WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Флот Київської Русі - Реферат

Флот Київської Русі - Реферат

ті ж мечі і списи, луки і стріли, бойові сокири і щити, вдягалися у ті ж кольчуги і надівали ті ж шоломи, якими вони уражали ворогів або боронилися від них на суші8.У дальньому морському поході звичайно більші багатовесельні парусні лодії супроводжувались легкими, верткими і швидкими, як човники, однодревками, щовиривалися вперед, і поверталися до головних сил. При висадці на берег десанта вони є незамінними9. Десантування здійснювалося, напевно, подібно до висадки вікінгів (див. реконструкцію тактичної схеми дій десанту вікінгів - Й.Херрмана)10.Рух армади кораблів в ті часи являв собою вражаюче видовище. Ось як описував цю картину вчений-етнограф і митець Н.К. Реріх:"... Довгими рядами ідуть лодії: яскраві розмальовки горять на сонці. Хвацько завернулись носові борти, закінчившись високим струнким носом - драконом. Смуги червоні, зелені, жовті і сині наведені вздовж лодії. У дракона паща червона, горло синє, грива і пір'я зелені. На килевій колоді порожнього місця не видно - все різне: хрестики, крапки, гуртки переплітаються в надзвичайно складний візерунок... Біля носу і корми, на лодії щити навішані, горять під сонцем. Паруси своєю різнокольоровістю наводять страх на ворогів, угорі біля кайми нашиті червоні кола і саме вітрило рідко однокольорове - частіше воно смугасте, смуги на ньому або вздовж, або впоперек, як прийдеться..."11.У ті часи тактика морських боїв була надзвичайно проста. Перед боєм флоти шикувались у лінії і рухались назустріч один одному, щоб протаранити корабель ворога і пустити його на дно або зійтися з супротивником бортами, взяти його на абордаж і вирішити результат бою в рукопашних сутичках на палубах.Про тактику флоту Київської Русі можна зробити висновки з опису морського бою 1043р., докладно зробленого візантійським хроністом ХІ ст. Михайлом Пселлом. Військові історики вважають його типовим прикладом руського бою на морі. В 1043р., - пише Пселл, - відбувся похід Володимира, сина київського князя Ярослава Мудрого, на Царград. Руси, вирішивши напасти на Царград з моря, нарубали лісу, збудували з нього малі і більші лодії і, потайки прокравшись повз візантійські кораблі, що повинні були замкнути шлях у Босфор, підійшли до Царграду.Візантійці не очікували нападу. Руси готувалися до походу потайки і організували його в короткий час. Звістка про те, що з'явилася флотилія слов'ян, за яскравим висловлюванням Пселла, як "густа хмара, яка піднялася з моря, і наповнила столицю темрявою"12. Але Володимир Ярославович, перш ніж розпочати військові дії, вступив у переговори з візантійським імператором, пропонуючи йому укласти мир на певних умовах. Переговори закінчилися невдачею: імператор не прийняв запропонованих умов і почав готуватися до бою.Імператор, - розповідає Пселл, - з настанням ранку вишикував свої кораблі в бойовий порядок. Руси, вийшовши у відкрите море, поставили свої кораблі по одному в ряд, і цим ланцюгом перехопили море. Подібна бойова побудова вже і раніше застосовувалася князями.Вона являла собою лінію бойових кораблів. Довгий ланцюг лодій, увінчаних червоними щитами, наводив на греків жах. "Не було людини, - зізнається Пселл, - яка, бачачи цю грізну лінію кораблів, що перехопили море не збентежилась би сильно душею"13. Пселл не повідомляє, як вишикував візантійський імператор свої кораблі, але докладно говорить про бойовий порядок давньоруських лодій.Супротивники, поставивши свої кораблі в бойовий порядок на певній відстані один від одного, деякий час не рухалися з місця. Руси чекали нападу візантійських кораблів, а візантійці - слов'янських. У середині дня візантійський імператор наказав двом найбільшим кораблям рухатися на русів. Тоді з лінії київських лодей були виділені дві групи суден. Вся флотилія розбилася на декілька самостійно діючих загонів, що направились назустріч супротивнику і, оточуючи, "швидко греблячи", кожну візантійську трирему, пробивали їхні борти спеціально пристосованими для цієї мети балками-таранами, намагаючись пустити їх на дно. Русів закидали з грецьких кораблів каменями, списами. В них кидали "грецький вогонь", але, прикриваючись щитами, руси продовжували свою справу, ідучи на абордаж. Слідом за цим візантійський імператор направив на русів весь свій флот, але бій не відбувся. Більшість лодій русів повернула назад, на місці залишилася тільки невелика їх частина для прикриття відходу основних сил. Відхід був вимушений через раптову зміну погоди.Буря, що здійнялася завадила битві "... І розкидала кораблі Русів", пише літописець. Князь Володимир, корабель якого також був розбитий, пересів у лодію воєводи Івана Творимирича. 6000 воїнів були викинуті на берег, лодії, що залишалися не змогли їх взяти, і вони вирішили пробиватися на Русь сухопутним шляхом. Цей шеститисячний загін очолив воєвода Вишата. Загін Вишати дійшов до м. Варна в Болгарії, де був оточений греками і розбитий, а 800 руських воїнів, захоплених у полон, були відправлені в Царград і майже всі осліплені за наказом імператора. Сам Вишата вижив і повернувся до Києва тільки через три роки, коли з візантійцями був укладений мир.Візантійський імператор організував переслідування уцілілих лодій флотилії русів. Коли командувач візантійської флотилії захопився погонею, руси, використовуючи свою перевагу в маневреності і швидкохідності, вступили в бій, розгромивши греків, потопили декілька ворожих суден, захопили чотири галери і убили самого командувача флотилії14. Отже, переслідування греків не мало успіху, і Володимир з залишками війська повернувся до Києва. Так закінчився морський похід Київської Русі на Царград, який відбувся в 1043р.У морському бою з греками лодійний флот русів діяв у певному бойовому порядку - лінія кораблів. Для атаки більших і малорухливих візантійських суден з лінії висувалися групи лодій. Специфікою цього походу киян було те, що він проходив водночас з походом сухопутного війська. Стратегічні міркування київських князів, таким чином, ґрунтувались на взаємодії сухопутного війська і лодійного флоту. Легкість, рухливість і швидкохідність давньоруських суден зумовлювали і відповідну тактику русів на морі. "Повна раптовість походу, навальність атаки, можливість швидкого відступу в відкрите море або до мілководних берегів, плавнів і річкових гирл, де не в змозі були б наздогнати їх важкі судна грецького флоту, - такою була морська тактика наших предків, що вимагала флоту якщо і численного ("покрили суть море кораблями", - говориться про похід Ігоря 945 г.), та разом з тим не громіздкого, легкого і рухливого, здатного, залежно від обставин, іти як на веслах, так і під вітрилами"15.Судячи за описами візантійських авторів і давніх літописців, характерними тактичними прийомами боротьби давньоруського флоту з

 
 

Цікаве

Загрузка...