WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Теорія суспільного вибору і оподаткування - Реферат

Теорія суспільного вибору і оподаткування - Реферат

вони мають спільну точку А. Тоді набір товарів А має таку саму корисність, що і набір В, що лежить на кри-
вій і набір С, що міститься на кривій За прин ципом транзитивності Однак це неможливо, оскільки ці точки належать різним кривим байдужості.
Аналізуючи криві байдужості, слід звернути увагу на здатність товарів до взаємозамінювання. Зменшення споживання котлет на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання пиріжків і навпаки. При цьому споживач буде наодній і тій самій кривій байдужості, тобто отриму-ватиме однакове задоволення. Гранична норма заміщення (субституції) - це кількість товару Y, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще од-ну одиницю товару X, залишаючись на цій кривій байдужості.
Як бачимо з рис. 2.4, зменшення обсягу споживання товару Y на компенсується збільшенням
споживання товару Тому гранич-
ну норму заміщення можна розрахувати так:
(2.3)
Не важко помітити, що при пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується. В основі цього процесу лежить дія закону спадної граничної корисності. Гранична корисність (MU) - це приріст задоволення, який отримує людина, споживаючи додаткову одиницю товару. Граничну норму заміщення можна легко виразити співвідношенням граничної корисності товару X та Y:
Оскільки при збільшенні обсягів споживання якогось товару ступінь задоволення потреб споживача зростає, то від кожної нової порції він матиме менше задоволення, ніж від попередньої. Цю залежність і відображає закон спадної граничної корисності. При пересуванні по кривій байдужості вниз споживання товару X зростає, і його гранична корисність зменшується, а споживання товару У зменшується, і його гранична корисність зростає, тому дріб у формулі (2.5) буде зменшуватися.
3. Бюджетні обмеження
Як зазначалося, вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету. Бюджет - це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Доход споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:
- весь доход споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y (у нашому випадку - це котлети та пиріжки);
- споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження;
- споживач не дає та не бере кредити. У цьому випадку доход споживача (/) дорівнюватиме всім його витратам:
(2.6)
де - ціни відповідно котлет і пиріжків.
За рівнянням (2.6) можна визначити набори товарів X та Y, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що / = 10 грн., = 1 грн., a PY = 0,5 грн., варіанти можливих наборів наведено в табл. 2.2.
Цю залежність можна подати графічно (рис. 2.5). Лінія бюджетних обмежень, що міститься на цьому графіку, показує всі ті набори товарів X та Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки N7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не ви-тратить усі кошти, що у нього є.
Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення:
(2.7)
Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару Y треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару X,
Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо змінюється доход, то крива пересувається вправо (збільшення доходу) чи вліво (зменшення доходу). При цьому кут нахилу лінії залишається незмінним. Навпаки, якщо змінюється ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар X та зниженні цін на товар Y і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація (рис. 2.6).
Побудова кривої байдужості споживача та лінії його бюджетних обмежень дає змогу визначитися з положенням рівноваги споживача.
4. Рівновага споживача
Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень, тому завданням моделі поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, доход і ціни на товари. Для наочної демонстрації процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обмежень якогось споживача (рис. 2.7). як бачимо, лінія бюджетних обмежень перетинає Риву байдужості, що відповідає корисності Z7j в точках Це означає, що доход споживача при мак-1 симальному використанні дає змогу придбати які перший, так і другий набір. Чи буде це означати, що в точках А1 і А2 споживач отримає максимальну ко- рисність, яка доступна йому при існуючих бюджетних | обмеженнях? Очевидно, що ні. Адже будь-яка точка, що лежить на відрізку буде доступна спожива- чеві і матиме корисність більшу, ніж оскільки більш віддалена від початку координат. Максимальна корисність, яка доступна при заданому бюджеті, до сягається тоді, коли споживається комбінація това рів, що відповідає точці, де бюджетна лінія дотика ється до найвіддаленішої від початку координат кри-j вої байдужості.
Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при; заданому бюджетному обмеженні. Як тільки спожи- вач отримує такий набір, у нього зникають стимули) замінювати його на інший.
Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці до тику лінії бюджетних обмежень до кривої байдужо сті означає, що у точці нахил цих двох
ліній збігається (довідково: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді
або
Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю піни були рівні. Цей підхід називається еквімаржи-кальним принципом.
Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, хтось із студентів вирішив обмежити споживання борошняних виробів, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій
Loading...

 
 

Цікаве