WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Воєнні конфлікти та способи їх вирішення - Реферат

Воєнні конфлікти та способи їх вирішення - Реферат


Реферат на тему:
Воєнні конфлікти та способи їх вирішення
Зростання конфліктності в сучасному світі та способи їх залагодження дають підстави для висновку, що в осяжний період ймовірною формою вирішення територіальних, соціальних, економічних, національно-етнічних, ідеологічних, релігійних, культурних та інших протиріч залишиться застосування військової сили. В цій ситуації проблеми зміцнення воєнної безпеки України, участь нашої держави у світовій системі збереження миру як завдання воєнної організації України (далі: воєнна організація держави - ВОД), передбачають розробку і застосування на практиці нових підходів до запобігання та врегулювання воєнних конфліктів. (Воєнна організація держави є охопленою єдиним керівництвом сукупність військових формувань, промислових, воєнно-наукових, військово-навчальних і забезпечувальних структур та органів управління ними, яка створює належні умови для збройного захисту національних інтересів держави від зовнішніх і внутрішніх воєнних загроз).
Готовність виділити певні військові контингенти до складу сил ООН для проведення, згідно з рішенням Ради Безпеки, воєнних (миротворчих) дій задля припинення агресії окремих держав чи груп держав, а також підтримання миру і безпеки в різних регіонах світу, передбачена Воєнною доктриною України.
Оцінка характеру воєнних конфліктів, до вирішення яких залучається ВОД, з'ясування причин і джерел їх виникнення, окреслення етапів їх перебігу є першочерговим завданням для визначення умов запобігання і врегулювання цих конфліктів воєнно-політичними засобами. Саме тому науково обгрунтована типологія та класифікація воєнних конфліктів набуває принципового значення.
Типологія (від грец. відбиток, форма, зразок і слово, знання) - метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування системи об'єктів та їх групування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі (чи типу). Типологія - один з найважливіших засобів та прийомів теоретичного аналізу воєнного конфлікту. Сенс її полягає в тому, що, розглядаючи воєнний конфлікт багатосторонньо, у різних аспектах, вона дозволяє об'єктивно оцінити його, найповніше зрозуміти його специфіку. Водночас типологічний аналіз дає можливість окреслити загальні й істотні характеристики, ознаки, сторони воєнного конфлікту, визначити його місце і вплив на сучасний світ.
Класифікація (від лат. розряд, клас, роблю, розкладаю) - система субпідрядних понять будь-якої галузі знання чи діяльності людини, представлена у вигляді різного за формою подання (схеми, таблиці). Використовується як засіб встановлення зв'язків між цими поняттями чи класами об'єктів, а також для орієнтування різних понять чи відповідних об'єктів. Класифікація здійснюється на науковій основі і дозволяє прогнозувати невідомі ще факти та закономірності .
Типологічний і класифікаційний аналіз - поширені дослідницькі методи, що застосовуються вітчизняними і зарубіжними вченими для пізнання конфліктів. Головними розбіжностями в їхніх підходах є вибір різних критеріїв для аналізу. Типологічна процедура, як певне узагальнення, використовується у вигляді класифікації воєнних конфліктів.
У марксистсько-ленінській теорії основним критерієм воєнних конфліктів вважається їх класовий, соціально-політичний і конкретно-історичний характер. Основні вимоги до їх типології і класифікації були сформульовані засновниками марксизму-ленінізму лише до однієї з форм таких конфліктів - війни. Історичною підставою цієї теорії є зв'язок війни з епохою. Відповідно до цього, війни розрізняються за історичними типами. Відтак, у марксистсько-ленінській воєнній історії прийнято вирізняти війни періодів рабовласництва, феодалізму, капіталізму та сучасної епохи. Типи воєн, згідно з цією класифікацією, визначаються соціально-політичними протиріччями кожної епохи. Концепція вирізняє такі основні типи воєн: війни між державами двох протилежних суспільних систем; громадянські війни між пролетаріатом і буржуазією - війни між народами та монополіями; війни між імперіалістичними державами і народами, що борються за свою незалежність; війни між імперіалістичними державами. За соціально-класовою спрямованістю усі війни поділяються на два роди - справедливі і несправедливі. На цій основі здійснювалась класифікація воєнних конфліктів за історичними епохами та соціально-політичним змістом.
Однак, не заперечуючи правомірності такої типології, необхідно визначити вади цього підходу при дослідженні сучасних воєнних конфліктів. По-перше, такі підстави були істотними для воєн минулих епох. По-друге, однобічність цієї типології полягає в тому, що обмежено розглядається лише одна з форм воєнного конфлікту - війна, тоді як нині домінуючими стають інші його форми. По-третє, вада такої типології полягає і в тому, що вона спирається тільки на класовий характер воєнного конфлікту, не враховуючи інших соціальних суб'єктів.
Інший підхід до класифікації війн і воєнних конфліктів застосовують воєнні експерти США і НАТО. Вони звертають увагу насамперед на воєнно-стратегічні та воєнно-технічні аспекти, поділяючи війни за масштабами і засобами застосування на: загальні ядерні; загальні звичайні; ядерні війни на театрі воєнних дій; звичайні війни на театрі воєнних дій. При реалізації своєї стратегії глобального домінування, зіткнувшись із конфліктами нижчого рівня, ніж глобальні війни, американські вчені розробили концепцію воєнних конфліктів різної інтенсивності, в якій розглядається весь їх спектр - від "незначних" до глобальної війни. При цьому, війна з використанням ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також загальна війна на театрі воєнних дій визначаються як воєнний конфлікт високої інтенсивності. Інші війни, що проводяться з обмеженими цілями, належать до конфліктів середньої інтенсивності. Решта акцій, від воєнних до психологічних, об'єднуються в конфлікти низької інтенсивності. Критерієм справедливості вважається прийняття рішення на ведення війни законною владою, якщо при цьому немає інших засобів досягнення політичних цілей. Вивчення воєнних конфліктів на основі їх інтенсивності дозволяє планувати необхідні заходи щодо своєчасного реагування на них ще на етапі їх зародження. При цьому втрачається зміст протиріччя, яке сторони прагнуть розв'язати, нівелюється інформація про цілі та інші характеристики, що складають соціально-політичні ознаки війни.
Спробу пристосувати марксистсько-ленінську типологію воєнних конфліктів до сучасних умов, доповнивши її підходами західних експертів, здійснив А. Клименко. Запропонована ним
Loading...

 
 

Цікаве