WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

Для бізнесу будь-якої величини відсутність точної, добре систематизованої інформації, що відноситься до поточного і майбутніх умов, веде до невдач при спробах прийняти рішення. Ефективність процесу керування витратами зростає, якщо для прийняття управлінських рішень відбирати інформацію, яка відповідає визначеним вимогам. По цих вимогах інформація повинна бути релевантної, своєчасної і достовірний.
Релевантність інформації означає, що необхідні дані повинні задовольняти конкретні інформаційні потреби управлінських структур. Для задоволення цих потреб існують інформаційні системи, серед яких однієї з найбільш важливою є система бухгалтерського обліку. У системі бухгалтерського обліку накопичується багато інформації, але це не означає, що вся ця інформація придатна для ухвалення рішення. Релевантною є тільки та інформація, що може впливати на прийняття рішень. При цьому інформація повинна бути оперативно використана, оскільки згодом вона втрачає свою цінність.
Система бухгалтерського обліку часто не має інформації, необхідної для ухвалення рішення по витратах, тому що бухгалтерська інформація про витрати стосується минулого, а прийняті рішення стосуються майбутнього. Тому для прийняття рішень по витратах необхідно розвивати систему управлінського обліку, де історична інформація використовується в першу чергу, для прогнозування.
Таким чином, задачі керування витратами реалізуються за допомогою незмінного процесу, що включає складання планів, їхню реалізацію і контроль за виконанням відповідно до нової інформації і змін у діловому навколишньому середовищі. Важливою попередньою роботою для створення ефективної системи є планування і аналіз доступних для використання ресурсів, що необхідно для забезпечення прийняття будь-якого плану, і особливо, тактичного. При складанні планів виробництва і реалізації продукції необхідно зробити аналіз можливих витрат, щоб прогнозований обсяг продукції відповідав виробничим і збутовим можливостям підприємства. Перетворивши виробничі потреби у фінансові і виробничі ресурси, треба визначити прийнятні способи контролю відповідності наступних витрат розробленому плану.
3.Взаємозв'язок між довгостроковими та короткостроковими витратами.
3.1. Витрати у короткотерміновому періоді.
Аналізуючи формування витрат у короткотерміновому періоді, потрібно розмежувати їх на постійні та змінні. Поспішні витрати (FС) не залежать від обсягів виробництва. Більше того, вони існують навіть тоді, коли виробництво взагалі припиняється. Справа в тому, що, як виходить із самого визначення короткотермінового періоду, він недостатній для зміни передусім обсягів капіталу. Постійними витратами можуть бути видатки, пов'язані з виплатою орендної плати, відсотки за отриманий кредит, амортизація тощо.
Змінні витрати (VС) - це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції. До них належать заробітна плата робітників, витрати на придбання сировини, матеріалів електроенергії для виробничих цілей тощо.
У мікроекономічному аналізі широко використовуються показники не тільки загальних витрат, а й середніх: середні сукупні (АТС), середні постійні (АFС) та середні змінні (АVС) витрати:
АТС = ТС / Q;
AFС = FС / Q;
АVС = VС / Q.
Особливе значення в дослідженні поведінки виробника на ринку надається граничним витратам, які розраховуються як відношення приросту сукупних витрат до приросту обсягів виробництва. Інакше кажучи, граничні витрати показують, яких додаткових витрат коштувало виробнику виробництво додаткової одиниці продукції:
Граничні витрати в короткотерміновому періоді не залежать від постійних витрат. На їхній рівень впливають тільки змінні витрати.
Оскільки постійні витрати не залежать від змін обсягів виробництва, то на графіку їх крива матиме вигляд прямої лінії, яка проходить паралельно до осі обсягу виробництва (рис. 1). Зображення кривої змінних витрат дзеркально відбиває форму кривої сукупного продукту змінного фактора. Кожна точка цієї кривої відповідає мінімальним затратам праці, що йдуть на виробництво відповідного обсягу продукції. Крива матиме вигляд зростаючої з поступовим затуханням лінії. У перспективі вона досягне точки зламу, після якої подальше зростання змінних витрат не супроводжуватиметься збільшенням обсягів виробництва. Однак цей відрізок кривої не може бути складовою функції витрат, оскільки не відповідає вимозі її визначення (це не будуть мінімальні витрати, необхідні для отримання заданого обсягу виробництва, оскільки його можна одержати при менших витратах).
Крива сукупних витрат показує зміни загальної вартості факторів, що використовуються у виробництві, залежно від збільшення обсягів виробництва. Вона матиме таку саму форму, як і крива змінних витрат, однак проходитиме вище на величину постійних витрат.
Середні витрати для будь-якого обсягу виробництва дорівнюють тангенсу кута нахилу променя, проведеного від початку координат через відповідну точку на кривій сукупних витрат (наприклад, точку N). Мінімального значення середні витрати набувають у точці, де кут нахилу променя буде найменшим, тобто в точці його дотику до кривої сукупних витрат (точці М). Аналогічне можна сказати і про середні змінні витрати. Якщо будувати їх криву, то вона поступово буде наближатися до кривої середніх сукупних витрат (Рис. 2).
Рис. 1. Криві сукупних, постійних та змінних витрат.
Граничні витрати - це нахил кривої сукупних витрат, тобто тангенс кута дотичних, проведених до кожної точки кривої. Граничні витрати спочатку зменшуються (у нашому прикладі до другої одиниці продукції), а потім стати при збільшенні обсягів виробництва починають зростати.
Для подальшого дослідження важливо з'ясувати залежності між динамікою середніх і граничних витрат. Поки граничні витрати будуть меншими, ніж середні, виробництво додаткової одиниці продукції зменшуватиме середні витрати. Якщо виробництво додаткової одиниці коштуватиме дорожче, ніж середні витрати, то збільшення обсягів виробництва призводитиме до зростання середніх витрат. Таким чином, середні витрати будуть мінімальними за умови їх рівності з граничними витратами. Тобто криві граничних і середніх витрат перетнуться в точці мінімального значення середніх витрат (рис. 2).
Зміни витрат у короткотерміновому періоді відображають дію закону спадної граничної продуктивності змінного фактора. До того часу, поки фірма зможе знаходити всі потрібні ресурси за постійними цінами, зміни витрат у короткотерміновому періоді можна пояснити змінами середнього та граничного продукту змінного фактора. Подібна форма кривих середніх сукупних та змінних витрат доводить, що на виробництві середній продукт спочатку збільшується, а потім зменшується.Точка мінімуму середніх змінних витрат збігається з точкою максимуму середнього продукту змінного фактора.
Рис. 2. Криві середніх та граничних витрат
3.2. Довгостроковий період.
Аналізуючи витрати у довготерміновому періоді слід мати на увазі, що при цьому немає поділу на постійні та змінні витрати: усі витрати можуть змінюватися залежно від обсягу
Loading...

 
 

Цікаве