WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

виробництва. Можна відмовитися від оренди чи повернути кредит, продати основні фонди чи придбати нові. Отже, в довготерміновому періоді найголовніша проблема - оптимізація розмірів підприємства.
Існує певний зв'язок та залежність між динамікою витрат у короткотерміновому та довготерміновому періодах. Наведемо такий приклад. Нехай існують певні виробничі модулі (виробничі дільниці), кожен з яких здатний забезпечити виробництво 5000 стільців на рік при мінімальних середніх витратах. Рівень цих витрат для кожного модуля свій. Тоді потужність підприємства буде залежати від кількості модулів, введених у експлуатацію. На рис. 3 зображені криві середніх витрат для кожного модуля.
АТС1 АТС2 АТС3
Рис. 3. Пристосування до ринкових умов у довготерміновому періоді
Нехай потреби ринку становлять 7000 стільців (Q2). Цей обсяг можна отримати як за допомогою одного виробничого модуля, залишаючись у рамках короткотермінового періоду, так і з введенням в експлуатацію іншого, тобто через довготерміновий період. У першому випадку обсяги виробництва не будуть відповідати тим, при яких досягається мінімальний рівень середніх витрат (Р3 = 9 грн.). Вони зростуть до 12 грн. за стілець. Якщо піти іншим шляхом, то частину обсягу (5000 шт.) можна виготовити при мінімальних витратах (9 грн.), а іншу частину (2000 шт.) - при витратах, що дорівнюють відповідній точці на кривій АТС2 (P1 = 15 грн.).
Більш привабливий варіант розвитку виробництва такий, що мінімізує загальні витрати на заданий обсяг. Для першого варіанту вони становитимуть
ТС1 = Р2 Q2 = 12 х 7000 = 84 000 грн.,
для другого
ТС2 = РзQз + P1 (Q2 - Qз) = 9 х 5000 +
+ 15 х 2000 = 75 000 грн.
Таким чином, з точки зору мінімізації сукупних витрат для отримання заданого обсягу виробництва привабливішим є другий варіант розвитку, який передбачає перехід від короткотермінового до довготермінового періоду.
Подібно до того, як середній продукт залежно від обсягів виробництва може зростати, зменшуватися чи залишатися незмінним, середні витрати також по-різному реагують на ефект масштабу. Ця реакція багато в чому залежить від специфіки галузі, ситуації на ринку, напрямків удосконалення технології виробництва тощо. Три найтиповіші ситуації:
1. Коли зростання виробництва супроводжується зниженням витрат, тобто позитивний ефект масштабу виробництва вичерпується досить швидко. Однак при цьому існує широкий діапазон обсягів виробництва, при якому зберігається постійний рівень середніх витрат. У таких галузях підприємства різних розмірів можуть бути однаково життєздатними.
2. Довготривалий ефект від збільшення масштабів виробництва. У таких галузях переваги отримують великі підприємства.
3. Коли позитивний ефект масштабу виробництва досить швидко трансформується у негативний. Тому підприємцю важливо правильно оцінити межі ефективного розширення виробництва. Існуючі бар'єри зростання уможливлюють ефективне функціонування у таких галузях невеликих підприємств.
Проте намагання мінімізувати витрати - це лише один бік, що визначає поведінку виробника. Вибір реальних масштабів виробництва як в короткотерміновому, так і в довготерміновому періоді визначається зрештою можливостями максимізувати економічний прибуток. Для цього витрати виробництва слід порівнювати з доходами.
4. Вибір оптимального розміру підприємства.
4.1. Ізокванта.
Ізокванта --це крива, що відображає різні варіанти комбінацій ресурсів, які можуть бути використані для виробництва заданого обсягу продукції. Ізокванти подібні до кривих байдужості. Так само, як криві байдужості відображають альтернативні варіанти споживацького вибору, що забезпечують певний рівень корисності, ізокванти відображають альтернативні варіанти комбінацій затрат ресурсів для виробництва певного обсягу продукції.
Карта ізоквант - це ряд ізоквант, що відображає максимальний випуск продукції за будь-якого набору факторів виробництва. Як і криві байдужості, криві ізоквант на одній карті ніколи не перетинаються. Кожна Ізокванта, розміщена на більшій відстані від початку координат, відповідає більшому обсягу продукції. Ізокванти мають вигляд увігнутих кривих. Це означає, що скорочення затрат капіталу потребує збільшення затрат праці для збереження незмінного обсягу виробництва.
Рис. 4. Карта ізоквант
4.2. Закон спадної граничної продуктивності.
Зміна обсягів виробництва означає перехід від однієї комбінації факторів виробництва до іншої, що містяться на різних ізоквантах. У короткотерміновому періоді обсяги виробництва можуть збільшуватися за рахунок додаткового використання праці при незмінних затратах капіталу. Виробник може використовувати більше праці, переходячи від однієї Ізокванти до іншої. При цьому змінюється співвідношення затрат капіталу і праці (відношення К/L).
Щоб з'ясувати, як впливають зміни співвідношення К/L на ефективність їх використання, слід ввести ряд понять, що характеризують результати виробництва:
- сукупний продукт змінного фактора виробництва (у нашому випадку праці - APL) - це кількість продукції, що виробляється при певній кількості цього фактора за інших незмінних умов;
Рис. 5. Зміна обсягів виробництва в короткотерміновому періоді
- середній продукт змінного фактора виробництва (АРL)- це відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, яка використовується у виробництві: АРL, = ТРL /L. Цей показник можна вважати продуктивністю змінного фактора;
- граничний продукт змінного фактора (МРД) - це зміни за інших рівних умов сукупного продукту цього фактора при зміні кількості фактора на одиницю: МРL= ? TP / ? L.
У таблиці наведено умовні дані, що характеризують динаміку обсягів виробництва шкарпеток залежно від збільшення затрат праці при незмінних затратах капіталу (К = 50 маш.-год). Вони більш-менш точно відображають спрямованість зміни показників у реальних умовах виробництва.
Таблиця. Зміни виробництва шкарпеток залежно від збіль-шення затрат праці
Затрати праці, год. Продукт
Сукупний Середній Граничний
10 35 3,5 3 5
20 90 4,5 5,5
ЗО 180 6,0 9,0
40 272 6,8 9 2
50 355 7,1 8 3
60 420 7,0 6 5
70 455 6,5 3,5
80 480 6,0 2,5
90 495 5,5 1 5
100 480 4,8 -1,5
Сукупний продукт змінного фактора зростає у міру того, як збільшуються затрати праці. Однак це зростання затухаюче. Більше того, настає момент, коли збільшення кількості праці не збільшує, а зменшує загальні результати виробництва. Це означає, що виробничий процесперенасичений працею, яка не може ефективно використовуватися за даного обсягу капіталу. У нашому прикладі це відбувається при співвідношенні К/L = 1/2.
Зазначені залежності можна показати графічно. На рис. 6 показано криву сукупного продукту. Вона відображає, як змінюється випуск продукції при зміні одного з факторів виробництва, тоді як інші залишаються незмінними.
Середній продукт змінного фактора можна визначити, якщо виміряти нахил променя, проведеного від початку координат через відповідну
Loading...

 
 

Цікаве