WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Моделі цінової дискримінації та практика їх використання - Реферат

Моделі цінової дискримінації та практика їх використання - Реферат

сегменті Q2 за ціною Р2.
Рис. 3. Цінова дискримінація на сегментованому ринку
Ціна, установлювана монополістом на сегменті з більше еластичним попитом, нижча, ніж ціна на сегменті з менш еластичним попитом: P1 ? 2.
Це означає, що
(1 - 1/ ? 1) > (1 - 1/ ? 2).
Тоді
P1 < Р2.
Таким чином, монополіст завжди встановлює на сегменті з більш еластичним попитом ціну нижче, ніж на сегменті з менш еластичним попитом.
З виразу P1(1 - 1/ ? 1) = P2(1 - 1/ ? 2) можна зробити ще один досить важливий висновок. Якщо еластичність попиту на обох сегментах ринку однакова, то й ціни, встановлювані монополістом, також будуть однакові, тобто цінова дискримінація втратить для монополіста, що максимізує прибуток, всякий зміст. Таким чином, різна еластичність попиту на різних сегментах ринку є найважливішою умовою для здійснення монополістом цінової дискримінації.
Монополістичний диктат суперечить інтересам споживачів. Він веде до суспільних втрат,зв'язаним, зокрема, зі скороченням обсягу продажів. Однак цінова дискримінація дає можливість збільшити обсяг виробництва, наблизити його до конкурентного рівня, а виходить, збільшити споживання, зробити доступними деякі товари для менш забезпечених верств населення.
Тарифи на електричну енергію й цінова дискримінація.
Електрична енергія - найважливіше благо, без якого неможливо обійтися ні у виробництві, ні в побуті. Кожний з нас тією чи іншою мірою є споживачем електричної енергії або споживачем товарів, зроблених з її використанням.
Стандартність якості електроенергії як товару й, отже, відсутність диференціації продукту, з одного боку, а також неможливість її перепродажу - з іншої, начебто б виключають всі фактори цінових розходжень, окрім цінової дискримінації.
Однак електрична енергія як товар має ряд особливостей, які істотно впливають на формування витрат при її виробництві, і саме розходження у витратах іноді лежать в основі розходжень плати за її використання (тарифів).
Розглянемо спочатку особливості електричної енергії з погляду споживача. На відміну від інших благ ми її одержуємо точно в той момент часу, коли в ній виникає потреба, і так само миттєво можемо припинити її надходження, натиснувши на вимикач. Це відмінність електричної енергії від інших благ істотно. Ви не можете, наприклад, натиснувши на якусь кнопку, миттєво одержати цукерки, велосипед або якісь інші блага; крім того, не можете, задовольнивши свою потребу, миттєво відмовитися від них, зробити так, щоб непотрібна їх частина в цей момент зникла.
Можна взяти під сумнів це твердження, навівши як приклад водопровідну воду. Дійсно, якщо вода потрібна - кран відкривається, не потрібна - закривається. Благо й у цьому випадку надходить залежно від потреби й припиняє надходити, коли вона зникає. Якщо дивитися тільки з боку споживача, то різниця дійсно невелика. Однак, щоб глибше розібратися в цьому питанні, необхідно звернутися до процесу виробництва цих благ.
Природа створила величезні запаси води як у відкритих, так і закритих підземних водоймах, де непотрібне в цей момент благо може зберігатися, накопичуватися й у міру необхідності використатися. Людиною була створена тільки система збору, очищення, зберігання й доставки води до місць її споживання (водопровід).
Електрична енергія, що використається в цей час, не є продуктом природи. Вона створена людиною. Техніка й технологія її одержання не дозволяють накопичувати електричну енергію про запас, і тому процес виробництва практично збігається в часі із процесом споживання. (Електротехніка дозволяє в невеликих кількостях накопичувати й зберігати електричну енергію в спеціальних устроях, названих акумуляторами. Однак додаткові витрати, пов'язані із цим, великі. Для того щоб оцінити їх, досить зіставити плату за електричну енергію, одержувану з мережі й від акумуляторів будь-якого типу. Істотними є і додаткові витрати при створенні електричних станцій, що акумулюють.).
Споживання електричної енергії значно змінюється протягом доби. Зрозуміло, що протягом ночі воно істотно нижче, ніж зранку та вдень, тому що кількість споживачів й обсяги їхнього споживання знижуються як у промисловості, так й у населення на побутові потреби. Але протягом дня існують періоди, коли споживання електричної енергії є максимальним у більшості споживачів. Ці періоди прийнятий називати годинами поєднаного максимуму. Енергопідприємства змушені задовольняти попит на електричну енергію в міру його виникнення, і, отже, у години поєднаного максимуму виникає необхідність вводити в дію додаткові (резервні) потужності. Постійні витрати, пов'язані з наявністю на енергопідприємствах резервних потужностей, збільшують середні загальні витрати енергопідприємств й енергосистеми в цілому. Причому резервні потужності є не на всіх електростанціях, об'єднаних в енергосистему; тому там, де їх немає, виробництво електроенергії обходиться дешевше, що, однак, не є результатом більше ефективної роботи таких електростанцій.
В енергетиці існує чіткий розподіл витрат на постійні (амортизація, заробітна плата обслуговуючого персоналу й ін.) і змінні, які в основному визначаються паливною складовою витрат.
Деякі економісти вважають, що середні загальні витрати на виробництво електричної енергії зростають під час пікового навантаження у зв'язку з тим, що для задоволення потреби в цей період енергопідприємства повинні пускати в хід застарілі, більш дорогі методи виробництва. Однак з таким поясненням важко погодитися, тому що якщо прийняти цю точку зору, то при наявності сучасних резервних потужностей проблеми оплати електроенергії в години поєднаного максимуму не існувало б. Величиною, що визначає зростання середніх загальних витрат на виробництво в пікові години навантаження, є постійні витрати на зміст резервних потужностей; середні змінні витрати в цей період можуть залишатися незмінними.
Це й визначає обґрунтованість установлення двох тарифів. По одному оплачується електроенергія у звичайні години, а по підвищеному - у годинники пікових навантажень, тобто, споживаючи її в цей період часу, необхідно додатково оплатити енергопідприємству постійні витрати на утримання резервних потужностей. Якщо встановити єдиний тариф на рівні середніх загальних витрат з урахуванням вартості резервних потужностей, то споживачі, які не збільшують споживання в години поєднаного максимуму, будуть "переплачувати", а інші - "недоплачувати". Крім того, зникне стимул до більше рівномірного споживання електроенергії за
Loading...

 
 

Цікаве