WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Затрати виробництва, ціна і прибуток - Контрольна робота

Затрати виробництва, ціна і прибуток - Контрольна робота

роздрібні ціни, за якими товари і послуги реалізуються населенню. Кожний вид цін має свою структуру і свої особливості формування.
Схематично види й структуру цін на промислову продукцію мож-на виразити таким чином:
Собівартість одиниці продукції Прибуток підприємства За-трати й прибуток транспор-тних та збуто-вих ор-га-ні-за-цій Податок на добавлену
вартість Затрати та прибуток оптових організацій Затрати та прибуток
роздрібної торгівлі
Затрати на сировину і
матеріали Зарплата й відрахування на соціальне страхування Затрати на підготовку та освоєння виробництва За-трати на утримання та експлуа-та-цію устат-кування Цехові витрати Загальнозаводські
витрати Інші затрати Позавиробничі затрати
Виробнича собівартість
Повна собівартість
Оптова ціна підприємства
(-станція відправлення
Оптова ціна підприємства
-станція призначення
Оптова ціна промисловості
Роздрібна ціна
Прибуток.
Далі розглянемо те, що кожне підприємство чи фірма заінтересо-вана в господарських результатах і в своїх фінансах для самостійного розвитку і важливим джерелом чистого доходу підприємства є прибу-ток.
Прибуток - узагальнений показник, що характеризує ефективність діяльності підприємства. За своєю економічною природою прибуток ви-ступає як частина вартості додаткового продукту, створеного працею ділянок виробництва. У показнику прибутку відбивається обсяг реаліза-ції продукції, ефективність використання підприємством наявних матері-альних, трудових і фінансових ресурсів тощо.
Балансований прибуток підприємства (фірми) являє собою суму прибутків і збитків від реалізації товарної продукції, результатів іншої реалізації та позареалізаційної діяльності.
Прибуток від реалізації товарної продукції включає залишки не-реалізованої продукції на початок року: випуск товарної продукції за рік: реалізацію товарної продукції за рік; залишки нереалізованої про-дукції на кінець року. Прибуток від реалізації товарної продукції, вико-наних інших робіт і послуг є базою як для розрахунків з бюджетом так і для створення фондів економічного стимулювання.
Поряд з прибутком від реалізації товарної продукції на розмір балансового прибутку впливають результати іншої реалізації та позаре-алізаційної діяльності (може бути зростання або збиток). Збитки пов'язані із застосуванням економічних санкцій (штрафи, пені, неустой-ки) за невиконання зобов'язань щодо поставок: за несвоєчасну сплату поставленої продукції, робіт і послуг: порушення порядку затвердження або застосування цін і тарифів; реалізацію продукції, виготовленої з від-ступом від стандартів, технічних умов, порушення умов перевезень з усіх видів транспорту та інші.
Таким чином загальний прибуток складається з трьох частин:
П3=Пт+Пр+Пв,
де П3 - загальний прибуток підприємства:
Пт - прибуток, отриманий від реалізації товарної продукції (це рі-зниця між оптовою ціною підприємства й собівартістю);
Пр - прибуток від іншої реалізації, надання підприємствам послуг і виконання додаткових робіт;
Пв - прибуток від позареалізаційних фінансових результатів (сюди входять доходи та збитки від списаних металовиробів, штра-фи, пені, неустойки, збитки від стихійного лиха тощо).
Слід розрізняти валовий доход і розрахунковий доход.
Валовий (загальний) доход - це вся сума доходу підприємства до зроблених відрахувань. Насамперед з нього відраховують суми на спла-ту боргових зобов'язань; відсотки за кредит, орендну плату за користу-вання чужою землею та ін. Далі здійснюються такі відрахування: подат-ки в загальнодержавній бюджет і в бюджети місцевих органів, відомим організаціям, виплати штрафів і неустойок тощо.
Залишком такого розподілу є чистий прибуток, який надходить на задоволення різних виробничих і соціальних потреб: а) нагромадження (розширення виробництва); б) екологічні витрати; в) підготовку і підви-щення кваліфікації кадрів; г) соціальні фонди; д) особистий доход підп-риємства.
Валовий доход і прибуток утворюють матеріальну основу для по-годження економічних інтересів суспільства, трудового колективу й окремих працівників, сприяють підвищенню їхньої заінтересованості у зростанні ефективності виробництва.
Ознак про ефективність виробництва лише за масою прибутку су-дити не можна. Її більшою мірою характеризує норма прибутку та рі-вень рентабельності.
Норма прибутку - відношення маси прибутку до повної собівар-тості продукції, виражене у відсотках.
П = ,
де П - норма прибутку;
П - маса прибутку;
С - собівартість продукції.
Рентабельність як економічна категорія тісно пов'язана з категорі-єю прибутку. Вони є різними сторонами економічних відносин. Якщо в прибутку відображаються відносини щодо створення та розподілу час-тини чистого доходу, то рентабельність характеризує відносини між пі-дприємством і державного з приводу раціональності використанняви-робничих фондів та участі кожного підприємства у створенні й розподі-лі тієї частини чистого доходу, яка набуває форми прибутку. Як же тре-ба організувати виробництво, щоб воно давало якомога більшу віддачу в споживанні?
З одного боку, відповідь начебто проста: передбачається, що кож-ний капіталу, ресурсів і праці з обгрунтуванням: "чого це коштує" і "що це дає?" Вважається, що люди можуть наперед підраховувати свої ви-трати й підприємець і кожна фірма розраховують кожну операцію й ко-жний вклад свої доходи і в результаті зробити вибір таким чином, щоб одержати найбільшу вигоду від капіталу і ресурсів, якими вони володі-ють. Проте, з іншого боку, рішення цього питання значно складніше, оскільки потрібно враховувати багато факторів, знати кон'юнктуру й різні економічні умови.
Висновок.
З вище написаного можна зробити висновок, що питання про за-трати виробництва з точки зору, як економічної, так і господарської практики дуже важливі. Перед усім тому, що, як уже підкреслювалося вище, зменшення витрат праці й матеріальних ресурсів на виготовлення одиниці продукції є головним джерелом підвищення ефективності гос-подарювання.
Слід зауважити, що для затвердження реального фінансово-економічного становища підприємства (фірми) потрібно постійно турбу-ватися про свою конкурентно-спроможність, реально оцінювати своє становище на ринку серед інших товаровиробників, домагатися переваг над конкурентами, в асортименті та якості продукції, рівні затрат виро-бництва, ціноутворені тощо.
Проведення цінової реформи на Україні тісно пов'язані з подо-ланням сучасного кризового стану її економіки. На думку українськиих спеціалістів, головне завдання ціноутворення - ліквідація диспропорцій між платоспроможним ціноутворенням і пропонуванням товарів і пос-луг у народному господарстві та вартісними і матеріально-речовими пропорціями, що виникли за останні десятиріччя. Реформа ціноутворен-ня має радикально замінити державну монополію у цій сфері на конку-рентний м-ль (м-м), який дає змогу гнучко її оперативно реагувати на зміну кон'юнктури ринку та дію багатьох ціноутворюючих факторів.
У міру демократизації господарського життя й підвищення добро-буту населення, частка централізовано регульованих цін буде зменшу-ватися, а договірних і вільного ринку зростання.
За своєю економічною природою прибуток виступає як частина вартості додаткового продукту, створеного працею учасників виробни-цтва.
Оскільки кожне підприємство (фірма) заінтересоване в господар-ських результатах і своїх фінансах для самостійного розвитку, остільки прибуток є важливим джерелом чистого доходу підприємства.
Література
1. Бобров В. Я. "Основи ринкової економіки"
Київ "Либідь" 1995 р.
2. Панасюк Б. "Формування направлень розвитку економіки в ри-нкових умовах" Економіка України №3 1992 р.
3. Під редакцією С. В. Мочерного. Тернопіль 1993 р.
"Основи економічної теорії"
4. Я. В. Литвиненко "Ціни та споживчі товари" Київ 1993 р.
5. Овчеников Т. П. "Макроекономіка" С. Петербург 1992 р.
Loading...

 
 

Цікаве