WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Розвідувальна діяльність у Київській Русі - Реферат

Розвідувальна діяльність у Київській Русі - Реферат

Переяславці на Дунаї - адже там середина землі моєї"16. Не варто тлумачити його слова як намір перенести столицю своєї держави на Дунай (про що неодноразово писали історики в минулому). Мабуть, ішлося про геополітичні плани руського князя. З натяків деяких візантійських джерел виходить, що Святослав вирішив поборотися з імперією за першість у тому регіоні й навіть спробувати посадити на імператорський престол свого ставленика.Візантія менше всього бажала бачити сильного і незалежного Святослава поблизу своїх північних кордонів, звідкіля було не так уже й далеко до її столиці Константинополя. Грецький уряд нацькував хижих кочовиків причорноморських степів печенігів на Київ. Того самого 968 р. вороги облягли Київ. Вони впритул обступили стольний град, у якому почався голод. А підмога від Святослава все не прибувала. Тоді було вирішено розвідати сили ворога.З Києва бачили, що якісь люди скупчились на протилежному, лівому березі Дніпра, але з ними не було зв'язку. "І сказав один отрок. "Я проберусь", - і відповіли йому: "Іди!". Він же вийшов з міста, тримаючи вуздечку, і побіг через стан печенігів, питаючи їх: "Чи не бачив хто-небудь коня?" Бо знав він по-печенізькому й приймали його за свого. І коли наблизився він до річки, то, скинувши одяг, кинувся у Дніпро і поплив. Побачивши це, печеніги кинулись за ним, стріляли у нього, але не змогли йому нічого заподіяти"17.Перед нами - класичний для середньовіччя приклад активної розвідки сил ворога із застосуванням військових хитрощів. Розвідник був відповідним чином підготовлений (знав печенізьку мову, міг перепливти Дніпро). Виявилось, що на тому боці стояв з військом воєвода Святослава Претич. Він зумів полегшити становище обложених, а незабаром по тому Святослав повернувся додому і відігнав печенігів від Києва.У час перебування Святослава у Києві Ольга захворіла і через три дні померла. Вінпоховав матір і в кінці наступного 969 р. повернувся до Болгарії. Наставав момент вирішального зіткнення Русі з Візантією.Протягом кінця 969 - майже всього 970 р. київський князь завоював Північно-Східну Болгарію, вдерся до належної Візантії Фракії. "І пішов Святослав до града [Константинополя], воюючи і розбиваючи міста, що й досі стоять порожні"18, - пишаючись своїм князем, занотував автор "Повісті временних літ". Назустріч руському князеві виступив досвідчений візантійський полководець Варда Склір. Перед ним поставили завдання окупувати прикордонні райони Болгарії, щоб перепинити шлях русам, а також дізнатись про їхні наміри. Імператор наказав "посилити по бівуаках і зайнятих ворогом областях переодягнених у скіфський19 одяг людей, які володіють обома мовами [руською і грецькою], щоб вони дізнавались про наміри ворога і повідомляли про них потім імператорові"20. Розвідка дала можливість візантійському війську здобути перевагу над руським і виграти у Святослава битву при Адріанополі. Візантійський воєначальник не надав цій локальній перемозі особливого значення й не зробив спроби просунутись далі21. Проте проводив розвідку і в наступні дні. Склір послав у розвідку одного з наближених до нього людей Іоанна "з дорученням оглянути військо скіфів, дізнатися про їхню чисельність, місце, на якому вони розташувались, а також чим вони зайняті. Всі ці відомості Іоанн повинен був якомога швидше надіслати йому, щоб він міг підготувати і вишикувати воїнів для битви"22. У свою чергу, Святослав провів розвідку сил Скліра боєм.У 970 р., за свідченням візантійського історика Іоанна Скіліци, Святослав надіслав посольство до нового візантійського імператора Іоанна Цимісхія. У візантійському таборі це посольство, мабуть, небезпідставно, розцінили як розвідку: мовляв, "руси прийшли з метою вивідати справи візантійців"23. Подібна практика відкритої розвідки була властивою для тих часів.Воєнні успіхи Святослава збентежили імператора, і він теж провів подібну розвідку сил руського князя, про що барвисто розповідає літопис: "І скликав цар [імператор] своїх бояр до палати, і мовив їм: "Що нам робити? Адже не можемо ми йому противитись!" І відповіли йому бояри: "Надішли до нього дари - випробуємо його: чи любить він золото або паволоки?"24. І послав цар до нього золото й паволоки з мудрим мужем, наказавши йому: "Слідкуй за його виглядом, і обличчям, і думками". Однак руський князь навіть не поглянув на розкішні подарунки і звелів своїм отрокам прибрати їх подалі. Посли повернулись до царя і оповіли йому про бачене. Тоді один з наближених до імператора сановників порадив йому: надійшли руському князеві зброю. Знову прийшли посли до Святослава і принесли йому меч й іншу зброю. "Він же узяв і почав царя хвалити, висловлюючи йому любов і вдячність". Повернувшись, посли сказали царю: "Лютий буде цей муж, бо багатством нехтує"25.Ця напівлегендарна історія, що, мабуть, запозичена літописцем із оповідок дружинників руського князя, яскраво зображує Святослава як людину, байдужу до багатства, його не можна було підкупити, він понад усе цінував честь - свою і своїх воїнів.Остання велика русько-візантійська війна завершилась для князя невдало. Він був оточений військом Іоанна Цимісхія у болгарському місті Доростолі й змушений піти на невигідний для Русі мир. За це імператор дозволив вийти з Доростола всьому війську Святослава із зброєю і навіть дав йому харчів на зворотний шлях. Підступний Цимісхій нацькував на руського князя печенігів, у бою з якими він і загинув навесні 972 р. поблизу дніпровських порогів.Позашлюбний син Святослава Володимир прийшов до влади на Русі унаслідок кривавої боротьби за владу із старшим сином і спадкоємцем престолу Ярополком. Історично-об'єктивно Володимир переважав старшого брата державними здібностями, розумом і полководницьким талантом. З ім'ям Володимира історична наука пов'язує завершення будівництва давньоруської державності. У роки його княжіння Київська Русь була об'єднана, а її глава став єдиновладним государем. Цю важливу особливість його правління відзначив літописець Нестор у розповіді про утвердження князя у Києві: "І почав Володимир княжити в Києві один"26, тобто одноосібно.Початок князювання Володимира Святославича у Києві ознаменувався низкою реформ, що були викликані до життя поступом феодалізму, дальшою соціальною поляризацією суспільства, потребами зміцнення державності, піднесення ролі й авторитету князівської влади. Не випадково першою з них стала реформа ідеології. Володимир встановив у державі культ верховного язичницького божества Перуна (близько 980 р.). Однак швидко по тому переконався, що язичницька релігія не відповідає суспільним потребам. Могутня
Loading...

 
 

Цікаве