WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДПЮ, Військова справа → Розвідувальна діяльність у Київській Русі - Реферат

Розвідувальна діяльність у Київській Русі - Реферат

у Середній Наддніпрянщині. Його економічний і військовий потенціал не міг бути особливо значним. Тому успіх походу 860 р. зайвий раз свідчить про велику, а в даному разі, мабуть, вирішальну роль зовнішньої воєнної розвідки.
Наступний похід на Візантію відбувся через півстоліття. У кінці ІХ ст. київський князь Олег, котрий близько 882 р. об'єднав руську Північ з руським же Півднем, зробивши перший і вирішальний крок на шляху створення загальноруської держави, у 907 р. вчинив грандіозний похід на Царгород, короткий опис якого зберігся у "Повісті временних літ": "Пішов Олег на греків, ...узяв же з собою силу варягів і словенів, і чуді й кривичів, і мерю, і древлян, і радимичів, і полян, і сіверян, і в'ятичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців... І з цими усіма пішов Ігор на конях і в кораблях, і було кораблів числом 2000. І прийшов Олег до Царгорода; греки ж замкнули Суд, а місто зачинили"9.Є підстави думати, що,так само, як у 860 р., якісь руські вивідувачі добре розвідали ситуацію у Візантії. Князь Олег і його оточення взяли до уваги також і міжнародне становище імперії. Адже Візантія переживала тоді серйозні труднощі і у внутрішньому житті, і в зовнішній політиці. Посилилася боротьба могутніх земельних магнатів проти імператора, спалахнув заколот у війську. Не вщухав натиск арабів на південно-східні кордони країни. Вони завдавали їй відчутних ударів і на морі. Арабський флот захопив багато островів у Середземному морі, на яких ще недавно панувала Візантія. У 904 р. полководець Лев Триполійський на чолі сильної арабської ескадри здобув багате грецьке місто Фессалоніку. Лише напруживши всі сили, імперія зуміла відвоювати місто і на якийсь час стримати натиск ворога. Візантії доводилось постійно протиставляти арабам добірні легіони, послаблюючи натомість оборону на Дунаї.Отже, князь Олег вдало обрав час для масштабного наступу на імперію. Долаючи опір нечисленної прикордонної сторожі і малих залог грецьких фортець на Дунаї, велелюдне піше військо київського князя стрімко наблизилося до могутніх мурів Константинополя, а флот з'явився у видимості сторожових постів, розкиданих на берегах Золотого Рогу. Візантійці встигли підняти ланцюг і перепинити шлях руським лодіям до бухти. Тоді Олег наказав перетягнути на котках свої невеликі кораблі суходолом, після чого їх спустили на воду вже за ланцюгом, у бухті. Це вразило візантійську верхівку і спонукало її до швидкого укладення миру, надзвичайно вигідного для руської сторони. Відтоді руські дипломати і купці користувались у Візантії великими пільгами, яких не було у представників жодної іншої країни.Минав час. П'ятьма роками пізніше після походу на Царгород князь Олег помер. До влади у Києві прийшов Ігор. Він поступався Олегові як державний діяч і полководець, і це з перебігом часу зрозуміли в Константинополі. Тому поступово імперський уряд зменшував пільги руським купцям у Константинополі, їх все суворіше утримували на заїзжих дворах у грецькій столиці та інших великих містах. Підписана 907 р. і доповнена 911 р. русько-візантійська угода була таким чином порушена грецькою стороною.Русь виступила проти імперії у 941 р., спираючись на дружній нейтралітет з боку Хозарського каганату, маючи можливих союзників в особі ворогуючих з імперією угрів. До того ж Ігор уклав союз із степовиками-печенігами. Удар по Візантії було завдано у час, коли імперія відчувала сильний тиск з боку арабів і угрів. Її флот змушений був постійно охороняти від арабів острови у Середземному морі. "Руси успішно оволодівали практикою політичної розвідки і загального врахування військово-політичної ситуації на кордонах імперії, практикою, що виявила себе вже в період посольства 838-839 рр., у подіях 860 р. і так певно заявила про себе у 941 р."10.Однак похід Русі на греків 941 р., попри ретельну підготовку і велелюдне військо (гіперболізуючи чисельність флоту Ігоря, літописи і візантійські хроніки пишуть навіть про десять тисяч кораблів, та в дійсності їх мало бути в кілька разів менше), зазнав невдачі. Багато руських ладей у морському бою було спалено "грецьким вогнем", суходільне військо теж змушене було повернутись без перемоги. Через три роки Ігор зібрав ще більше військо і флот і знову вирушив на Царгород. Та на Дунаї його зустріло посольство від імператора Романа і запропонувало укласти мир. Після довгих перетрактацій його було підписано у Києві, куди прибуло імператорське посольство. Ця угода 944 р. виявилась менш вигідною для Русі, ніж договір Олега. Руські купці і дипломати були позбавлені більшої частини пільг.У тексті договору 944 р. є положення, що свідчить про відвідини Константинополя руськими вивідувачами. Візантійський уряд вимагав від київського государя, щоб посли і купці з Русі обов'язково мали вірчі грамоти від нього, в яких би вказувалась мета їхнього приїзду. "Якщо ж прийдуть без грамоти і потраплять до наших рук, то ми будемо тримати їх під наглядом, доки не повідомимо князя вашого. Якщо ж не дадуться нам і вчинять опір, то вб'ємо їх, і хай ваш князь не закине нам їхню смерть"11. З тексту випливає, що захоплені зненацька агенти київського князя часом не бажали віддаватися до рук візантійців і чинили збройний опір. Мабуть, практика засилання розвідників з Русі до Візантії була поширеною, якщо вже про них згадувалось у великому міждержавному договорі 944 р.Спробую відповісти на питання: хто виконував роль розвідників на Русі і взагалі в середньовічному світі. Історики здавна вважають, що найчастіше ними були купці, які їздили до іноземних країн і принагідно збирали інформацію. Або ж одержували спеціальні завдання. Так само вели політичну розвідку люди, котрим доручались посольські функції. Нарешті, чимало інформації про країни, які вони відвідували, збирали мандрівники й місіонери. З розповідей арабських, персидських і європейських мандрівників можна скласти певне уявлення про Русь ІХ-Х ст. А руські паломники до святих місць на Близькому Сході також приносили важливу інформацію.Незабаром по підписанні русько-візантійської угоди, восени 944 р. князь Ігор загинув, збираючи данину ("полюддя") у Древлянській землі. На київському престолі його заступила дружина Ольга. Вона жорстоко придушила повстання древлян, а потім упорядкувала збирання данини, унормувавши його. Далі вона влаштувала опорні пункти своєї влади в різних землях Давньоруської держави, що в часи її князювання зміцнилась, головним чином завдяки її діяльності. По тому вона взялась за вирішення завдань зовнішньої політики.Під 955 р.12 Літопис Нестора коротко сповіщає: "Вирушила Ольга до Грецької землі, і
Loading...

 
 

Цікаве