WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

зазнали бази Плей Ку, Кіанг Нам і Дар Лак. Першими розпочали наступ підрозділи 10-го саперного батальйону. О 2.30 ночі диверсійна група 10 батальйону ВК у складі 19 вояків під'їхала до споруди американського посольства на мікроавтобусі. Вибухівкою вони зруйнували частину муру й увірвалися у внутрішній двір посольства. Диверсантам у перестрілці вдалося убити чотирьох військових поліцейських та одного морського піхотинця, але від вогню у відповідь група втратила команданта й його заступника. Тим часом охорона посольства забарикадувалася у споруді. Не маючи можливості пробитися через міцні броньовані двері партизани залишилися знадвору й продовжували перестрілку. Але удар завершився невдачею й група була приречена. Охорона посольства викликала всі можливі підкріплення на допомогу. О 8 ранку крупні частини американської 101 повітрянодесантної дивізії оточили й знищили диверсійну групу.
О 2.00 ударно диверсійна група 10 батальйону ВК атакувала штаб-квартиру АРВ. Першу атаку було відбито, але з приходом 1 та 2 батальйонів місцевих сил ВК партизани з новою силою атакували штаб-квартиру. Водночас інші сили партизан блокували всі підступи до штаб-квартири. Такий запобіжний захід приніс свої плоди, коли у організовану засідку потрапило підкріплення 716 батальйону військової поліції США. В результаті засідки згинуло 16 поліцейських і ще 11 було поранено. Вранці після завзятого бою партизанам вдалося прорватися на перший поверх штаб-квартири. Але тут на допомогу південних в'єтнамців наспіли парашутисти АРВ. Ослаблені нічним боєм партизани не змогли відбити атаку і були знищені та розсіяні.
Ще одним не менш важливим об'єктом стало депо Го Вап. У зоні депо розташовувалися артилерійський парк АРВ та танковий парк. Прорахувавши ситуацію командування партизан атакою депо вирішило не тільки завдатибезпосередньо знищити крупний склад техніки а й посприяти атаці ВК на базу Тан Сон Нхут, для чого планувалося використати трофейні гаубиці. Для цього у складі кожного підрозділу атакуючого 101 полку ВК були присутні вояки навчені стрільбі з гармат. Обидві атаки завершилися повним успіхом - партизани без суттєвих втрат вдалося перебити охорону та захопити депо. Проте вони не змогли скористатися плодами перемоги. Танковий парк виявився порожнім, оскільки танки були виведені з нього ще задовго до наступу. План з використання гаубиць також виявився нездійсненним; після захоплення бази партизани захопили 12 гаубиць, але в останній момент оборонці видалили з гармат замки, зробивши їх непридатними для стрільби. Через декілька годин 101 полк ВК після завзятого бою з 4 батальйоном морської піхоти АРВ змушений був відступити.
Ударно-диверсійна група 10 батальйону успішно захопила центральну радіостанцію, але через відключене живлення не змогла організувати мовлення.
Окремо слід згадати особливо жорстокі бої за базу Тан Сон Нхут. План атаки й захоплення був ідентичний загальному плану штурму всіх важливих об'єктів. Підрозділи в складі 16-й 267 та частини 271 полку 9-ї дивізії атакували саму базу, в той час як інші сили розташовувалися у зоні основних транспортних комунікацій з метою не допустити підходу до захисників бази підкріплень. У переддень наступу партизанські підрозділи перерізали Шосе 1 в районі текстильної фабрики. О третій годині ранку 31 січня 16-й, 267-й батальйони та частини 271 полку 9-ї дивізії ВК розпочали штурм західної частини бази, де розташовувався штаб американських військових радників. Згодом партизани розпочали нову атаку, на цей раз з півночі та сходу. Через знищення важкої зброї у депо , партизанам вдалося прорвати оборону у західному секторі бази. Американці опинилися у вкрай скрутному становищі і мобілізувавши всі наявні частини охорони запросили підкріплення у 25-ї піхотної дивізії, яка в той самий час розташовувалася у Ку Чі за 15 миль від бази.
Підозрюючи наявність засідок на шосе 1 та засікши з повітря окремі підрозділи ВК американці розпочали обхід найбільш загрозливих теренів. Але о шостій ранку вони все таки наткнулися на підрозділи партизан. У зустрічному бою, використовуючи РПГ, партизани знищили третину колони 25-ї піхотної дивізії. Проте на ранок вони змушені були відступити через підхід основних сил дивізії та авіаударів. Шосе 1 було розблоковано. Вранці американські війська досягли бази Тан Сон Нхут і атакували штурмуючі підрозділи партизан. Підрозділи ВК раптово опинилися у кліщах, і під перехресним вогнем всіх вогневих засобів супротивника змушені були відступати до текстильної фабрики. Але й там вони були атаковані авіацією й змушені були розсіятись. База Тан Сон Нхут вистояла.
Впродовж ранку по всьому Сайгону розпочалися завзяті бої. Скориставшись початковою слабкістю та фактором раптовості партизанам вдалося взяти під свій контроль більшу частину міста. Найбільш завзяті бої точилися на території кварталу де проживали американські вояки. Обидві сторони зазнали високих втрат і американцям з великими труднощами вдалося втримати квартал.
Тим часом 5, 7 та 9 дивізії ВК завдали ударів по американським та південно в'єтнамським військовим об'єктам за межами Сайгону. В 24 кілометрах від столиці розташовувався Лонг Бінь - крупний центр постачання американських військ та база ВПС Бен Хоа. Між ними розташовувалися штаби 2 тактичного з'єднання та штаб третього корпусного району. 274 полк спрямував свій удар проти бази Лонг Бінь, 238 полк ВК завдав удару по штабу 3 тактичної зони. 275 полк атакував американську базу ВПС Біен Хоа, розташовану побіля одноіменного міста. Спочатку перша атака принесла успіх. Завдяки масованому застосуванню мінометів та ракетних систем залпового вогню вояки 274 полку зуміли прорватися у північний сектор Лонг Біня. В цей же самий час диверсанти вивели знищили крупний склад палива, а підрозділи місцевих сил ВК завдали відволікаючого удару зі сходу. Частини 199 легкопіхотної бригади, які обороняли базу опинилися у вельми скрутному становищі. Але рано вранці до оборонців наспіли підкріплення у вигляді 9-ї піхотної дивізії, 11-го бронекавалерійського полку, 506 батальйону 101 повітрянодесантної дивізії а також бойових гелікоптерів. Три роти 9-ї піхотної дивізії, розділившись на три групи зуміли відбити наступ партизан і при підтримці 199 легкопіхотної бригади самі перейшли у контратаку. 274 та 275 полки 5-ї дивізії ВК опинилися у пастці й змушені були перейти до оборони у містах Бен Хоа й на території бази Лонг Бінь. Зазнавши високих втрат партизанські підрозділи відступили, не захопивши жодної з трьох цілей.
Тим часом 273 полк 9 дивізії ВК здійснив атаку на місто Ту Дук де розташовувалася військова академія АРВ. На наступний день полк спромігся захопити міст Ньюпорт Брідж через річку Сайгон. Але зіткнувшись у відкритій сутичці з американцями змушений був відступити з величезними втратами, так і не блокувавши місто.
ВК не вдалося блокувати підступи
Loading...

 
 

Цікаве