WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Гранатомети - Реферат

Гранатомети - Реферат

завдяки їм німецьким піхотинцям вдалося частково нівелювати повальну перевагу союзників у танках.
Радянські танкові війська зазнавали значних втрат від "Фаустпатронів". У боях на підступах до Берліна навесні 1945 року втрати в танках від них становили 11,3-30%, а у вуличних боях у Берліні - 70%.
Найкращою оцінкою ефективності збррої є приклади її масового використання супротивником. Під час завершальних боїв 1945 року трофейними "Панцерфаустами" озброювались цілі підрозділи Радянської Армії. У вуличних боях та при організації протитанкової оборони вони виявилися набагато ефективнішими за штатні радянські протитанкові гвинтівки ПТРД і ПТРС.
Саме Базука, Панцершрек і Панцерфауст стали родоначальниками всіх сучасних РПГ одно- та багаторазового використання.
Сучасні РПГ використають дві схеми метання гранати - безвідкатної гармати (найпростішого або з реактивним соплом), реактивну, "гармати Девіса", комбіновану.
Про конструкції гранатомета по схемі безвідкатної гармати частина порохових газів, що утворюються при згорянні метального заряду, викидається через казенний зріз ствола (пускової труби) або через сопло, і реакція струменя компенсує віддачу. Граната сконструйована у вигляді снаряду з гільзою. Одним з таких зразків є шведський ручний протитанковий гранатомет "Karl Gustav".
Ручний протитанковий гранатомет "Karl Gustav" завдяки компактості, простоті у використанні, різноманітній номенклатурі пострілів та потужності заслужив собі славу одного з найкращих зразків протитанквої зброї піхоти.
При використанні реактивної схеми граната запускається за допомогою реактивного двигуна у хвостовій частині гранати. Повне вичерпання палива двигуна може відбуватися як у середині ствола, так і при польоті гранати. Ракетний двигун дозіволяє розігнати гранату до високої швидкості, чим забезпечується більша дальність на стійкість на траекторії польоту. Істотним недоліком є прорив порохових газів з дульної частини ствола та вихлоп двигуна гранати, які можуть завжати серйозних опіків стрільцю-гранатометнику. Д ля усунення цього недоліку сам гранатомет оснащується додатковими захисними щитками. Такими є вищезгадані зразки протитанкової зброї часів Другої світової війни - "Ofenrohr" й "Panzerschreck".
При конструкції гранатомета типу "Гармати Девіса" через казенний зріз ствола вистрілюється "протимаса" приблизно рівна по масі й швидкості гранаті. Протимаса складається з безлічі дрібних пластикових лусочок або пористого матеріалу, які швидко розсипаються й гублять швидкість у повітрі. Небезпечна зона залишається, але значно скорочується. За такою схемою побудовані німецькі РПГ "Панцерфауст"-3 та "Армбруст". Характерною рисою останніх десятиліть стало прагнення до низькошвидкісного старту гранат (як і ракет переносних ракетних комплексів) з наступним розгоном на траєкторії. Мала початкова швидкість не тільки дозволяє виконувати пуск із закритих приміщень, але й знижує демаскуючі ознаки РПГ й акустичне навантаження на гранатометника.
Ручний протитанковий гранатомет "Armbrust" сконструйований за принципом Грамати Девіса".
Комбіновані схеми застосовують одночасно принцип роботи безвідкатної та реактивної схем. При застосуванні комбінованої схеми граната запускається за допомогою стартового заряду, який виштовхує гранату на певну відстань. Після відльоту гранати на мінімально безпечну відстань від гранатометника включається маршовий основний двигун, який розганяє гранату до потрібної швидкості.
Одним з найвідоміших зразків РПГ комбінованої схеми є радянсьький РПГ-7: на фото зображено гранатомет та боєприпаси до нього. Внизу - кумулятивна, вгорі - тандемна кумулятивна гранати.
Німецький РПГ 44-2А1 "Lanze".
Також РПГ класифікують на зразки одноразового та багаторазового використання. Останні часто називають реактивними гранатами, оскільки часто вони є індивідуальною зброєю піхотинця (в той час РПГ багаторазового використання як правило обслуговує розрахунок з двох-трьох вояків). Одноразовий гранатомет являє собою транспортно-пусковий контейнер, споряджений у заводських умовах кумулятивною гранатою. Контейнер герметично закритий з обох боків і який одночасно виконує функцію контейнера для перенсення так і пускової установки. Транспортно пускові контейнери втготовлені з міцних і водночас легких маеріалів, як-от армований пластик. Це дозволяє зробити контейнери більш легкими без втрат у міцності. Одноразові гранатомети можуть оснащуватися або штатними нез'ємними прицілами (як правило механічні приціли) або оснащуватися кронштейнами для встановлення оптичних або електронно-оптичних прицілів. Після пострілу приціл встановлюється на новий транспортно-пусковий контейнер. Авідстріляний транспортно-пусковий контейнер викидається. Ефективна дальність їхнього пуску звичайно не перевищує 300 м. Такими РПГ є радянський РПГ-18 "Муха", британський LAW-80, американський М72 та французький "APILAS".
Радянський ручний протитанковий гранатомет (або реактивна протитанкова граната) РПГ-18"Муха".
Шведський РПГ одноразового використання АТ-4.
Основними бойовими частинами для РПГ залишалися кумулятивні, бронепробиваємість яких доводилося збільшувати. Підвищенню ефективності кумулятивної бойової частини сприяють підвищення точності її виготовлення й оптимізація часу підриву й фокусної відстані, тобто відстані до перешкоди, на якому відбувається формування кумулятивного струменя. Для цього використовують контактні голово-донні зривники з відповідним виносом головної частини вперед (на відстань приблизно трьох калібрів від основи кумулятивної воронки) на обтічнику або штирі або неконтактні оптико-електронні зривники.
Ручні протитанкові гранатомети одноразового використання (реактивні протитанкові гранати): ліворуч - французький 112 мм. РПГ APILAS", праворуч - британський РПГ LAW-80.
Широке застосування динамічного захисту викликало застосування тандемних кумулятивних снарядів. На відміну від звичайних кумулятивних снарядів тандемні мають два і більше кумулятивних зарядів, розташованих один за одним. Один з зарядів при влучанні у ціль викликає спрацювання активних елементів динамічного захтисту, другий, як правило більш потужний - пробиває основну броню. Відповідні зміни вносяться і у технологію виробництва кумулятивного вузла. Для облицювання кумулятивних воронок снарядів використовуються метали які завдяки своїм властивостям поліпшують пробивні характеристики кумулятивного снаряда. Наприклад для облицювання воронки поряд з міддю починають активно застосовувати металічний тантал, який підвищує довжину й пробиваємість кумулятивного струменя.
Цікавою рисою розробки гранатометів у ряді країн стала уніфікація гранат або їхніх бойових частин, що забезпечує рівну ефективність РПГ різних типів.
Нарикінці 80-х років ХХ століття сферу застосування гранатометів почали розширювати за рахунок введення у боєкомплект пострілів з осколковими, та термобаричними боєголовками. Таким чином, РПГ із "спеціалізованої" протитанкової зброї перетворюються у багатоцільовий засіб підртимки піхотних підрозділів, здатний боротися з цілями різноманітного типу. Тож сама назва "протитанковий гранатомет" стає умовною.
У партизанських та інших парамілітарних формуваннях РПГ по суті заміняють собою артилерію завдяки простоті у експлуатації, відносній компактності та високій мобільності та бойовій ефективності. Тож задля ефективності різних типів бойових операцій наявність РПГ у партизанському підрозділі є обов'язковою. Під час наскоків та обстрілів гранатометники, знищуючи укріплені вогневі точки та важливі об'єкти на території супротивника, по-суті виконують вирішальну роль в успішному виконанні поставленої задачі. Кожен партизанський загін мусить мати відповідно навчених стрільців-гранатометників, а також налагодити їхню підготовку в польових умовах та навчально-тренувальних центрах. Водночас всі без виключення партизани мають володіти прийомами й навичками стрільби з гранатометів.
Loading...

 
 

Цікаве