WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

Тай Нінь та у дельті річки Меконг. Ситуація для столиці стала настільки загрозливою, що навколо неї було створено спеціальну оборонну зону. якою вона буквально самоізолювалася від всієї іншої території Республіки В'єтнам.
В травні місяці 1965 року розпочалася нова наступальна кампанія ВК. 11 травня 1965 року крупніпартизанські загони загальною кількістю в 2000 вояків завдали удару по Сонг Бе - адміністративному центру провінції Фуок Лонг. В кінці травня партизани атакували місто Ба-Гіа. На підході до міста в'єтконгівці влаштували засідку де було знищено батальйон 51 полку АРВ. Завзята битва тривала кілька днів й коштувала АРВ ще одного батальйону. Атаки відбувалися у всіх провінціях, які оточували Сайгон та Центральне Плосокгір'я. Вся країна буквально горіла вогнем партизанської боротьби.
В 1965 році В'єтконг зазнав і своєї першої крупної поразки. В серпні 1965 року 1-й полк в'єтконгу в складі 60 та 80 батальйонів загальною чисельністю в 2000 вояків збирався здійснити напад на базу морської піхоти США в Чу-Лай. Сили партизан почали організовано збиратися в зоні на південному сході від Чу-Лай біля селища Ван Туонг. Але сталося непоправне - дезертир з в'єтконгу на допиті вказав точну дату удару. Скориставшись такими даними підрозділи 3-ї морської піхоти США розпочали операцію Starlight з метою оточення та знищення першого полку. 17 серпня 1965 року перші підрозділи морської піхоти США приховано закріпилися на північному заході вздовж річки Тра Бонг. На наступний день інші підрозділи висадилися одночасно на сході з моря та на десантувалися з гелікоптерів на заході. Завершивши оточення морська піхота розпочала концентровану атаку з усіх боків. Партизани опинилися у пастці і змушені були прийняти відкритий бій. Біля висоти 43 60-й батальйон Вєтконгу спробував стримувати наступ американців, але через масовані артилерійські та авіаційні удари висота була захоплена. Завершальним акордом стали бої біля селища Ан Куонг 2. 1-й полк виявився оточеним ворожими силами з трьох сторін і партизани змушені були відступати у напрямку на північний схід до берегу моря. Наступні 5 днів американські військ повільно стискували кільце навколо оточенців. Як організований підрозділ 1-й полк в'єтконгу перестав існувати. Його залишки розсіялися та самостійно почали прориватися з оточення. Загальні втрати партизан складали близько 700 вояків убитими. Американці втратили 45 убитих та 200 поранених вояків.
Скориставшись таким успіхом армія США розпочала серію операцій по зачищенню всіх прилеглих до моря територій від партизан ФНВ, що обернулося додатковими втратами. Операція надовго знизила активність партизан у даному регіоні. Проте по всій республіці В'єтнам Вк залишався могкутньою силою й продовжував завдавати болючих ударів супротивнику.
5 серпня 1965 року група партизан підірвала бензосховище Ессо біля бази Да Нанг. В результаті згоріло 9 міліонів літрів палива - більше ніж 40% зпапасів палива армії США у В'єтнамі.
Найбільш відомим нападом стала атака партизанського підрозділу ВК на базу морської піхоти США Марбл Маунтін, біля Фу Бай 28 жовтня 1965 року. під прикриттям мінометного обстрілу групи підтримки 20 партизан увірвалося у місця стоянки літаків й почали закидувати їх гранатами. В ході атаки було знищено десятки гелікоптерів та літаків ( за деякими даними було знищено 17 гелікоптерів, за іншими - 25). Але впродовж півгодини всі партизани були перебиті наспілою охороною летовища.
1965 рік по праву можна вважати "Роком В'єтконгу". Саме в цей час партизанська армія досягає найбільших успіхів. Можна з впевненістю сказати що лише квапливе втручання армії США порятувало Республіку В'єтнам.
Розділ II. Загальна характеристика В'єтконгу.
На відміну від Першої в'єтнамської війни, у другу війну В'єтконг вступив маючи вже чітко організовану організаційну структуру збройних формувань. Це стало одним з факторів, який забезпечив успіх у боротьбі проти АРВ та гідний спротив армії США.
Організаційна структура ВК
Збройні формування В'єтконгу поділялися три частини. До першої належали так звані Головні сили - регулярні збройні формування Фронту Національного Визволення Південного В'єтнаму. Головні Сили діяли у складі крупних бойових формувань та були спроможні вести як партизанську боротьбу так і воювати по всім правилам загальновійськового бою. Основною тактичною одиницею Головних Сил став батальйон. У 1964 році почалося формування дивізій. Першою з них стала 9-та дивізія В'єтконгу в складі 271, 272 та 273 полків. Згодом була сформована 5-та дивізія в складі 274 та 275 полків. Також було сформовано ряд окремих полків, які діяли самостійно. Безумовно Головні Сили були основною ударною міццю ФНВ. В їх склад добиралися найкращі вояки, які проходили підготовку в учбово-тренувальних центрах у ДРВ і ВК. Вояки головних сил оснащувалися найкращою зброєю й спорядженням, а також отримували різносторонню підтримку спеціалістами з НАВ.
Другу групу складали так звані Місцеві Сили. Вони комплектувалися за рахунок місцевого населення, які діяли на певно визначеній території. Вони в свою чергу поділялися на дві групи. Одна з них діяла у межах провінції - основної адміністративно-територіальної одиниці Південного В'єтнаму, інша діяла у повітах. Місцеві сили призначалися для здійснення партизанської війни в рамках провінції (повіту чи повітів), здійснювати розвідувальні та диверсійні операції для підтримки дій Головних Сил. Місцеві Сили різнилися між собою за ступенем оснащеності та професійній підготовці, але в цілому Місцеві Сили являли собою серйозну силу.
Третьою частиною збройних сил ФНВ були так звані Народні Сили - парамілітарні формування ФНВ. В їх склад входили особи обох статей та будь-якого віку. Вони також поділялися на дві групи. Перша приймала участь у партизанській війні (як правило вночі), інша служила для виконання допоміжних завдань (здійснення розвідки, виконання допоміжних робіт на користь Головних та Місцевих Сил, допомога продовольством, тощо).
Окремою частиною збройних сил ФНВ були збройне підпілля у крупних містах та адміністративних центрах Південного В'єтнаму. Як правило підпілля здійснювало розвідку, проте нерідко воно залучалося для здійснення нічних атак, диверсій, а також терористичних актів.
На початок Другої Індокитайської війни В'єтконг вже мав потрібну систему підготовки. Вона базувалася перш за все на партизанах В'єтміня, які мали досвід партизанської війни з французами. Другою складовою стала допомога інструкторів ДРВ, які в свою чергу пройшли підготовку у Китаї. Третім став власний досвід нечисельних формувань В'єтконгу, здобутий кров'ю у боях з АРВ та армією США. Впродовж війни характерною особливістю організації бойових формувань В'єтконгу став пріоритет оснащення найбільш досвідченими вояками Головних Сил. Така система мала свої позитивні й негативні моменти.
Loading...

 
 

Цікаве