WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Моделі цінової дискримінації та практика їх використання - Реферат

Моделі цінової дискримінації та практика їх використання - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Моделі цінової дискримінації та практика їх використання
Що розуміють під ціновою дискримінацією?
Термін "дискримінація" утворений від латинського discriminatio, що означає розходження, розрізнення. Під ціновою дискримінацією розуміють практику встановлення різних цін на той самий товар за умови, що розходження в цінах не пов'язані з витратами. У загальному вигляді мова може йти або про практику якої-небудь окремої фірми-продавця, або про поведінку окремого покупця, якщо він сам здатен призначити різні ціни попиту для різних продавців, причому останні по тим або іншим причинах погоджуються на його умови. Звичайно варіант дискримінаційної поведінки продавця зустрічається частіше. Цінові розходження, що виникають на основі конкурентної боротьби різних фірм, що пропонують ту саму продукцію, відносяться до інших особливостей функціонування ринку й не пов'язані з дискримінацією.
Зміст дискримінаційної поведінки полягає в тому, щоб використати всі можливості для призначення максимальної ціни на кожну одиницю товару, що продається. Це означає, що дискримінації може піддаватися як один і той самий покупець, наприклад, залежно від кількості товару, що закуповується, так і різні покупці.
Зроблений у визначенні акцент на відсутність зв'язку цінових розходжень із витратами не випадковий. Ціни реальних угод зазвичай відрізняються одна від одної через розбіжність умов доставки, страховки, кредиту, додаткового сервісу, комплектації, а також по причині забезпечення виробником особливих якісних характеристик виробу відповідно до індивідуальних запитів споживачів. У тих випадках, коли покупець оплачує особливості індивідуальної угоди, що вимагають відповідних витрат, цінові розходження не є дискримінаційними. І навпаки, оплачуючи те, що не вимагає додаткових витрат, покупець піддається цінової дискримінації.
Коли й чому товар продається за однаковими цінами. Єдина ціна товарного ринку.
Сама постановка питання про цінову дискримінацію передбачає досить високий рівень розвитку ринкових відносин. Разові, випадкові угоди між покупцями й продавцями завжди відбувалися за різними цінами. Як зуміли домовитись, так і вирішили! Лише згодом виникають умови для формування того, що можна назвати єдиною ціною товарного ринку.
Для цього необхідно насамперед формування певного економічного простору з відносно стійким складом учасників угод. Можна сказати, що ринок повинен знайти свої границі. Ці границі визначені збутовими підрозділами тих фірм, які виступають як постачальники ринку, і кругом тих покупців товарів, які одночасно створюють попит на цю товарну масу. Невизначеність складу покупців і продавців породжує невизначеність цін, постійну зміну умов попиту та пропозиції.
На цьому фундаменті головна причина, що вирівнює ціни, - конкуренція. Конкурують між собою продавці, пропонуючи клієнтам вигідні альтернативи. Конкурують між собою покупці. Вони ведуть боротьбу не тільки за товар, але й за найбільш вигідні умови його придбання. Будь-які можливі переваги кого-небудь зі споживачів викликають прагнення інших зайняти місце більше щасливих побратимів. Нарешті, конкурують між собою покупці й продавці. Якщо доля кожного з них залежить від поведінки іншого, то вони змушені домовлятися, узгоджувати свої інтереси й можливості. У результаті саме життя змушує вести торгівлю по приблизно однакових цінах.
Загальні передумови виникнення цінової дискримінації.
І так, все те, що може підірвати який-небудь напрямок конкурентних відносин, а також розчленувати єдиний конкурентний простір, створює передумови для цінової дискримінації.
Якщо цінова дискримінація виникає на основі реальних протиріч ринкового механізму, то одна з особливостей його функціонування - приведення всіх індивідуальних оцінок і можливостей до єдиного усередненого, найбільш представницького рівню. На ринку всі рівні. Але за загальною кривою попиту ховається сукупність різних індивідуальних ціннісних оцінок споживачів при різних бюджетних можливостях. Це значить, що при єдиній ринковій ціні завжди є покупці, готові заплатити більше за ту ж кількість товару.
Крім того, як ми знаємо, якби ціна була більше, споживачі не відмовилися б від покупок зовсім, а купили б меншу кількість одиниць товару. Виходить, купуючи більше при даній ціні, вони як би недоплачують за попередні одиниці товару. Такі загальні правила ринкової гри.
Умови, необхідні для проведення цінової дискримінації.
Щоб реалізувати названі передумови в практичній діяльності фірм, необхідні певні умови. Можливість займатися ціновою дискримінацією не є легкодоступною для всіх продавців, тому що цінова дискримінація може бути здійснена, коли реалізуються три умови:
1. Найбільш очевидно, що продавець повинен бути монополістом або, принаймні, мати деякий ступінь монопольної влади, тобто деякою здатністю контролювати виробництво й ціноутворення.
Головне, щоб конкуренти не могли продавати товар дешевше там, де фірма має намір продати його дорожче. Влада над цінами зв'язана також з кількістю конфронтуючих продавцеві покупців. Якщо покупців мало, так що вихід кожного з них із ринку помітний для продавця, можливості цінового диктату обмежені.
2. Продавець повинен бути здатний ділити покупців на окремі класи, у яких кожна група має різну готовність або здатність платити за продукт. Це виділення покупців звичайно ґрунтується на різній еластичності попиту.
3. Початковий покупець не може перепродувати товар або послугу. Якщо ті, хто купує на ділянці ринку з низькими цінами, можуть легко перепродати на ділянці ринку з високими цінами, то це б, в результаті зниження пропозиції, призвело до збільшення цін на ділянці ринку з високими цінами. Політика цінової дискримінації, таким чином, була б підірвана. Це означає, що галузі послуг, наприклад галузь перевезень або юридичні та медичні послуги, особливо сприйнятливі до цінової дискримінації.
Типи цінової дискримінації.
Залежно від того, наскільки повно реалізується кожна із вищезазначених умов і наскільки вдало вони сполучаються між собою, можна говорити про різні можливості проведення дискримінаційної політики як постійної лінії поводження фірми. Найвищий ступінь контролю над ринком при сприятливому збігу обставин дає можливість призначення індивідуальних цін на кожну одиницю товару для кожного покупця відповідно до індивідуальних кривих попиту. Найбільш м'яка форма дискримінації пов'язана із призначенням різних цін для різних груп
Loading...

 
 

Цікаве