WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Штурмова гвинтівка М16А2 (пошукова робота) - Реферат

Штурмова гвинтівка М16А2 (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Штурмова гвинтівка М16А2
Інструкція по експлуатації
У даному розділі розміщено інструкцію по експлуатації штурмової гвинтівки М16А2. Дана інформація є перекладом зі скороченнями англомовної інструкції Operators Manual w/Components List, Rifle 5,56 mm M16A2 W/E (1005-01-128-9936); TM 9-1005-319-10) 1986. з використанням іншої відкритої інформації з мережі Інтернет. Переклад на українську мову - Курт Оберст. Англомовний оригінал інструкції у форматі PDF можна знайти за наступним гіперпосиланням - http://www.survival.h1.ru/equip.htm (на даний час неактивний), та http://www.biggerhammer.net/manuals/ (доступ на даний момент з невідомих причин заборонений).
Глава I. Загальна інформація
Глава II. Основні частини і механізми
Глава III. Порядок неповного розбирання гвинтівки
Глава IV. Чищення, перевірка і змащення гвинтівки
Глава V. Порядок складання штурмової гвинтівки після неповного розбирання
Глава VI. Попрередня перевірка перед стрільбою
Глава VII. Приведення гвинтівки до нормального бою
Глава VIII. Експлуатація гвинтівки
Глава IX. Можливі несправності та способи їх усунення
Глава X. Додаткова інформація
Штурмова гвинтівка М16А1
У 1949 році у США розпочинаються активні дослідження з пошуку підвищення ефективності існуючої зброї. Уже тоді на основі вивчення німецьких розробок та власних проектно-дослідницьких робіт у США дійшли висновку про необхідність зменшення потужності існуючих набоїв. Проте з невідомих причин виходить так, що на початку 50-х років розвиток стрілецької зброї під "проміжний набій" загальмувався. У 1954 році у США та інших країнах NATO приймається на озброєння набій Т65 (7,62Х51). У порівнянні зі стандартним американським гвинтівковим набоєм 30-06 був дещо менший, однак по всім іншим параметрам назвати його проміжним було важко. Розміри, маса та енергія віддачі зменшились не набагато у порівнянні з гвинтівковим набоєм. Незаважючи на це у світі випущено багато варіантів штурмових гвинтівок саме під цей набій.
На протязі 50-х років Міністерство Оборони США проводить наступний дослідницький проект під кодовою назвою "Project SALVO", що підтверджує результати попередніх досліджень про необхідність переходу на малокаліберну зброю калібру 5,56 мм. На основі отриманих висновків МО США починає програму SPIW (Special Purpose Infantry Weapon), у рамках якої повинна бути розробленаперспективна стрілецька зброя, яка стріляє малокаліберними високошвидкісними кулями й 30-40мм гранатами. У 1957 році Представники Армії США звертаються до компанії Armalite Division of the Fairchild Aircraft Corp. із пропозицією розробити автоматичну гвинтівку .22 (5.56мм) калібру, з малою масою, здатну на дальності в 500 метрів пробити стандартний армійський сталевий шолом. Юджин Стонер (Eugene Stoner), конструктор фірми Armalite, починає розробку новій гвинтівці на базі своєї більше ранньої розробки, гвинтівки, AR-10 калібру 7.62мм. Одночасно із цим інженери фірм Sierra Bullets й Remington, у співдружності з Armalite, починають розробку нового бойового набою калібру 5.56мм на базі мисливських набої в .222 Remington й .222 Remington Magnum. Новий набій спочатку одержує назву .222 Remington Special, а остаточне його позначення - .223 Remington (5.56x45 мм). Нова штурмова гвинтівка була позначена індексом АR-15.
Перші випробування у 1958 році виявилися невдаллими. Було виявлено ненадійність роботи основних механізмів гвинтівки при експлуатації у польових умовах. Сприйнявши несприятливий результат випробувань як фіаско всього проекту фірма Armalite Division , продає усі права на штурмову гвинтівку AR-15 компанії Colt's Patent Firearms Manufacturing Company. Через рік Юджин Стоунер, не бажаючи проипиняти роботу над своїм дітищем переходить працювати у фірму Colt, де й продовжує роботу над удосконаленням АR-15. Наступні випробування у 1960 році проходять більш вдало. У 1962 році Агентство по перспективних дослідженнях МО США (Advanced Research Projects Agency - ARPA) закуповує 1000 гвинтівок AR-15 у фірми Colt і направляє їх у Південний В'єтнам для перевірки в умовах реальних бойових дій, наступного року фірма Colt одержує контракт на виробництво 85 000 гвинтівок для Армії США (під позначенням XM16E1) і ще на 19 000 гвинтівок - для ВВС США (M16). Війська Південного В'єтнаму спочатку використають нову зброю досить успішно. Гвинтівка показала непогані результати на відстанях до 270 м - на цій дальності вона по точності стрільби в 1,2 рази перевершувала штатну 7,62-мм М14 і витрачала в 1,5 рази менше набоїв на виконання тих же завдань. Крім того, при рівній загальній вазі 7,5 кг вояк міг нести М16 й 250 набоїв до неї або гвинтівку М14 з 100 набоями. У 1963 році ВПС США офіційно приймають на озброєння штурмову гвинтівку AR-15 під індексом М16. Вона стала першою прийнятою на озброєння штурмовою гвинтівкою малого калібру.
Армія не спішила відмовлятися від своїх попередніх зразків озброєння, оскільки знову почала виявлятися низька надійніість гвинтівки Фірма Colt негайно взялася за модернізацію гвинтівки і у 1967 році з'явився вдосконалений варіант М16А1. Від базової гвинтівки М16 вона відрізняється наявністю зубців на правій стороні затвора й рами й досилача, які служать для ручного повернення затвора в переднє положення у випадку його недоходу або відскоку. Крім того, М16А1 має трохи більшу вагу, збільшений за рахунок укорочення ходу затвора - до 950 постр./хв темп стрільби, більшу надійність роботи. Одночасно був уведений секторний магазин на 30 набоїв. "Зелене світло" для гвинтівки М16А1 замерехтіло лише у 1967 році, кол Армія США офіційно приймає на озброєння гвинтівку під позначенням "US Rifle, 5.56mm, M16A1".
Нажаль штурмова гвинтівка М16А1 не виправдала покладених на неї завдань. Гвинтівка дуже часто відмовляла у складних умовах експлуатації. На це було кілька взаємозалежних причин. У перших, при створенні набоїв для М16 використався порох типу IMR фірми Dupont, але Армія США, з міркувань економії, при виробництві набоїв замінила його на стандартний порох, що використався при спорядженні набоїв 7.62x51mm NATO. Цей порох, на відміну від IMR, давав значно більший відсоток нагару, що осідав у газовідвідній системі, затворній групі й ствольній коробці гвинтівки M16. У сполученні з відмовою від хромування затворної групи й каналу ствола й вологим кліматом Південно-Східної Азії це приводило до швидкого засмічення механізмів гвинтівки з наступними відмовами, що виражалися найчастіше в застряганні стріляної гільзи в набійнику. Крім того, вояки не одержували потрібного навчання по догляду за гвинтівкою. А враховуючи складність неповного та повного розбирання й складання гвинтівки інструкції по експлуатації були конче необхідні. Також виявився характерний недолік роботи затвору, який став невиправний для всіх гвинтівок сімейства М16: при ппереході у крайнє переднє положення легкий затвор рухаючись з високою швидкістю та через слабку зворотню пружину часто або відскакувавабо зупинявся у середньому положенні. І насамкінець через ненадійність роботи газовідвідної системи та надмірної мініатюризації та складності конструкції ряду деталей
Loading...

 
 

Цікаве