WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Теорія попиту на гроші і підтвердження їх українською дійсністю - Курсова робота

Теорія попиту на гроші і підтвердження їх українською дійсністю - Курсова робота

відображає прагнення господарських агентів залишати постійну реальну кількість грошей у своєму портфелі за умови фіксованого реального обсягу угод, але того, що відповідає зміні рівня цін. (мал.2). Але за умов дуже високої очікуваної інфляції попит на гроші порівняно з доходом різко скорочується.
Мал.2.
Лаг - особливість попиту на гроші.
Попит на гроші реагує на зміни доходу і відсоткових ставок з лагом. Коли змінюється рівень доходу або відсоткова ставка, величина попиту на гроші спочатку змінюється незначно. З часом попит на гроші зростає, поступово досягаючи свого нового рівня в довгостроковому плані. Причини такого лага досі повністю не з"ясовані. Відставання можливе через те, що зміни величини грошових залишків пов"язані з певними витратами або через повільну зміну сподівань у власників грошей. Якщо люди вважають, що зміна відсоткової ставки тимчасова - вони не мінятимуть структуру своїх грошових вкладів кардинально. Лише через певний час, коли стає очевидним, що зміна відсоткової ставки не тимчасова, власники грошей вноситимуть зміни в інвестиційні портфелі. Якщо очікується інфляція, купівельна спроможність грошей падає, від "палаючих" грошей намагатимуться позбутися. Якщо очікується зниження цін, то попит на гроші ростиме. Попит на гроші падатиме при підвищенні відсоткової ставки. Взагалі кажучи, відсоткова ставка є своєрідним регулятором, за допомогою якого досягається оптимальна пропорція між грошима як засобом збереження і цінними паперами, що приносять доход у вигляді відсотків.
Попит на гроші в умовах перехідної економіки.
Розглянуті вище теорії характеризують специфіку утворення індивідуального попиту на гроші і відповідно до нього поведінку особи (домашнього господарства чи фірми) в умовах високої зрілості банківської та грошово - фінансової системи, ринку грошей та товарів. В умовах ж перехідної економіки (якою є й українська), яка характеризується високим рівнем товарного дефіциту та інфляційних процесів, обмеженою структурою функціональних грошових форм і ринку цінних паперів та іншим аналогічним чинникам, дія розглянутих вище мотивів та факторів значною мірою обмежується, а в деяких випадках і деформується. Тому при розгляді специфічних особливостей формування попиту на гроші в умовах перехідної економіки треба враховувати низку додаткових чинників:
1) Структура особистого споживання характеризується відносно низькою часткою витрат як на товари довгострокового використання, так і на дорогі послуги. З огляду на це в умовах зростання грошових доходів (окремих категорій населення) розподіл грошей між транзакційними витратами та їх збереженням зміщується в бік зростання частки транзакційних витрат за рахунок збільшення попиту на згадані цінності.
2) Відсутність достатньо розвиненої інфраструктури грошового й фінансового ринків призводить до того, що фізичні та юридичні особи фізично не можуть зберігати гроші безпосередньо у формі спекулятивних залишків (фінансових активів) - акцій, облігацій, інших видів цінних паперів. Тут спрацьовує ефект заміщення багатства: гроші розміщуються у високоліквідні товари ювелірні і мистецькі вироби, нерухомість, інші цінності, що виконують функцію гарантованого резерву багатства і в разі необхідності легко реалізуються. стимулом формування такого резерву є й інфляційне знецінення грошових збережень. Таку ж природу має нагромадження коштів в іноземній валюті, якав даному випадку заміщує національні грошові одиниці насамперед у їхній функції засобу нагромадження.
3) В умовах інтенсивного розвитку інфляційних процесів істотно послаблюється не лише функція нагромадження грошей, а й еластичність їх попиту до змін ставки банківського відсотка, а також відсотка на вклади населення в ощадний банк . За цих умов збереження грошей для використання з транзакційною метою та їх відповідний тиск на попит товарів також зростає.
Власник грошей, вирішуючи питання про формування портфеля, намагається забезпечити собі максимальну вигоду через альтернативний вибір між різними формами багатства, до числа яких належить і грошовий компонент (МD). Згідно портфельних теорій, потреба в грошах визначається відносною привабливістю різних видів активів. Вона залежить від ступеня ризику і рівня доходу, пов"язаних з кожним з цих видів накопичення, а також від загальної суми активів. Наприклад, функцію попиту на гроші можна представити так:
(M/P)d = f(rb, rc, P, h, Y),
де (M/P)d - сума реальних залишків; rb - очікувана норма доходу (відсотка) від облігацій; rc - очікувана норма доходу (дивіденду) від акцій; Р - очікувана динаміка цін; h - очікувані результати інвестицій у "людський капітал" (витрати на освіту, кваліфікацію тощо); У - фізична величина кінцевого продукту або ревальний доход.
Необхідно зважати і на динамізм економічного життя - приватизацію днржавних підприємств, їх корпоратизацію, приватизацію землі та інші процеси, що розвиваються протягом останнього часу в Україні. Їх поглиблення сприяє повнішій реалізації загальновизначених для ринкової економіки принципів грошових відносин, в тому числі й формуванню гошового попиту.
Формування грошового попиту в Україні.
Маємо такі дані за 1990-1996 рр. (кількісні показники подано у пострадянських карбованцях через брак даних у гривнях):
Табл.1.
Рік Номінальний
ВВП,
млрд.пострад.
рубл ІСЦ, % зміни
(1990 р = 1) Грошова маса,
млрд.пострад.
рубл % ставка
рефінансування
НБУ
1990 167,1 - 130 -
1991 299,4 3 238 -
1992 5032 31 2522 80
1993 748495 1696 48150 213
1994 1203769 16809 321570 232
1995 5293310 80137 692996 119
1996 7919000 144432 936400 60
Проаналізуємо формування попиту на гроші в Україні(1990-1996р) за допомогою багатофакторної регресійної моделі. Функція попиту на гроші має вигляд:
Мt/Рt = 0 Rt Yt (M-1/P-1) e ,
де Мt -- бажаний або довгостроковий попит на гроші, Rt - процентна ставка рефінансування, встановлена НБУ, Уt - номінальний ВНП, Рt - рівень цін.
Для статистичної оцінки даної моделі перейдемо до логарифмічної моделі:
ln(Мt/Рt) = ln 0+ 1lnYt+ 2ln (M-1/P-1) + 3lnRt + t.
За даними табл.1 отримали такі результати:
ln(Мt/Рt) = - 3,6654 +1,3lnYt + 0,5383ln (M-1/P-1) - 0,1972lnRt + t.
Значення коефіцієнта детермінації R2 = 0.665, тому однозначного висновку про адекватність моделі дійсності робити не можна. Скристаємось критерієм Фішера. Табличне значення Fкр = 9,28 (при рівні значимості = 5%), розраховане значення F = 27,64, тобто можна стверджувати, що коефіцієнти і (і = 1,3) статистично значимі. Отримані дані свідчать про пряму залежність попиту на гроші від доходу та про обернену залежність від ставки відсотка, що підтведжує кейнсіанську теорію доходу та відсотка.
Впровадження у вересні 1996 р нової національної валюти - гривні створило умови для посилення в механізмі стабілізаційної монетарної політики тих її складових, що забезпечують стимулюючий вплив грошей на розвиток економіки.
Табл.2. Грошова маса, інфляція та рівень монетизації ВВП в Україні.
Показники 1996 р. 1997 р. 1998 р.
І-ІІІ
кварт. ІУ
кварт. І
кварт. ІІ
кварт. ІІІ
кварт. ІУ
кварт. І
кварт.
Грошова маса
(М3) 104,0 121,0 104,0 114,0 111,0 101,5 103,3
Інфляція 110,5 103,6 103,5 101,8 101,3 103,2 101,7
Рівень
монетизації 37,5 35,0 50,7 53,4 53,6 42,6 63
Як випливає з наведених даних, уже в ІУ кварталі 1996 року на грошовому ринку відбулися якісні зміни. Протягом перших трьох кварталів 1996р. зростання грошової маси за агрегатом М3 в середньому
Loading...

 
 

Цікаве