiни, які перевищують по токсичнiй дiї зарин, зоман у сотнi разiв. З цiєі групи вiдiбранi i прийнятi на озброєння США фосфорiлтiохолiни пiд шифром Vx, виробництво яких почалося в 1961 роцi в м. Нью-Порт (штат Iндiана).
За хiмiчною структурою назва зарину - iзопропіловий ефiр метилфторфосфонової кислоти i значиться у США пiд шифром GB; зоман - пiнаколіновий ефір метилфторфосфонової кислоти - шифр GD.
На табельному оснащеннi іноземних армiй знаходяться зарин i Vx - гази.
Висока токсичнiсть ФОР, яка проявляється при будь-яких способах надходження в органiзм, можливiсть застосування їх всiма засобами ураження у різних клiматичних умовах висунули їх на провідне мiсце в арсеналi хiмiчної зброї іноземних армiй.
ПЕРШЕ ПИТАННЯ
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ І ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗАРИНУ, ЗОМАНУ І
Ві-ГАЗІВ
Фізичні властивості
Зарин, зоман i V-гази в чистому станi - це безколiрнi прозорi рiдини, технiчнi продукти яких мають забарвлення від солом'яно-жовтого до коричневого i мають запах: зарин - слабко фруктовий, зоман - камфори, V-гази - паленої гуми; хiмiчно-чисті ОР мають менш слабкий запах.
Запах ОР має дiагностичне значення i враховується при встановленнi дiагнозу ураження. Температура кипiння ФОР висока: зарину +151,50 С, зоману +1900 С, V-газiв +3000 С, що визначає високу їх стiйкiсть на мiсцевостi.
Так, стiйкiсть зарину влітку - 6 годин, весною i восени - 12 годин, взимку - до 2 дiб, зоману - лiтом - бiля доби, взимку - кiлька дiб, V-газiв - літом - 1,5-2 тижні, взимку - декiлька мiсяцiв.
Леткiсть ФОР пов'язана з температурою кипiння ОР. Зарин порiвняно летюча ОР - 12 г/м3 при +200 С, зоман - 3 г/м3, V-гази - 0,001 г/м3. У зв'язку з низькою леткiстю V-газiв можливе їх використання у виглядi крапель i аерозолiв, а зарина i зомана, крiм того, у виглядi пару.
Пара ФОР важча за повiтря у кiлька разiв i може довгий час знаходитись у приземному шарi атмосфери i уражати незахищений особовий склад.
Температура затвердiння цих ОР нижча -500 С, що дозволяє їх використовувати у холодний час року.
Питома вага цих ОР близька до одиниці і при попаданнi у водоймища вони можуть знаходитися в усiх шарах води, що необхiдно враховувати пiд час вiдбору води при проведеннi хiмiчної розвiдки.
Зарин добре розчиняється у водi i при попаданнi у водоймища швидко заражує великi об'єми води. Крiм того, ця властивість використовується у застосуванні водних розчинів речовин для знешкодження зарину.
Зоман в водi розчиняється погано, Vx - гази - порiвняно добре. Зарин, зоман і V-гази добре розчиняються в жирах, лiпiдах, в зв'язку з чим добре проникають через шкiру i спричиняють резорбтивну дiю, крiм того, вони добре розчиняються в органiчних речовинах (спирт, дихлоретан, бензол, бензин та iн.), котрi можна використовувати для знешкодження їх на рiзних поверхнях, а на основі дихлоретану готується табельний дегазуючий розчин N 1, призначений для дегазації Vx - газiв. Всi ФОР у рiдкому станi всмоктуються в фарбованi i пористi поверхнi, проникають в гумотехнiчнi вироби (засоби захисту шкiри та ін.), в зв'язку з чим їх захисна спроможнiсть обмежена i становить від десятків хвилин до декількох годин. Пари зарину i зоману, завдяки їх порiвнянiй леткостi, добре адсорбуються обмундируванням, що створює загрозу ураження особового складу, знявшого протигази в безпечнiй зонi, за рахунок десорбцiї парiв ОР з обмундирування.
Хімічні властивості
Зарин, зоман i Vx - гази хiмiчно досить стiйкi в зовнiшньому середовищi. При взаємодiї з рiзними хiмiчними сполуками реакцiї зарину i зоману проходять в основному з розривом фтор-фосфорного зв'язку i Vx - газiв з розривом зв'язку фосфор-сiрка. Практичне значення мають реакцiї фосфорилювання, гiдролiзу i окислення, котрi мають вiдношення до метаболiзму, механiзму токсичної дiї, знешкодження (дегазацiї), виявлення (iндикацiї) i терапiї уражень.
Реакцiя гiдролiзу з водою проходить з утворенням нетоксичних продуктiв (ефiрiв метилфосфонової кислоти). Швидкiсть реакцiї залежить вiд температури води. Так, зарин при +20о С гiдролiзується протягом 7 дiб, зоман - 25 дiб, а V-гази - 404 доби.
Повiльний гiдролiз обумовлює тривалу хiмiчну стiйкiсть ОР в зовнiшньому середовищi. При пiдвищеннi температури i добавленнi лугу гiдролiз прискорюється. Ця реакцiя може використовуватися для дегазацiї обмундирування, бiлизни, медичного майна шляхом кип'ятіння у водi з додаванням соди.
Зарин i зоман добре руйнуються лугами з утворенням нетоксичних продуктiв, а саме їдким натрiєм, амiаком, моноетаноламiном, якi найбiльше використовуються для дегазацiї бойової технiки, озброєння, транспорту, а хiмiчна служба готує на їх основi табельнi дегазуючi розчини N2 АЛ (аміачно-лужний) та N2 БЛ (без аміачно-лужний). Амiак, крiм того, використовується для дегазацiї обмундирування пароамiачним способом.
Слабко-лужний розчин (2%) гiдрокарбонату натрiю використовується для промивання очей та шлунку.
Зарин та зоман взаємодiють з фенолятами. Реакцiя використовується в ДПС (фенолят натрiю) для обробки обмундирування, зараженого парами i аерозолями цих отруйних речовин. Реакцiї V-газiв з лугами проходять повiльно i для дегазацiї цих ОР використовуються безводнi (в органiчних розчинниках) розчини речовин хлоруючої та окислюючої дiї. Хiмiчна служба з цiєю метою готує табельний дегазуючий розчин N1 (2% розчин дихлорамiну в дихлоретанi). Слабкi розчини хлорамiну (0,25-0,5%) використовуються для промивання слизової оболонки очей.
ФОР добре вступають у реакцiю з алкоголятами, котрi використовуються в IПП для проведення часткової санiтарної обробки. Реакцiя ФОР з пероксидом водню може використовуватися для хiмiчної обробки ран, заражених цими ОР i iндикацiї (гiдропероксидна реакцiя).
Реакцiя з гiдроксиламiнами (оксимами) використовується для iндикацiї та антидотного лiкування.
Токсичні властивості
Хiмiчними засобами ураження ФОР є снаряди стволової та реактивної артилерiї (зарин iV-гази), авiацiйнi хiмiчнi бомби i касети (зарин), хiмiчнi бойовi частини ракет (зарин), хiмiчнi фугаси (V-гази), ВАП (V-гази, зарин), бiнарнi боєприпаси - артилерiйськi снаряди, авiацiйнi бомби (Бiг-ай), ВАП (зарин - 2, V-гази - 2).
Основний бойовий стан зарину - пара та не осідаючий аерозоль, уражаючий особовий склад iнгаляцiйним шляхом, а V-газiв - аерозоль, уражаючий особовий склад iнгаляцiйним шляхом у виглядi дрібнодисперсного аерозолю, а у виглядi грубо
Loading...

 
 

Цікаве