WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Збройні Сили та інші військовi формування України на сучасному етапі - Курсова робота

Збройні Сили та інші військовi формування України на сучасному етапі - Курсова робота

Збройні Сили та інші військовi
формування України на сучасному етапі
ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ВИДИ ТА РОДИ ВІЙСЬК
Україна, проголосивши 24 серпня 1991 р" свою незалежність, прагне жити в мирі та дружбі з усіма держа-і вами світу. Однак нині не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, що загрожуватимуть суверенітету нашої країни. 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил. 19 жовтня 1993 р. Верховна Рада постановила вважати 6 грудня святом - Днем Збройних Сил України.
Збройні Сили України організовуються і функціонують на основі Воєнної доктрини України, затвердженої Верховною Радою, і законів України "Про Збройні Сили України" та "Про оборону України".
Воєнна доктрина - це прийнята державою система поглядів і положень про її військову безпеку, про будівництво Збройних Сил, їх існування та використання. Воєнна доктрина України має оборонний, миролюбний, а не агресивний характер. Стратегічним завданням України в галузі оборони є захист її державного суверенітету і політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Воєнна доктрина співвіднесена з економічною та зовнішньополітичною доктринами України і скоординована з воєнними доктринами сусідніх держав.
Основними напрямами реалізації Воєнної доктрини України е:
- прагнення вирішувати усі міжнародні проблеми невоєнними засобами;
- забезпечення оборони держави воєнними засобами;
- будівництво боєздатних Збройних Сил;
- створення матеріальної основи якісно нового війська. Воєнна доктрина виходить із того, що державний кордон України із суміжними державами є остаточно встановленим, а сама Україна не має територіальних претензій до жодної держави. Використання Збройних Сил можливе в разі збройної агресії, посягань на територіальну цілісність України, а також при виконанні Україною своїх міжнародних зобов'язань.
Воєнна доктрина проголошує, що Україна ніколи першою не розпочне бойових дій проти Іншої держави, якщо сама не стане об'єктом її агресії. Відмова від використання першою своїх Збройних Сил зовсім не означає, що Україна має завжди дотримуватися пасивної стратегічної оборони. В умовах війни можуть бути активно і широко використані всі форми сучасного воєнного мистецтва: стратегічне розгортання, відбиття повітряне-космічного удару, стратегічна наступальна, оборонна операція та ін. Воєнна доктрина України передбачає спільні дії у воєнний час Збройних Сил із Прикордонними військами, Національною гвардією, Службою безпеки, Внутрішніми військами, силами Цивільної оборони.
Збройні Сили України будуються і здійснюють свою діяльність на основі таких принципів:
Принцип демократії і гуманізму. В діяльності армії та флоту повинно враховуватися те, що найвищою суспільною цінністю є людина. Захист її життя, інтересів, створення необхідних умов у армії для розвитку, подаль-
того вдосконалення особистості є найголовнішим.
Принцип верховенства закону. Ніщо в Збройних Силах України не має такої сили, як сила закону. Виконання Конституції і законів України, статутів Збройних Сил України та наказів командирів є обов'язком кожного військовослужбовця. Порушення законів України тягне за собою дисциплінарну, кримінальну відповідальність.
Принцип єдиноначальності і колегіального вироблення рішень означає, що кожний командир, як єдиноначальник, перш ніж прийняти певне рішення, повинен враховувати думку, позицію колегіального органу (військової ради, зборів офіцерів, солдатів). Колегіальність у прийнятті рішень була, починаючи із Запорізького війська, доброю традицією української армії. Єдиноначальність забезпечує чіткість і оперативність управління військами, повну відповідальність командира за бойову готовність частини, корабля.
Принцип загального військового обов'язку громадян України. Військова строкова служба в Збройних Силах України є конституційним обов'язком кожного громадянина нашої держави (чоловічої статі). Виняток становлять лише ті громадяни, які мають підстави для звільнення від військової служби. Комплектування армії та флоту в Україні проводиться за змішаним принципом; за контрактом (служба офіцерів, прапорщиків, старшин) та на основі призову юнаків на строкову військову службу. Цей принцип комплектування армії існує в більшості держав світу. Лише у США, Англії та Японії війська комплектуються виключно на основі контракту, бо названі країни мають для цього відповідні соціально-економічні умови. Однак наймана армія має як переваги, так і суттєві недоліки.
Принцип добровільного вступу на кадрову військову службу. Зарахування на кадрову військову службу (за контрактом) проводиться лише на добровільній основі, коли громадянин виявляє бажання укласти відповідну угоду.
Принцип дотримання військової дисципліни (про це йтиметься далі).
Принцип гласності в діяльності Збройних Сил України і збереження державної та військової таємниці. Загальні питання навчально-бойової діяльності армії та флоту мають висвітлюватись у засобах масової інформації. Таки-
ми питаннями відповідно до міжнародних угод вважаються: попередження населення країни, світової громадськості про військові навчання і маневри, повідомлення про зміни у військовому керівництві та ін. Але гласність не є підставою для розголошення державної та військової таємниці, не повинна призводити до зниження національної безпеки держави. Тому розголошення інформації щодо державних та військових таємниць тягне за собою юридичну відповідальність.
Принцип позапартійності. Цей принцип уперше втілено в концепції національних Збройних Сил України. Він означає, що військовослужбовці не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Армія і флот перебувають поза політикою і виконують свої функції відповідно до законів України.
Принцип гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців означає, що їм гарантуються права, свободи, соціальний захист, а також в разі необхідності правовий захист з боку держави згідно з чинним законодавством.
Збройні Сили України є основою військової організації держави. Державною програмою будівництва та розвитку Збройних Сил України передбачено мати у їхньому складі чотири види Збройних Сил: Сухопутні війська, Військове-Повітряні сили, Війська Протиповітряної оборони, Військово-Морські сили; спеціальні війська; Залізничні війська, а також органи управління і тилу, з'єднання, частини, військово-навчальні заклади, установи, підприємства, які не входять до видів Збройних Сил.
Кожний вид Збройних Сил України має свої роди військ, що характеризуються певним призначенням, бойовими можливостями, військовою технікою, зброєю, кадровим складом тощо.
СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА
(війська наземної оборони)
Сухопутні війська (СВ) - вид Збройних Сил, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі, най численніший і найрізноманітніший щодо озброєння та способів бойових дій.
Формування власних Сухопутних військ в Україніпочало здійснюватися 12 грудня 1991 р., після підписання Президентом України Указу про Збройні Сили
Loading...

 
 

Цікаве