WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

ВК.
Першою крупною перемогою партизан стала битва під селищем Ап Бак 2 січня 1963 року. У місцевості між селищами Ап Бак і Ап Тан Той вздовж дамби й ірігаційного каналу розташувався 514 батальйонВ'єтконгу кількістю до 300 партизан. На основі даних розвідки 7 піхотна дивізія АРВ вирішила оточити й знищити супротивника. На світанку 2 січня 11 полк 7 дивізії АРВ просуваючись з північного Сходу на Ап Тан Той наштовхнувся на організовану засідку й змушений був зупинитися. Так само у засідку втрапили підрозділ цивільної гвардії, який просувався з півдня. Впродовж дня по селищам було завдано авіаційні та артилерійські удари, але партизани зуміли втримати свої позиції. Потім з заходу в атаку рушила бронетехніка, яка загрузла у рисовому полі й була зупинена. На цей раз партизани очікували появи гелікоптерів, тож коли над полем бою з'явилися гелікоптери, машини потрапили під шквальний вогонь. 5 машин було збито. На довершення повітряний десант АРВ був скинутий на південному заході Ап Бака замість зони висадки у північному Сході. Вночі, скориставшись незакритою прогалиною на північному Сході, 514 батальйон В'єтконгу непомітно покинули свої позиції відступили.
Битва під Ап Баком стала крупною перемогою В'єтконгу. Партизани за різними даними втратили всього 9 вояків убитими. В той час АРВ втратила 400 вояків убитими та пораненими, було збито 5 гелікоптерів. Окрім чисто військового успіху це була велика психологічна перемога для партизан. Вперше вони вистояли від чисельно переважаючого супротивника, оснащеного новітньою технікою.
Тим часом невдоволення режимом Д'єма досягло апогею. Достатньо було однієї іскорки щоб сталася пожежа. Іскоркою став новий етап гонінь на буддистські громади, які були одними з найактивніших супротивників владі. У травні 1963 року друга людина у державі після Д'єма - його брат Нго Дінь Нху за допомогою війська та поліції здійснив серію масових арештів буддистських священнослужителів, яких було звинувачено у пособництві комуністам. У відповідь на репресивні дії влади деякі монахи вчинили публічне самоспалення. В результаті країною прокотилися масові акції протесту сотень тисяч людей. Хаос та безладдя досягло апогею коли поліція та військо почали застосовувати зброю проти демонстрантів. До осені В'єтнам став практично неконтрольованим. Диктатор Д'єм не спромігся задушити повсталий народ силою, але й нічого не робив для того щоб поліпшити ситуацію. Образно кажучи недалекоглядний диктатор дістав всіх - і комуністів, і буддистів, і чиновників, і навіть американців, не кажучи вже про більшість населення республіки В'єтнам. В цей час агентура ФНВ у містах та селах веде активну пропаганду й підбурювала громадян до нових протестів. В цей час у найближчому оточенні Д'єма назріла змова вищого армійського керівництва на чолі з генералом Дуонг Ван Мінем. Американці, роздратовані невдачами Д'єма дали зрозуміти, що не будуть чинити перепон змовникам.
1 листопада 1963 вірні заколотникам війська атакували президентський палац і захопили його. Режим Д'єма було повалено, а його самого разом з братом - жорстоко убито. Біля керма влади стала генеральська кліка генерала Міня.
20 січня 1964 року Дуонг Ван Міня була скинута в результаті ще одного перевороту, на цей раз очоленого генералом Нгуеном Канем. В той час як найкращі підрозділи АРВ приймали участь у військових переворотах, ВК скориставшись загальним кризовим станом країни розпочали нову серію скоориднваних ударів оп всій території країни.В той же самий час у січні 1964 року відбувся другий конгрес ФНВ, на якому вироблялася стратегія Фронту після повалення режиму Нго Дінь Д'єма.
Впродовж 1960-1964 року керівництво ФНВ та Партії Трудящих В'єтнаму (комуністична партія В'єтнаму) ДРВ були переконані у швидкій перемозі над Республікою В'єтнам. Проте з активна підтримка режиму США змусила ФНВ переглянути свою стратегію. Стало зрозуміло щоб будь який режим завдяки такій солідній підтримці матиме можливість існувати відносно довгий час що зменшувало ймовірність перемоги. На основі аналізу ситуації було прийнято рішення перейти до стратегії затяжної війни. Стратегія передбачала все більше втягування Сполучених штатів у військовий конфлікт без перспективи політичної та військової перемоги. На думку стратегів ФНВ участь у війні без ясної політичної та військової цілі, сполучене з великими втратами у людях та економічними витратами мали призвести до згортання присутності США у Південно Східній Азії та примусити полишити свого південно в'єтнамського союзника напризволяще. Після виведення армії США з конфлікту В'єтконг разом з НАВ мав розпочати новий етап війни для остаточного повалення режиму АРВ.
2 серпня 1964 року стався повний суперечностей Тонкінський інцидент. Він став тою подією, яка розв'язала руки США. 7 серпня 1964 року Конгрес США прийняв так звану Тонкінську резоолюцію, як анадавала президенту право застосовувати будь які заходи для тстабілізації положення у В'єтнамі. З цього часу розпочинається активна участь збройних сил США у Другій в'єтнамській війні. Вона проявлялась по ударам американської авіації по ДРВ, надання підтримки з повітря АРВ та залучення американських вояків у конфлікт.
У відповідь на появу збройних сил США у Республіці В'єтнам ВК розпочав вибіркові атаки на американські військові об'єкти. 1 листопада 1964 року партизани обстріляли з мінометів американську базу ВПС у Біен Хоа. В результаті обстрілу було вбито чотирьох американських воякі, 76 поранено. Також згоріло 5 бомбардувальників, ще 15 літаків було пошкоджено.
1965 рік став зоряним часом для ВК. Саме у цьому році операції партизан у більшості своїй є найбільш успішними а ФНВ досягає найбільшої могутності. З 1 січня по 7 лютого 1965 року В'єтконг здійснив серію скоординованих атак по всій території Республіки В'єтнам. Ще 28 грудня 1964 року 9 дивізія ВК здійснила серію нападів на Бінь Гіа в 65 кілометрах від Сайгону, а впродовж перших чисел січня захопили й утримували його впродовж кількох днів. Урядові війська втратили 200 вояків убитими і 5 американських військових радників. Завершальною фазою бою стала засідка партизан на підкріплення гарнізону АРВ у Бінь Гіа. В результаті було знищено елітний батальйон рейнджерів АРВ.
Раніше втрати американського персоналу траплялися лише у відкритих боях. Тепер згідно нової стратегії партизани самі почали нападати на розташування американського військового персоналу. 7 лютого 1965 року партизанами було атаковано американську базу в Плейку. 8 вояків армії США було вбито, а також згоріло 5 гелікоптерів. У відповідь авіація США завдала удару по цілям у Північному В'єтнамі. Базі було завдано значної шкоди. 10 лютого у місці квартирування американського персоналу у Кі Ноні було здійснено теракт, в результаті якого загинуло 25 американців.
На початку лютого партизани розпочали широкомасштабні напади у провінції
Loading...

 
 

Цікаве