WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

партизанам тактики відкритого бою. Впродовж цих двох років було здійснено найбільш масштабні контрпартизанські операції. В процесі боїв партизани вперше спромоглися вистояти проти переважаючого супротивника та продовжувати здійснювати бойову діяльність в межах усієї території Республіки В'єтнам.
8 січня 1966 року армія США розпочала операцію Crimp - першу крупну контрпартизанську операцію Другої В'єтнамської війни. Основною метою американців стали Головні Сили ВК навколо Сайгону та штаб-квартира ЦУПВ, яка ймовірно мала знаходитися у терені біля камбоджийського кордону. До участі в операції американці залучили 8 000 вояків та старшин.
Партизанська розвідка заздалегідь через свою агентуру у штабних структурах АРВ та КНВДВ спромоглася здобути інформацію про запланований наступ. Тож напередодні частини та підрозділи Головних Сил ВК просто розсіялися: частина з них перетнула кордон і осіла у базах на території Камбоджі, інші перебазувалися у більш безпечні терени. Проте враховуючи важливість самого району Регіональні та місцеві сили не полишили терен. Розсіявшись на невеликі підрозділи партизани влаштовували засідки та розставляли пастки на шляхах ймовірного слідування ворога, цим самим усіляко затримуючи просування супротивникупрочісування території. Операція Crimp не принесла бажаного результату. Армії США не вдалося знайти штаб-квартиру ЦУПВ й нав'язати та знищити підрозділи Гоовних Сил ВК.
Після завершення операції "Crimp" в Ку Чі прибула частини 25-ї піхотної дивізії армії США, яка планувала облаштувати свою головну базу на прилеглій території. Впродовж кількох місяців безпосередньо у розташуванні дивізії відбувалися загадкові інциденти - обстріли всередині бази та підриви гранат. Врешті решт американці зрозуміли, що це робота партизан, які атакували американців прямо в наметах, буквально вилазячи з-під землі. Через деякий час американцям вдалося обвалити частину проходів, але комплекс тунелів Ку Чі продовжував діяти.
Впродовж лютого 1966 року армія США здійснила ще ряд операцій локального рівня, проте вони також не досягли результату.
Тим часом ЦУПВ не збиралося лише оборонятися. На весну 1966 року ВК разом з НАВ планували завдати серію нових ударів по всій території Республіки В'єтнам. Задля здійснення своїх задумів 5 та 9 дивізії - основна ударна сила ВК знову підтягнулися з Камбоджі у Воєнні зони С та D. Проте на цей раз партизанам не пощастило. В цей же самий час дві бригади 1-ї піхотної дивізії армії США розпочали просування вглиб зон. Сталося так, що армія США та ВК буквально зіткнулися лоб в лоб. Перший повномасштабний бій стався 5 березня 1955 року під Ло Ке, де у зустрічному бою зійшлися 274 полк ВК та 2 бригада 1-ї піхотної дивізії армії США. Бій закінчився невдачею для партизан, які з серйозними втратами змушені були відступити. Березневі бої також закінчилися невдало. 5-а та 9-а дивізії ВК зазнали серйозних втрат і змушені були відступити у Камбоджу.
На початку осені 1966 року командування ФНВ запланувало провести нову весняну наступальну кампанію у безпосередній близькості від Сайгону. Задля здійснення удару окрім окремих батальйонів Головних Сил, окремих батальйонів Регіональних та Місцевих Сил у Воєнну зону С підтягнулася 9-та дивізія ВК в складі 271 та 272 полків. Нажаль такі крупні перегрупування партизанських формувань не залишилися непомічені американською розвідкою. Впродовж лютого місяця патрулі "зелених беретів" виявили приготування ФНВ до наступу. Відповіддю американців стала операція Attleboro. Ця масштабна операція мала на меті втягнути партизан у відкритий бій де б армія США та АРВ змогли б реалізувати свою перевагу у авіації та артилерії. Операція розподілялася на дві фази: перша пройшла з 2 вересня та закінчилася на початку листопада 1966 року. Друга фаза розпочалася 2 листопада й закінчилася 24 числа. Проти партизан було задіяно крупні сили в складі 196 легкопіхотної бригади, 1-ї та 2 5-ї піхотних дивізій, частин 4-ї дивізії, та підрозділів АРВ загальною кількістю в 22 000 вояків. Під час першої фази операції американські війська вторглися у провінцію Тай Нінь у "Воєнній зоні С" де розпочали облаштування баз та точок вогневої підтримки. Під час другої фази розпочалося планомірне прочісування місцевості з метою виявлення та знищення основних сил партизан.
На самому початку операції американцям пощастило: 29 жовтня у зоні каучукової плантації Michelin підрозділам 196-ї легкопіхотної бригади вдалося натрапити на крупні склади 9-ї дивізії ВК. Командування 9-ї дивізії не знаючи про високу концентрацію американських військ у воєнній зоні С вирішили атакувати американські війська. Після того як окремі партизанські групи атакували американський гелікоптерний десант сторони направили всі свої свіжі сили. У деяких місцях партизанам вдалося завдати серйозних ударів по супротивнику. Але масована авіаційна та артилерійська підтримка та підхід свіжих підкріплень збили темп наступу й врешті решт змусила партизан розсіятися й відступати з воєнної зони С. Основні сили ВК були виведені з терену операції через камбоджійський кордон та перемістилися у інші зони, недосяжні для ворожих військ.
Армії США та АРВ вдалося завдати серйозної шкоди системі постачання ВК. На цей раз ВК було завдано відчутного удару, оскільки супротивник завдав удару по системі оснащення. Під час операції було виявлено велику кількість схованок з боєприпасами а також близько тисячі тонн рису. Крім того у самих боях через згубний артилерійський вогонь та авіаудари партизани втратили близько тисячі вояків. Проте американцям не вдалося досягнути своєї головної мети - оточення й знищення 9-ї дивізії ВК. Остання розсіявшись у лісах відступила на територію Камбоджі. Незважаючи на втрати бойова міць дивізії не ослабла. Армія США не збиралася зупинятися на досягнутому. Починаючи з 1967 року американські та південно-в'єтнамські війська провели нові операції з метою виявити та знищити основні партизанські підрозділи та їх бази на території республіки В'єтнам.
Новим випробуванням для партизан стала операція "Cedar Falls". На цей раз удар армії США та АРВ був спрямований на "Залізний трикутник". Проти партизан було кинуто три дивізії, дві бригади, одина полк та декілька менших формувань. Американське командування планувало здійснити операцію по методу молота й ковадла. Стримуючі війська в складі двох дивізій армії США та дивізії АРВ розташувалися в зоні на південь від річки Сайгон, в той час як решта сил просуваючись у напрямку ковадла з півночі та сходу мали методично обстежувати місцевість та знищувати партизан.
Командування ФНВ у даному районі врахувало несприятливий для себе результат фронтальних атак під час операції Attleboro. Тепер з першими ознаками крупного наступу партизанські формування розсіялися і розпочали відступ з території Залізного трикутника. Лише один раз окремий 165
Loading...

 
 

Цікаве