WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Прибуток підприємства, шляхи його максимізації, напрями використання - Курсова робота

Прибуток підприємства, шляхи його максимізації, напрями використання - Курсова робота

середньостатистичного підприємства.
Нехай середня прибутковість інвестованого капіталу дорівнює 8%. Тоді його альтернативна вартість, або нормальний прибуток, становитиме 80 тис. гривень. Інвестиції будуть вигідними лише тоді, коли прибуток від інвестованого капіталу дорівнюватиме нормальному прибутку або перевищуватиме його. Нормальний прибуток, який концептуально пояснює значення альтернативної вартості капіталу, входить до складу грошових витрат виробництва. Тому вирішальним критерієм визначення реальної прибутковості підприємства вважають не бухгалтерський прибуток (АСР), а величину економічного прибутку (ЕР), який визначається за формулою:
ЕР = АСР- NP.
Звідси випливає такий висновок: не розрахунковий, а саме економічний прибу-ток визначає вигідність інвестування в той чи інший проект. Від'ємне значення економічного прибутку сигналізує про необхідність скорочення інвестицій та про зміну напряму виробничої діяльності. І навпаки, якщо сума бухгалтерського при-бутку перевищує величину нормального і економічний прибуток є додатним (+ 20 тис, за даними табл. IV.2), то інвестиції в цю сферу збільшуватимуться.
У конкурентних галузях фірми можуть отримувати економічний прибуток ли-ше протягом певного часу. Прибуток працює, як сигнал. Якби всі галузі були кон-курентні, фірми могли б постійно вступати в нову для себе галузь або залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У довгостроковому періоді жодна фірма в конкурентній галузі не змогла б отримати більше, ніж нормальний прибуток. Еко-номічний прибуток у такій галузі неминуче прямує до нуля, щойно до неї входять нові виробники. Це явище називають парадоксом прибутку: економічний прибуток індукує міжгалузеву конкуренцію, яка зводить його до нуля.
Так само збитки у конкурентній галузі є тимчасовими. Якщо фірма зазнає збитків у конкурентній галузі, то врешті-решт вона шукатиме інші сфери для вкладення капіталу. Коли фірма залишить галузь, ціни зростуть і збитки в галузі зникнуть. У довгостроковому періоді жодна фірма не може сподіватися на прибуток, більший за нормальний.
IV.2. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації витрат
Щоб максимізувати економічний прибуток фірми, її керівництво може використовувати дані про виторг і витрати. Максимізує прибуток такий обсяг виробництва, за якого : ТС є найбільшим, a MR : МС = 1.
Отже, існують два підходи до максимізації прибутку фірми. Розглянемо їх.
Метод порівняння загального виторгу і загальних витрат. Ми вже знаємо, що економічний прибуток фірми є різницею між загальним виторгом і загальними витратами: ЕР = TR - ТС.
Економічний прибуток фірми може мати додатне значення, від'ємне і дорівнювати нулеві. Якщо TR > ТС, то фірма привласнює економічний прибуток (ЕР > 0). Якщо TR - ТС, то економічного прибутку фірма не має (ЕР - 0). Якщо TR < ТС, то фірма зазнає збитків (від'ємний економічний прибуток; ЕР TR, економічний прибуток є від'ємним (-ЕР).
У точці А маємо нульовий економічний прибуток (EР= 0). Нульовий EP дося-гається за обсягу виробництва Q1.
На проміжку від Q1 до Q3 EP > 0.
рис. IV.3. Максимізація ЕP методом порівняння TR i TC
У точці В (рівень виробництва Q3) ЕР знову дорівнює нулеві внаслідок того, що TR = ТС.
Рівень Q3 Є граничним. Поза ним фірма має ЕР МС, то існує можливість отримати додатковий прибуток в результаті виробництва додаткових одиниць продукції. Отже, збільшення обсягу продукції є прибутковим.
3. Якщо МС > MR і обсяг продукції зростає, то фірма зазнає збитків: ЕР зменшується, розширювати виробництво неприбутково.
Що стосується нашої фірми, то ми бачимо: на проміжку від 0 до Q* MR > МС. Це означає, що кожна додаткова одиниця додає більше до TR, ніж до ТС. ЕР зростає, МЕР > 0.
В точці Q* MR = МС, кожна додаткова одиниця продукції додає щось як до TR, так і до ТС порівну. МЕР= 0.
Поза рівнем виробництва Q* МС > MR і при виробленні додаткової одиниці більше додається до TС, ніж до TR. МЕР < 0, ЕР падає.
Отже, максимальний прибуток (ЕРтах) досягається тоді, коли додаткова одиниця випуску продукції не спричинятиме ні зростання, ні зменшення ЕР: це можливе, коли обсяг виробництва становить Q*.
ВИСНОВОК
1. Цілі фірми визначає сама фірма залежно від обставин і потреб. Максимізація прибутку є тією метою, яка формує поведінку фірми як в довгостроковому, так і в короткостроковому періодах часу. Між тим різні наукові теорії (неокласична, управлінська і агентських угод) пояснюють цілі фірми неоднаково.
2. Витрати виробництва є вартістю факторів виробництва, залучених до виготовлення кінцевої продукції фірми. Витрати поділяють на економічні та бухгалтерські. Економічні витрати - це сукупність явних і неявних витрат. Явні, або бухгалтерські, витрати - це платежі за ресурси, куплені на ринках. Неявні витрати - це платежі за використання власних ресурсів.
3. Розрізняють витрати короткострокові та довгострокові. У короткостроковому періоді зі зміною обсягу продукції одні витрати виробництва залишаються постійними, а інші змінюються. Загальні витрати на будь-який обсяг продукції є сумою постійних та змінних витрат. Граничні витрати - це додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.
4. Виторг - це сума грошей, яку отримує фірма від продажу певної кількості товарів і послуг. Економісти виділяють три види виторгу: загальний, середній та граничний. За розмірами виторгу фірми можна судити про масштаби її комерційної діяльності.
5. Загальний виторг - це добуток ціни та обсягу проданого продукту. Середній виторг - це загальний виторг у розрахунку на одиницю проданої продукції. Граничний виторг - це зміна загального виторгу, пов'язана з продажем додаткової одиниці продукції.
6. У мікроекономіці розрізняють економічний, бухгалтерський та нормальний прибуток. Економічний прибуток - це різниця між загальним виторгом фірми та ЇЇ загальними витратами - явними і неявними. Бухгалтерський прибуток є різницею між загальним виторгом фірми та її явними витратами. Нормальний прибуток - це плата виробникові за те, щоб не допустити відпливу його капіталу з даної галузі в іншу.
7. У короткостроковому періоді конкурентна фірма може отримувати економічний прибуток. У довгостроковому періоді економічний прибуток під впливом міжгалузевої конкуренції неминуче прямує до нуля.У цьому періоді жодна конкурентна фірма не може сподіватися на прибуток, що перевищує нормальний. В економічній науці це явище називають парадоксом прибутку.
8. Для максимізації прибутку фірми можна використовувати дані про її виторг і витрати. Відомі два методи максимізації прибутку фірми: зіставлення TR і ТС та порівняння MR і МС. Фірма досягає максимального прибутку тоді, коли TR/TC буде найбільшим або MR/MC = 1.
Список використаної літератури
1. Бойчик І.М., Харів П.С. Економіка підприємства. - К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2001.
2. Покропивний С.Ф. Економіка підприємництва. - К.:КНЕУ, 2000.
3. Гаврилюк Л.І. Економіка підприємства. - Житомир, 2000.
4. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия. - М. ЮНИТИ, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве