WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Прибуток підприємства, шляхи його максимізації, напрями використання - Курсова робота

Прибуток підприємства, шляхи його максимізації, напрями використання - Курсова робота

фірми, частина або всі фінансові ресурси тощо. Оскільки ці ресурси є власністю виробника, то платежі за їх використання мають неявний характер, їх прямо не оплачують. Такі витрати називають неявними, або неоплачуваними. Для визначення своїх економічних витрат фірма повинна обчислити у грошовому вираженні неявні витрати і додати їх цо бухгалтерських витрат.
Приклад. Власник невеликого фермерського господарства працює 40 годин на тиждень, обробляючи свої 20 га землі. Упродовж року фермер наймав кількох робітників, яким він виплатив 8000 гривень зарплати. Він також узяв позику в банку у розмірі 30 000 гривень на придбання техніки та іншого реманенту. Виплата процентів за позику становить 5000 гривень. Первинна вартість техніки і реманенту становить 100 000 гривень. а їх річна амортизація - 20 000 гривень. Нинішня ринкова вартість техніки - 80 000 гривень. Бухгалтерські розрахунки, зроблені в кінці року, містять інформацію про явні витрати фермера, які наведено в стовпчику 2 таблиці ІІ.1.
Таблиця ІІ.1
Бухгалтерські та економічні витрати фермерського господарства (дані умовні)
Стаття витрат Бухгалтерські витрати Економічні витрати
Заробітна плата 8000 8000
Виплата процентів за позику 5000 5000
Амортизація 20 000 20 000
Різне (матеріали, паливо, енергія тощо) 12 000 12 000
Втрачений заробіток підприємця 0 5 000
Втрачена- земельна рента 0 6000
Втрачений процент на власний капітал 0 5000
Усього 45 000 61 000
Підприємець оцінює інформацію, представлену бухгалтером. Проте його також цікавлять економічні витрати Для визначення економічних вит-рат на ведення підприємства потрібно оцінити неявні витрати і додати їх до явних витрат, визначених бухгалтерським способом. Для підприємця альтернативою роботі на власній фермі є можливість працювати агрономом в агрофірмі. Він підрахував, що міг би заробити там за рік 5000 гривень, працюючи 40 годин на тиждень. Фермер міг би також здати свої 20 га землі в оренду і отримувати ренту Припустімо, що річна орендна плата з цієї земпі становить 300 гривень за гектар. Працюючи фермером, він відмовляється від можливості отримати 6000 гривень орендної плати за свої 20 га землі.
І нарешті, ринкова вартість техніки і реманенту фермерського госпо-дарства становить 80 000 гривень Пам'ятаємо, що фермер повинен повер-нути банку 30 000 гривень. Якби фермер продав свою техніку і виплатив банківську позику, у нього залишилося б ще 50 000 гривень. Він міг отри-мувати 10% від цієї суми, вклавши її, скажімо, в банк. Утрачений процент на власний капітал становить, отже, 5000 гривень щорічно.
Підсумувавши всі неявні та явні витрати, отримаємо економічні вит-рати на ведення фермерського господарства за рік. Як видно із стовпчика З таблиці ІІ.1, загальні економічні витрати за рік становитимуть 61 000 гривень, що значно більше від бухгалтерських витрат (45 000 гривень). Отже, тепер можна визначити неявні витрати. Вони становлять 16 000 гри-вень (61 000 - 45 000).
Економічні витрати поділяють на короткострокові та довгострокові, тобто витрати, що здійснюються відповідно в короткостроковий га довгостроковий періоди.
Короткостроковий період - це проміжок часу, надто короткий для заміни виробничих потужностей підприємства, але достатній для зміни рівня використання наявного устаткування. У цьому періоді виробничі потужності підприємства незмінні Проте обсяг продукції, який виробляють, можна змінити, використовуючи більші або менші кількості праці, металів та інших ресурсів. Виробничі потужності у корот-костроковому періоді можна також застосовувати менш або більш інтенсивно.
Довгостроковий період - це проміжок часу, достатньо тривалий для того, щоб фірма могла змінити обсяг усіх використовуваних ресурсів у тому числі виробничих потужностей.
Наприклад, якби заводу "Електрон" потрібно було найняти ще 50 робітників або навіть цілу робочу зміну, то це було б короткостроковим коригуванням Проте якби виникла потреба добудувати ше одне крило до заводського цеху і встановити там додаткове устаткування, не було б уже довгостроковим коригуванням.
Короткостроковий і довгостроковий періоди відрізняються один від одного концептуально, а не за тривалістю, У галузях легкої промисловості зміна виробничих потужностей може відбуватися і за одну добу. Малі підприємства можуть збільшити свої виробничі потужності за кілька днів. Проте у важкій промисловості для цього потрібні роки.
Короткострокові витрати фірми
У короткостроковому періоді зі зміною обсягу продукції одні витрати виробництва залишаються сталими, тоді як інші змінюються. Разом вони становлять загальні витрати фірми. Загальні витрати (ТС) - цє сума витрат на всі ресурси, які використовують для виробництва продукції. Для короткострокового періоду загальні витрати поділяють на постійні витрати (ТFС) і змінні витрати (ТVС):
ТС = ТFС + ТVС.
У випадках, коли необхідно підкреслити про який саме період ідеться, то до скорочених позначень короткострокових витрат додаються дві літери - SR
SRTC = SRTFC + SRTVC.
Короткострокові загальні постійні витрати - це та частина загальних витрат, яка не змінюється зі зміною обсягу продукції. Ці витрати не залежать вія цього обсягу. У короткостроковому періоді фірма не може уникнути постійних витрат. Припустімо, що якась фірма орендує приміщення за 20 000 гривень на рік протягом 10 років. Ця величина становить частину загальних постійних витрат фірми. Остання має сплачувати 20 000 гривень орендної плати щорічно протягом 10 років незалежно від кількості виробленої продукції. До загальних постійних витрат фірми належать також зарплата її вищого керівництва та податки на майно фірми. Загальні постійні витрати нерідко називають накладними витратами.
Короткострокові загальні змінні витрати - це та частина загальних витрат, яка змінюється разом зі зміною обсягу продукції. До змінних належать витрати на оплату праці, сировини, матеріалів тощо. Зі збільшенням обсягу виробництва залучають більше одиниць змінних ресурсів: отже, загальні змінні витрати зростають. Дані стовпчика 3 у таблиці ІІ.1 показують, що постійні витрати фірми становлять 50 гривень.
Загальні витрати - це сума постійних і змінних витрат. На їхній основі можна визначити середні та граничні витрати, які є різновидами короткострокових витрат.
Короткострокові середні витрати. Середні витрати (АС) - це витрати на одиницю продукції. Розрізняють три види середніх витрат: середні постійні, середні змінні та середні загальні витрати. Середні постійні витрати (АFС) - це постійні витрати, поділені на обсяг продукції (ТFС : Q). Наприклад, у таблиці I.2 середні постійні витрати для п'яти одиниць продукції дорівнюють 10 гривням (50 : 5). У мірузбільшення обсягу продукції АFС зменшуються, що випливає з формули їх обчислення.
Середні змінні витрати (АVС) - це змінні витрати, поділені на обсяг продукції (ТVС : Q). Наприклад, у таблиці I.2 середні змінні витрати на виробництво шести одиниць продукції дорівнюють 25 гривням (150 : 6).
Середні загальні витрати (АТС) - це загальні витрати, поділені на обсяг продукції (ТС
Loading...

 
 

Цікаве