WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

фірми, параметри її виробничих потужностей, тобто фізичні розміри виробничих структур і продуктивні потенціал машинного парку фірми. Витрати такого роду відносяться до категорії постійних витрат.
Крім постійних витрат, фірми несуть також перемінні витрати, що можуть бути швидко і без особливих труднощів піддані зміні в рамках підприємства заданого розміру в міру того, як змінюється обсяг випуску продукції. Сировина, енергія, погодинна оплата праці - от приклади перемінних витрат більшості фірм. Від конкретної ситуації залежить, які витрати є постійними, а які перемінними. Витрати, що є для одних підприємств перемінними, цілком можуть для інших фірм відноситися до категорії постійних. Витрати, зв'язані з забезпеченням перемінних витрат називаються перемінними витратами.
2. Методи керування витратами.
Розглянемо керування витратами підприємства. Бізнес несе витрати не тільки для одержання поточної виторгу, але і для забезпечення майбутньої діяльності. Тому усі витрати підприємства можна розділити на два основних види - поточні і довгострокові.
Поточні витрати - це витрати підприємства, зв'язані з провішуванням у процесі господарської діяльності технічних задач. Тактичними задачами вважаються закупівлі сировини, матеріалів, товарів, виробництво продукції, транспортування, збереження і реалізація товарів, обслуговування матеріально-технічної бази, зміст персоналу і т.д.
Довгострокові витрати (інвестиції) зв'язані з розв'язуваними підприємством стратегічними задачами - будівництвом, чи реконструкцією придбанням нових виробничих площ; покупкою нових видів машин, механізмів і устаткування; придбанням нематеріальних активів; формуванням довгострокового портфеля цінних паперів.
Обидва види витрат необхідні і важливі для будь-якого підприємства, але методи керування ними різні. Метод керування довгостроковими витратами відповідно до розв'язуваного при цьому задачами можна назвати "стратегічним методом", а відповідно другий метод - "тактичним".
Стратегічний метод характеризується набором управлінських рішень, зв'язаних з довгостроковими цілями підприємства. Стратегічні рішення впливають істотно на стан і благополуччя всього підприємства і приймаються на рівні вищого керівництва. Тому такі рішення мають тенденцію до довгострокового впливу, виявляються протягом декількох років. Чи збільшуючи обмежуючи використовувані засоби, на цьому рівні керування витратами припускає їхнє стратегічне планування, що у першу чергу зв'язано з прогнозуванням і конструюванням тих шляхів, по яких буде розвиватися бізнес у довгостроковій перспективі. Метою довгострокового планування є одержання переваги від передбачуваних змін на ринку для існуючих товарів і послуг і використання нових комерційних можливостей і технологічних досягнень, що виникають у майбутньому. При цьому виді планування може розглядатися проміжок часу в 3-5 років і навіть 10 років і більш років, особливо у капіталомістких галузях.
Тактичний метод керування витратами означає такий тип дій, що припускає одержання кращих результатів при заданих ресурсах і заданій організації робіт. Тактичний набір управлінських рішень також означає залучення в процес прийняття рішень середнього і старшого управлінського персоналу. У більшості випадків сутність тактики складається в забезпеченні гнучкості перед обличчям зовнішніх умов, що змінюються. Прикладом тактичного рішення є визначення номенклатури й асортименту товарів і витрат на їхню реалізацію в даних ринкових умовах. Якщо таке рішення виявиться помилковим, то від нього можна буде швидко відмовитися, і воно не зробить тривалого впливу на діяльність підприємства. На відміну від цього стратегічну помилку набагато сутужніше виправити.
Тактичне керування витратами здійснюється короткостроковим тактичним плануванням. Короткострокове тактичне планування відбиває існуючу в даний момент ситуацію на ринку і визначає щорічний виробничо-фінансовий план. Тактичне планування охоплює значно менший проміжок часу - звичайно не більш року, прагнути оцінити поточні перспективи бізнесу і відповідно до них планувати діяльність підприємства. Метою тактичного планування є найбільш ощадливе використання ресурсів і одержання максимальних доходів з урахуванням потенційних можливостей ринку. Тактичне керування припускає дисципліну керування, тому що вимагає регулярної оцінки тих шляхів, що повинні привести до досягнення цілей довгострокового планування, а також визначення тих критеріїв, відповідно до яких буде оцінюватися діяльність підприємства. При цьому необхідна абсолютно об'єктивна оцінка розглянутих планів. Розроблений план повинний являти собою надійну базу для наступних рішень, що, можливо, прийдеться приймати при зміні зовнішніх умов існування підприємства.
В останні роки швидкість зміни зовнішніх умов зросла. Сутність цього явища відбивається у відомому вираженні Друкера "епоха розриву безперервності". Ці зміни особливо характерні для України й інших постсоціалістичних держав. Такі зміни означають ризик і невизначеність при прийнятті стратегічних рішень.
Крапкою звіту при розробці будь-якого плану повинна бути оцінка намічуваної стратегії з урахуванням існуючих умов. Ця оцінка означає характеристику ринку з обліком ділової кон'юнктури таких зовнішніх факторів, як передбачуваний рівень конкуренції і ймовірна величина споживчого попиту. Важливим фактором, звичайно, є і характер галузі, у якій працює підприємство.
На більшість підприємств у тім чи іншому ступені впливає стану іноземних ринків і рівень ділової активності на цікавлячих територіях. Але все-таки ключовим зовнішнім фактором в оцінці можливостей ринку і формуванні плану можна визнати напрямок розвитку національної економіки в планованому періоді. Зовнішні фактори не залежать від діяльності самого підприємства, але облік їхнього впливу необхідний при керуванні витратами. Перелік зовнішніх факторів досить великий (від політичних змін до структурних економічних змін), він міняється в різних ситуаціях і, зрозуміло, що не може бути єдиного методу роботи з ним. Але для керування витратами необхідно виділити наступні фактори:
1. Фактори, що впливають на оборотний капітал: ціни на сировину і матеріали, рівень заробітної плати, умови кредитування.
2. Фактори, що впливають на прибутковість: рівень розвитку окремих сегментів споживчого ринку, що передують і нинішнє оподатковування, курси іноземних валют, конкуренція.
3. Фактори, що впливають на приступність капіталу і кредитів: економічна політика, інфляція, ставка відсотка, платіжний баланс, загальний попит на капітал.
Поточні витрати залежать значною мірою від першої групи зовнішніх факторів, хоча на них впливає і друга група. Довгострокові витрати в більшому ступені залежать від другої і третьої групи факторів.
Як гнучку систему планування витрат, що враховує зміни зовнішніхумов, найчастіше використовуються сценарії, що базуються на різних припущеннях, що стосуються розвитку навколишніх умов. Для такої гнучкої системи планування необхідна інформаційна база. Важливість інформації у швидко змінюються умовах складно переоцінити.
Loading...

 
 

Цікаве