WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат

Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв’язок між довгостроковими та короткостроковими витра - Реферат


Курсова робота
на тему:
Аналіз витрат в довгостроковому періоді. Зміни розміру підприємства і вибір оптимального. Взаємозв'язок між довгостроковими та короткостроковими витратами.
ПЛАН
Вступ. 2
1. Витрати виробництва, їх види. 3
2. Методи керування витратами. 7
3.Взаємозв'язок між довгостроковими та короткостроковими витратами. 12
3.1. Витрати у короткотерміновому періоді. 12
3.2. Довгостроковий період. 16
4. Вибір оптимального розміру підприємства. 19
4.1. Ізокванта. 19
4.2. Закон спадної граничної продуктивності. 20
4.3. Заміщення факторів виробництва 25
Висновок. 29
Список використаної літератури. 31
Вступ.
Різним видам ділових рішень відповідають різні види витрат. Витрати, що були названі нами перемінними, відносяться до рішень, що стосується короткострокових змін обсягу випуску продукції при використанні заданої кількості постійних витрат. Наприклад, скільки кукурудзи може виростити фермер при заданому обсязі посівних площ і наявній кількості сільськогосподарського устаткування? На скільки паперова фабрика даного розміру повинна скоротити обсяг випуску продукції в період циклічного спаду виробництва?
Будь-яка зміна цін і обсягів пропозиції, що не спричиняє зміни розмірів постійних витрат, що використовуються у виробництві, буде здійснюватися з урахуванням положення кривих витрат даної фірми на короткострокових тимчасових інтервалах.
В інших випадках, увага власників фірми повинна бути зосереджена на планах довгострокового розширення або скорочення обсягів постійних витрат фірми. Яким образом, наприклад, варто реагувати власникам молочних ферм на постійне скорочення дотацій, що виділяє уряд з метою підтримки цін на молоко на постійному рівні? Чи, як зміниться видобуток вугілля при зміні цін при наявності достатнього часу для відкриття нових шахт і закриття старих? Відповідати на подібні питання треба лише з урахуванням довгострокових витрат, розгляду яких присвячена дана робота.
1. Витрати виробництва, їх види.
Витрати виробництва - це вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції. В економічній теорії існують різні підходи до визначення категорії "вартість". Так, прихильники трудової теорії вартості (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) вважали, що вартість - це втілена у товарі праця. Однак сьогодні більш поширеною в економічній теорії і, зокрема, в мікроекономіці є концепція альтернативної вартості. Саме з цієї позиції розглянемо витрати виробництва.
Якщо розсудити за аналогією, то альтернативна вартість витрачених на виробництво коштів визначається найбільшим можливим прибутком, що міг би бути отриманий з цих грошей, якби вони були вкладені у щось інше.
У число альтернативних витрат, з якими зіштовхуються фірми, входять виплати робітникам, інвесторам, а також власникам природних ресурсів; усі ці виплати здійснюються з метою залучити фактори виробництва, відволікаючи тим самим від альтернативних варіантів застосування. У число альтернативних витрат фірми входять також платежі, що приєднуються іншим фірмам як компенсацію за постачання проміжних виробів (комплектуючих частин і напівфабрикатів) і ділових послуг. Ці витрати можна класифікувати безліччю способів. Почнемо з установлення розходжень між явними і неявними (імпліцитними) витратами.
Явні витрати - це альтернативні витрати, що приймають форму прямих (грошових) платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів. У число явних витрат входить зарплата, виплачувана робітником, жалування менеджерів, комісійні виплати торговим фірмам, виплати банкам і іншим постачальникам фінансових послуг, гонорари за юридичні консультації, оплата транспортних витрат і багато чого іншого.
Як би не був цей перелік довгий, усе-таки явними витратами не вичерпуються усі види альтернативних витрат, що несе фірма в процесі виробництва. Існують також неявні (імпліцитні) витрати. До їхнього числа відносяться альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникам фірми (чи знаходяться у власності фірми як юридичної особи). Ці витрати не передбачені контрактами, обов'язковими для явних платежів, і тому залишаються недоотриманими (у грошовій формі). Так, якщо власник дрібної фірми працює поряд з найманими робітниками цієї фірми, не одержуючи при цьому жалування, то він, мабуть, тим самим відмовляється від можливості одержувати жалування, працюючи де-небудь в іншім місці. У якості ще одного приклада можна привести наступну ситуацію: фірма використовує приналежні їй будинок, нікому нічого за це не платячи (економічно вона реалізує тим самим своє право власності), однак при цьому вона відмовляється від наявної можливості одержання коштів за здачу цього будинку в оренду. Звичайно фірми не відбивають імпліцитні витрати у своїй бухгалтерській звітності, але від цього вони не стають менш реальними.
Економісти розрізняють зовнішні (бухгалтерські, або явні) та внутрішні (неявні) витрати. Зовнішні витрати - грошові видатки постачальникам ресурсів, які не належать власникам підприємства. Це сума всіх платежів підприємця, пов'язана з залученням необхідних економічних ресурсів (заробітна плата найманим працівникам, відсотки за отримані кредити, орендна плата за землю чи інше майно, оплата наданих послуг тощо).
Внутрішні витрати - це грошові платежі, які могли б отримати власники підприємства при альтернативному використанні ресурсів, що їм належать. Підприємець використовує власні гроші, які міг помістити у банк на депозит, він може використовувати власні приміщення, що могли б передаватися в оренду та приносити відповідний доход тощо. Таким чином, використовуючи власні ресурси для організації виробничої діяльності, підприємець втрачає певну грошову вигоду, яку він міг би отримати при інших варіантах використання ресурсів. Зовнішні та внутрішні витрати формують економічні витрати підприємця. Далі розглядатимемо виключно економічні витрати.
До складу економічних витрат входить нормальний прибуток як плата за виконання підприємцем підприємницьких функцій. Його розмір визначається рівнем доходності, що є нормальним або середнім для певної галузі, тобто тим рівнем, який утримує підприємця у цій галузі.
Іншою формою прибутку є прибуток економічний (чистий), який є додатковим доходом підприємця внаслідок його ефективнішої діяльності у певній галузі. Цей прибуток отримують не всі підприємці, і він не належить до витрат. У мікроекономіці (якщо спеціально не застережене) йдеться, як правило, про економічний прибуток.
Ще один метод класифікації витрат ґрунтується на обліку тимчасових обріїв, протягом яких приймаються ті чи інші виробничі рішення.
Для того, щоб забезпечити випуск продукції, фірма здійснює цілий спектр різного роду витрат. Обсяги випуску продукції змінюються в залежності від зміни обсягів цих витрат. Обсяги деяких видів витрат піддаються дуже швидкому коректуванню, інші ж вимагають більшого часу. Що стосується витрат,коректування і регулювання яких вимагає щодо більшого часу, то без порушення спільності, можна вважати, що саме вони визначають розміри
Loading...

 
 

Цікаве