WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин і отрут - Реферат

Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин і отрут - Реферат

захисних властивостей тари та ін. Скляна та металева тара (упаковка) повністю захищає від ОР і отрут продукти, які зберігають у ній (бідони, бочки, консервні банки). Упаковки з картону і паперу, поліетиленові мішки, дерев'яні і фанерні ящики не захищають продукти від ОР. У незахищені сипучі продукти (крупа, мука тощо) ОР, залежно від агрегатного стану, проникають на глибину 1-7 см, у товщу м'яса ? на 2-5 см, в овочі ? на 0,5-2 см. У жирах, маслах, продуктах, які містять жири ОР розчиняються дуже швидко, заражаючи всю масу.
3.2. Правила відбору проб для аналізу
Відбір проб води та продовольства для направлення на аналіз у лабораторію проводять у тих випадках, коли медична служба не може зробити остаточний висновок на місці.
При підозрі на зараження джерела води треба обстежити місцевість, яка прилягає до нього, щоб виявити краплі чи плями ОР. Якщо вони виявлені, то необхідно взяти проби ґрунту, рослин тощо, бо їх дослідження може дати більш точні дані про природу ОР, котрими заражене джерело.
Проби води із колодязів та інших відкритих джерел треба брати з поверхні та придонного шару. У кожному шарі проби відбирають з двох і більше різних місць і змішують їх у загальну пробу (об'єм 1,5-2 л) при цьому воду старанноперемішують. Якщо проба води буде доставлена на аналіз пізніше ніж через дві години з моменту її взяття, ОР витягують адсорбентом (шляхом пропускання через колонку з активованим вугіллям) чи органічними розчинниками (бензолом, толуолом, ефіром) за спеціальною методикою. На дослідження в цьому випадку направляють активоване вугілля чи органічний розчинник (10 мл).
Відбір проб води з водопроводу, свердловини роблять за загальноприйнятою методикою.
Перед взяттям проб продуктів необхідно обстежити територію навколо місця розміщення складу, транспорту та інших продовольчих об'єктів. При наявності сліду (краплі, плями, аерозоль) ОР на тарі, брезенті та інших покриттях, а також на самих харчах, якщо вони зберігаються відкритими, знімають чи відсікають заражені місця та переносять у пробірку (колбу), яку щільно закупорюють.
Проби сипучих продуктів, які зберігаються в мішковій тарі, беруть за допомогою металевої лопатки (щупа) з поверхні, яка прилягає до мішковини. Відбір проводять декілька разів і в різних місцях.
Проби сухарів, галет, печива, сухих овочів, харчових концентратів, кускового цукру, які містяться в ящику, мішковині, беруть з поверхні, що прилягає до тари, (з найбільшим зараженням).
Проби м'яса, риби, хліба та твердих жирів беруть за допомогою скальпеля і пінцета, зрізуючи шар товщиною 0,5-1,0 см з місць найбільшого зараження чи з тих окремих ділянок, де видно сліди ОР. Дрібну рибу, свіжі фрукти і овочі беруть цілими екземплярами.
Пробу рідких продуктів (рослинне масло, рідка їжа) беруть після старанного перемішування усієї маси, яка міститься у посуді. Маса харчових продуктів має бути не меншою 150-200 г. Взяті проби води і харчових продуктів пакують, нумерують і направляють із супровідними документами в лабораторію (СЕЛ дивізії, СЕЗ армії, СЕЗ фронту). У супровідному документі вказують: куди направляється проба, назва і місцезнаходження (на карті) об'єкта, де взята проба, час, місце і спосіб застосування ОР, назва, номер і час взяття проби, результати досліджень на місці і характер імовірного зараження проби, мета дослідження проби, адреса, на яку необхідно направити результати аналізу, посада, звання та прізвище особи, яка направила пробу на аналіз.
Умови упаковки і транспортування проб мають бути безпечними для оточуючих і сприяти збереженню ОР в матеріалі, що доставляється.
3.3. Індикація ОР та отрут
У медичних пунктах і лікувальних закладах індикація ОР в пробах води і сипучих продуктах проводиться за допомогою табельного приладу хімічної розвідки ПХР-МВ (МПХР). Цей прилад дозволяє отримати лише попередній висновок. При встановленні зараження джерел води і сипучих видів продуктів користуватися ними категорично заборонено. Якщо за допомогою приладу ПХР-МВ (МПХР) неможливо встановити зараження об'єкта, але є підозра щодо його зараження, то проби з цих об'єктів направляють у медичну польову хімічну лабораторію (МПХЛ).
Видачу висновку про придатність продовольства і води для вживання особовим складом здійснюють тільки лікарі-спеціалісти, які мають відповідну підготовку в галузі воєнної гігієни і токсикології.
Можливі такі варіанти експертного рішення:
а) продовольство (вода) придатне для вживання особовим складом без обмеження;
б) вода придатна для вживання особовим складом протягом визначеного терміну (наприклад, протягом 1-го чи 10-ти днів);
в) продовольство (вода) придатне для вживання здоровими військовослужбовцями при виконанні бойових завдань і робіт у зоні зараження;
г) продовольство придатне для вживання після проведення рекомендованої обробки (наприклад, варки протягом 30 хв);
д) продовольство непридатне для вживання, підлягає дегазації з наступним повторним лабораторним дослідженням;
е) продовольство непридатне для вживання особовим складом і підлягає знищенню.
На медичну службу частини покладаються такі медичні експертизи: обстеження зараженого об'єкта і території, яка до нього прилягає, оцінка особливостей зараження та індикація ОР на місці за допомогою приладу ПХР-МВ (МПХР), відбір проб і доставка їх у спеціальну лабораторію (СЕЛ дивізії, СЕЗ армії, СЕЗ фронту). Безпосередньо організовує і відповідає за проведення експертизи начальник медичної служби частини.
Фахівець медичної служби виконує лабораторний контроль за пробами води і продовольства, які надходять з місць приготування їжі, випічки хліба, з продовольчих складів і пунктів водопостачання частини.
Використана література:
1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С. 165-171, 199-215, 312-329.
2. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. - К.: УВМА, 2003. - С. 30-36, 78 - 86.
3. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. - Ташкент: Медицина, 1978. - С. 318-321, 359-365, 406-418.
4. Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. - С. 135-139, 181-327.
5. Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.
Loading...

 
 

Цікаве