WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Затрати виробництва, ціна і прибуток - Контрольна робота

Затрати виробництва, ціна і прибуток - Контрольна робота

збільшення витрат порівняно з нормою внаслідок змін норми під впливом технічного прогресу.
Нормативний метод обліку застосовують, як правило в масових і серійних виробництвах різної і складної продукції, яка складається з ве-ликої кількості деталей. Це найбільш прогресивний метод, який дозволяє ефективно використовувати дані обліку для виявлення резервів знижен-ня собівартості і оперативного управління виробництвом. Найважливі-шим його елементом є своєчасне виявлення відхилень від норм і облік змін норм.
Особливістю нормативного методу обліку затрат є наявність і мо-жливість поточного і попереднього контролю за витратами як по одним документам проводиться відпуск матеріалів, сировини, палива, нараху-вання зарплати по встановленим нормам затрат. В них проставляються ліміти, нори затрат матеріалів, нормований час і розцінки на оплату праці.
Ціна.
Важливим економічним важелем ринкового господарства є ціна. За допомогою ціни виражається вартість усіх видів продукції, послуг та ресурсів, вимірюються економічні величини обсягів виробництва, обігу і споживання, основних оборотних фондів, складові валового національ-ного продукту тощо. Ціни слугують інструментом управління в будь-який економічній системі. Водночас ціна приховує так багато складнос-тей, що її можна назвати "економічним атомом". У світовій економічній науці їй присвячено багато досліджень, в яких висловлені різні підходи і думки.
Ціна з'явилась водночас із грошима. Як тільки останні почали ві-дігравати роль товарного еквіваленту, виразника міри вартості, відразу ж виникло запитання: "А скільки грошей треба сплатити за цей товар, тобто яка його ціна?".
Отже, поява грошей породила проблеми цін, їх величини й спосо-бу визначення, або механізму ціноутворення. Що ж таке ціна! У кожно-му підручнику з економіки або словнику сказано, що ціна - грошовий вираз вартості товару. Вона є об'єктивною економічною категорією, яка визначає функціонування всіх сфер виробництва, розподілу, обміну і споживання. Ціна - величина не постійна. Вона, як правило, не збігаєть-ся з вартістю. Вона може бути вищою від вартості при дефіциті товарів на ринку або нижчою при їх надлишку, залежить також від купівельної спроможності грошової одиниці.
До недавнього часу у вітчизняній економічній літературі підкрес-лювалося, що ціна повинна відображати суспільно необхідно затрати країн. Однак якщо це правильно з точки зору ідеально-теоретичної мо-делі, то в практично-ринковому середовищі ця теза потребує коректив.
Коли йдеться про ринкові ціни, необхідно враховувати те, що ціни відображають не тільки стадію виробництва, а й стадію обміну, зокрема конкретне співвідношення попиту й пропозиції, що склалися на ринку, зумовлене передусім споживною вартістю товарів. Тобто, коли попит на певний вид товару перевищує пропозицію, то ціна на ринку буде біль-шою від суспільно необхідних витрат праці на його виготовлення, й на-впаки. Таким чином, в основі товарних цін лежать не суспільно необхід-ні витрати праці, а ринкова вартість, що забезпечує відтворення вироб-ництва у галузях відповідно до виявленої ринком суспільної потреби.
При розширеному відтворенні, властивому сучасній економіці, де значна частина прибутку спрямовується на виробниче споживання, рин-кова вартість відхилятиметься від вартості виробництва. Слід зауважити , що на ринкову вартість впливає ще один фактор - органічна будова виробничих фондів (відбиває співвідношення між функціонуючими у виробництві уречевленою та живою працею).
Метод визначення ціни.
Найпоширенішим і досить, простим є метод за яким ринкова ціна визначається двома кількісними величинами: витратами виробництва (собівартістю) та середньою величиною прибутку. Така ціна являє со-бою ціну виробництва.
Нагадаємо, що ціна виробництва є сумою витрат виробництва та середнього прибутку на авансовий капітал:
ЦВ=ВВ(С)+СП
де ЦВ - ціна виробництва
ВВ(С) - витрати виробництва (собівартість)
СП - середній прибуток
Завдяки продажу товарів за цінами виробництва в усіх галузях у разі однакових витрат на виробництво товарів підприємці одержують рівний прибуток. Нормативною умовою комерційного розрахунку на підприємствах будь-якої галузі господарства є продаж товарів за цінами виробництва.
Отже, суспільно необхідні витрати праці історично й логічно ви-ступають формою вартості, що передує ціні виробництва. Але вона на певному етапі еволюції виробництва зазнає такого впливу органічної будови виробничих фондів, що трансформується у ціну виробництва. Сприяє її утворенню міжгалузева конкуренція. Оскільки суперництво між підприємцями всіх галузей економіки за найбільш прибуткове вкла-дення капіталу в процесі міжгалузевої конкуренції і органічна будова виробничих фондів - постійно діючі фактори, то ціна виробництва має, по-перше тенденцію відхилятися від суспільно необхідних затрат праці, а по-друге, виступає безпосередню основою утворення ринкових цін то-варів.
Тенденція утворення (в результаті міжгалузевої конкуренції) сере-дньої норми прибутку диктує певні правила "поведінки" кожного підп-риємця. Перші в комерційному розрахунку слід керуватися передусім загальним нормативом вигідності вкладення капіталу в будь-яку галузь. Цим нормативом слугує отримання при реалізації товарів ціни вироб-ництва, а отже й середньої норми прибуткую Друге: підприємець мусить враховувати, що він не витримає конкуренції і розориться, якщо собіва-ртість продукції його підприємства (фірми) буде перевищувати суспіль-но нормальні витрати виробництва на одиницю продукції. Третє: підп-риємець повинен постійно дбати про те, щоб індивідуальна ціна продук-ції (на його підприємстві) була меншою за суспільну ціну виробництва. Тоді він, реалізуючи свої товари за ціною виробництва, не тільки буде одержувати нормальний (середній) прибуток, а й додатковий доход.
Суть ціни.
Суть ціни, її економічна роль розкривається в функціях, які вона виконує.Насамперед ціна виконує вимірювально-інформаційну функ-цію. З її допомогою здійснюється, по-перше вираження в грошовій фор-мі вартості натуральних обсягів ресурсів, витрат і результатів, а також різних показників, використаних у господарській практиці: по-друге, вимірювання й облік витрат суспільної праці.
Друга функція - підтримка збалансованості й рівноваги у госпо-дарстві. Через ціни здійснюється зв'язок між виробництвом і споживан-ням, пропозицією і попитом. Оскільки ціна є формою економічного зв'язку виробника із споживачем, остільки вона відіграє активну роль у регулюванні пропозицій і встановлені стабільного розвитку галузей на-родного господарства.
Ринкові ціни виконують також розподільчу функцію. Вони визна-чають розподіл вартості суспільного продукту й національного доходу, покриття витрат виробництва, створення нагромаджень у галузях, на підприємствах, а також впливають на формування доходів певних соціа-льних верств населення.
Особливого значення в умовах ринкової економіки набуває стиму-лююча функція ціни. По-перше за допомогою ціни заохочуються перед-усім ті підприємства, які домагаються кращих показників шляхом збі-льшення випуску та реалізації продукції; по-друге ціни стимулюються підприємства, які знижують витрати виробництва порівняно з діючою ціною, використовують передову техніку й технологію, отримуючи бі-льший прибуток за рахунок збільшення рівня рентабельності; по-третє вищою ціною стимулюється виробництво продукції нового асортименту, високої якості, що має підвищений попит у населення; по-четверте, зни-ження або підвищення ціни стимулює або, навпаки стримує придбання товарів споживачами.
Безперечно, всі функції цін пов'язані між собою. В чітко налаго-дженій економіці передбачається взаємодіюча система цін на різні групи товарів і послуг. Вона включає оптові ціни, за якими підприємства про-дають свою продукцію іншим підприємствам і фірма; тарифи за переве-зення вантажів, а також споживання електроенергії, води, палива тощо; закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію:
Loading...

 
 

Цікаве