WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Методологічні основи визначення конкурентоспроможності - Реферат

Методологічні основи визначення конкурентоспроможності - Реферат

умови для здійснення процесу обслуговування покупців (організація у магазині обмінних пунктів валюти, кафетеріїв чи барів, аптечного кіоску, прокату відеокасет та ін.).
Щодо фізичних характеристик, то це такі речі як - освітлення, кондиціонери, внутрішнє планування, широта проходів, килимові покриття, архітектурні рішення - всі ці фактори впливають на образ та вибір магазину, а головне, на його конкурентоспроможність.
Під внутрішньою атмосферою магазину розуміють продумане проектування внутрішнього простору з метою здійснення на покупця бажаного впливу. Атмосфера дає змогу досягти будь-якого бажаного ефекту.
Однією із бажаних умов для формування високого рівня торговельного сервісу та відповідних бажань покупців відіграють додаткові послуги, пов'язані із специфікою реалізованих товарів. Формування системи таких послуг супроводжується процесом покупки товарів, а також процесом післяпродажного обслуговування покупців, забезпечує задоволення їх попиту на послуги.
Ключем до створення тривалих та безперервних конкурентних переваг для роздрібної торгівлі є розробка всебічної стратегії з максимального впливу на споживача. Зазвичай ця стратегія передбачає:
> необхідність виділення головних шляхів діяльності фірми;
> визначення переліку цінностей фірми;
> створення ефективної інфраструктури;
> розробку та здійснення інтеграційної програми маркетингової конкуренції.
4. Конкурентоспроможність торговельного підприємства
та методи її оцінки
Окреме торговельне підприємство не є єдиним продавцем споживчих товарів та послуг. У процесі своєї діяльності воно стає учасником конкурентної боротьби за споживача (покупця). Тому одним із важливих етапів роботи з розробки стратегії діяльності є визначення стану конкуренції на ринку (сегменті ринку) та визначення позиції підприємства на ньому.
Можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоспроможності.
Ця категорія має різні тлумачення в економічній літературі. Для її характеристики використовується поняття порівняльних витрат (Д. Рікардо), порівняльних переваг (Є. Хекшер, Б. Олін), порівняння конкурентних переваг, факторів управління та продуктивності використання ресурсів (М. Портер), конкурентного статусу фірми (І. Ансофф).
Незважаючи на різні підходи до визначення суті поняття, усі дослідники визначають такі риси цього показника.
1. Порівняльний характер
Конкурентоспроможність не є явищем, притаманним конкретному об'єкту, вона не витікає з його внутрішньої природи, а виявляється тільки за умов порівняння цього об'єкта з іншими. Виходячи з цього, можна стверджувати, що конкурентоспроможність підприємств можливо оцінити шляхом порівняння найбільш суттєвих показників їх діяльності. Результатом цього порівняння є визначення рівня конкурентоспроможності.
2. Часовий характер (динамічність)
Досягнутий в окремий проміжок часу рівень конкурентоспроможності торговельного підприємства не може розглядатися як довготривала характеристика його ринкової позиції незалежно від ефективності його діяльності. Протидія інших суб'єктів господарювання, рішучість та активність їх конкурентних стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції та зниження рівня конкурентоспроможності.
У зв'язку з динамічністю переваги окремі дослідники, наприклад, А. Градов, використовують поняття "життєвий цикл конкурентної переваги". Окремі етапи життєвого циклу конкурентної переваги - становлення, прискорене зростання, обмежене зростання, зрілість, спад - пов'язуються з рівнем використання ресурсного потенціалу підприємства та ефективністю його конкурентної стратегії.
Конкурентоспроможність окремого торговельного підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг у питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання.
Основні фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємства на споживчому ринку, подані на рисунку 4.
Конкурентоспроможність є одним з вагомих показників стану підприємства як господарської (виробничої) системи, який визначає перспективи його подальшого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей та завдань. Підтримка або під-вищення конкурентоспроможності може розглядатися і як одна з функціональних стратегічних цілей (завдань) підприємства.
Оцінка конкурентоспроможності конкретного торговельного підприємства передбачає проведення такої роботи (рис. 5).
І етап - визначення кола підприємств-конкурентів.
Як уже було зазначено, конкурентоспроможність підприємства є показником порівняльним. Конкурентоспроможність підприємства може бути оцінена тільки шляхом порівняння умов, ресурсів та результатів діяльності конкретного торговельного підприємства з певною групою підприємств, які визнані його конкурентами.
Рис. 5. Послідовність оцінки конкурентоспроможності торговельного підприємства
Формування групи підприємств-конкурентів є дуже важливим етапом роботи, оскільки підприємство може бути конкурентоспроможним у межах певного сегмента ринку, а в межах іншого - бути неконкурентоспроможним.
Підприємства, що визначаються конкурентами певного підприємства, повинні відповідати таким ознакам:
1. Єдиний регіональний ринок діяльності або його певний сегмент - район діяльності, визначений у межах міста, району чи області.
2. Відповідність асортиментної структури товарообороту, широта та глибина асортименту товарів та торговельних послуг, що пропонуються.
3. Співставлення фаз життєвого циклу підприємства та основних стратегічних цілей розвитку.
4. Застосування однакових каналів розповсюдження товарів.
5. Наявність доступу та рівність можливостей щодо формування ресурсного потенціалу підприємства (перш за все, на ринку закупівлі товарних ресурсів, ринку інвестицій та інновацій).
Перші дві ознаки є визначальними для початку конкурентної взаємодії. Невідповідність підприємств за трьома іншими ознаками допускає їх конкуренцію, але визначає нерівність стартових умов конкурентної боротьби.
II етап - збір інформації про діяльність підприємств-конкурентів.
Інформація, необхідна для оцінки конкурентоспроможності підприємства, може бути добута кількома шляхами:
1. Шляхом отримання об'єктивної кількісної інформації про основні результати господарсько-фінансової діяльності під-приємств-конкурентів. Джерелом її отримання можуть бути форми бухгалтерської, статистичної або податкової
Loading...

 
 

Цікаве