WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат

В'єтконг (коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.) (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
В'єтконг
(коротка історія збройних формувань Фронту національного Визволення Південного В'єтнаму 1961-1975 р.р.).
Зміст
Пролог
Розділ I. Створення В'єтконгу та розвиток боротьби (1961-1966 р.р.) ;
Розділ II. Загальна характеристика В'єтконгу;
Розділ III. Час випробувань (1966-1967 р.р.) ;
Розділ IV. Новорічний наступ Тет (1968 рік) ;
Розділ V. Занепад В'єтконгу;
Епілог
Пролог
В'єтконг - умовна назва збройних формувань Фронту національного визволення Південного В'єтнаму. В'єтконг став символом В'єтнаму і заслужено визнаний однією з найкращих партизанських армій світу, завдяки якій Демократична Республіка В'єтнаму змогла об'єднати країну під комуністичним прапором.
Збройна боротьба в'єтнамського народу за визволення має давню історію. З другої половини дев'ятнадцятого століття В'єтнам був колонією і разом з Лаосом і Камбоджею формував Французький Індокитай - колоніальне володіння Французької імперії. Новий виток визвольної боротьби розпочався під час другої світової війни після окупації Індокитаю японцями.
Велику роль у становленні визвольного руху відіграв комуністичний рух В'єтнаму. У травні 1941 року за їх ініціативою відбулося об'єднання всіх патріотичних сил В'єтнаму у єдину організацію - Лігу боротьби за незалежність В'єтнаму ("В'єтнам Док Лап Донг Мінь" - скорочено В'єтмінь). Під прапором В'єтміня об'єдналися політичні партії та громадські організації всіх релігійних громад та соціальних прошарків населення. Керуюча роль дісталася комуністам як найбільш організованій політичній силі.
У серпні 1945 року скориставшись загальною поразкою Японської імперії на фронтах другої світової війни підняли "серпневе повстання" проти японських окупантів, ліквідували маріонеткову владу. 2 вересня 1945 року було проголошено Демократичну Республіку В'єтнам президентом якої став лідер комуністів Хо Ши Мін.
В'єтмінь за допомогою військ гомінданівського Китаю контролював лише частину території В'єтнаму. Його південна частина під час війни була захоплена англійцями, а після війни передана у французьке колоніальне володіння. Відповідно до в'єтнамо-французьких домовленостей 1946 року Франція визнавала ДРВ. Проте на ділі Франція за будь яку ціну намагалася утримати минулі колонії під своїм контролем. Спочатку Франція пропонувала В'єтнаму конфедерацію з Лаосом і Камбоджею. В результаті переговори зайшли в глухий кут. Взаємні обвинувачення скоро переросли у відкрите збройне протистояння. Так почалася Війна у Французькому Індокитаї - Перша в'єтнамська війна (1946-1954 р.р.) між силами В'єтміня та французькою колоніальною армією.
Збройні сили В'єтміня стали прообразом майбутнього В'єтконгу. Спочатку в декількох крупних битвах французька колоніальна армія завдала ряд відчутних ударів по В'єтміню. Тоді Вєтмінь перейшов до тактики партизанської війни, основи якої були відпрацьовані у боротьбі з японцями. В результаті затяжної партизанської війни французи зазнали військової та політичної поразки. Апогеєм військової поразки стало захоплення французької украпленої позиції Дьєн Бьєн Фу. Поразка змусила французів шукати способи політичного врегулювання конфлікту.
Розділ I. Створення В'єтконгу та розвиток боротьби (1961 - 1966 р.р.).
Навесні 1954 року в Женеві було скликано нараду за участі представників В'єтміня при активній підтримці Китаю та СРСР та Франції при активній для вироблення спільних умов закінчення війни в Індокитаї.
Після тривалих переговорів було досягнуто наступних домовленостей: 1) країна тимчасово розподіляється по 17-й паралелі. Між країнами встановлюється демілітаризована зона; 2) обом сторонам забороняється нарощувати військову міць у регіоні, 3) 20 липня 1956 року в обох частинах країни має відбутися референдум про об'єднання країни в одне ціле. Після того як французи покинули В'єтнам загальна напруженість не ослабла. Північна Демократична Республіка В'єтнам (ДРВ) під керівництвом президента і керівника компартії Хо Ши Міна взяла курс на побудову соціалізму при активній підтримці Китаю та СРСР. У південній частині В'єтнаму активно втрутилися США, які в основу своєї зовнішньої політики поклали боротьбу з комунізмом по всій земній кулі. Керівництво США обґрунтовано боялося що якщо В'єтнам стане комуністичним, то вся Південно-східна Азія увійдуть у сферу впливу соціалістичного табору.
США практично реінкарнували колишню колоніальну адміністрацію часів французького володіння та розпочав активну розбудов збройних сил нової держави - Армії Республіки В'єтнам (далі по тексту - АРВ). Формальним главою держави як і за часів французів став імператор Бао-Дай. За сприяння США було створено альтернативний уряд на чолі з прем'єр-міністром Нго Дінь Дьємом. Нго Дінь Дьем - місцевий бюрократ з непомірними амбіціями та жадобою до влади зміг подолати опір опонентів і закріпити своє становище у владі. У 1955 року в результаті референдуму південна частина В'єтнаму стає республікою. Бао Дай емігрує у Францію. Президентом її стає Нго Дінь Дьем. Стрижнем його політики стала боротьба з комунізмом. 1956 року було заплановано референдум по питанню об'єднання обох частин В'єтнаму. Дьєм оголосив результати на території Північного В'єтнаму сфальсифікованими й відмовився визнавати їх результати. Таким чином В'єтнам залишився розділеним на дві держави.
Нго Дінь Дьєм не спромігся зміцнити Південний В'єтнам як незалежну країну Невміла і безрозсудна політика Дьєма, в основі якої лежали лише особисті амбіції та жадоба влади й збагачення призвели до різкого погіршення становища країни. Економіка залишалася у зародковому стані, селянство - основна робоча сила країни існувало на грані зубожіння. Тим часом серед оточення президента пишним цвітом розквітла корупція та зловживання владою.
Намагаючись зберегти владу Дьєм під приводом боротьби з комунізмом оголосив справжню війну всім опозиційним політичним силам. На законодавчому рівні було закріплено право властей арештовувати всіх запідозрених у зв'язках з комуністичним рухом без формального пред'явлення обвинувачень. В результаті репресій зазнали власне не тільки комуністи, а й представники інших партій та рухів, які хоч якимось чином не були лояльні до чинної влади.
Подібна репресивна політика призвела до формування чисельної опозиції правлячому режиму. Вона існувала й раніше, й до пори проявлялася у легальних формах, проте після всякого придушення легальної діяльності опозиційні рухи пішли у підпілля. В той час деякі політичні групи розпочали формувати свої власні окремі збройні формування, які стихійно почали вести партизанську вівйну проти уряду. Було ясно що жодна політична група самостійно не буде спроможна повалити режим Д'єма. Грунт для об'єднання був готовий. У грудні 1960 року на таємному з'їзді представників 30 патріотичних партій, громадських та релігійних організацій було
Loading...

 
 

Цікаве