WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Аналіз ефективності виробництва. Ефективність за Парето.Граничний аналіз та його використання в мікроекономічному аналізі. Капітал як чинник виробницт - Реферат

Аналіз ефективності виробництва. Ефективність за Парето.Граничний аналіз та його використання в мікроекономічному аналізі. Капітал як чинник виробницт - Реферат

дійсності процент - одна з перетворених форм прибавочної вартості. Одну її частину отримує підприємець, іншу - віддає грошовому капіталісту як плату за позичку.
На основі кредиту виникає акціонерний капітал.
Акціонерний капітал - пайовий капітал, що створюється способом об'єднання багатьох індивідуальних капіталів і залучення грошових коштів вкладників шляхом випуску і продажі акцій та облігацій на фондовій біржі і використовуваний акціонерними товариствами.
На основі кредиту виникає також банківський капітал.
А монополістичний банківський капітал не багатьох найбільших банків, що злились з капіталом монополістичних союзів промисловців це - фінансовий капітал.
По характеру обороту, по способу перенесення вартості на виготовлений продукт, капітал поділяється на:
" Основний капітал - елементи виробничого капіталу (засобу праці), що повністю беруть участь у процесі виробництва, а вартість, що переноситься на готовий продукт по частинам, у міру зносу, повертається капіталісту повністю , у грошовій формі протягом цілого ряду кругооборотів.
" Оборотний капітал - елементи виробничого капіталу (предмети праці і робоча сила), вартість яких входить у готовий продукт повністю і повертається капіталісту в грошовій формі після кожного виробничого циклу.
4.2.Ринок капіталів.
Ринком капіталів називається такий ринок, на якому господарські суб'єкти та індивіди надають і дістають позички з метою їх подальшого використання у процесі виробництва.
Ринок капіталів - сфера формування попиту та пропозиції на капітал, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл коштів, рух основного капіталу, максимізацію прибутків, підтримка пропорцій в економіці.
Через ринковий капітал залучаються грошові нагромадження підприємств, держави, що перевищують їх поточні потреби, і як кредитні засоби направляються на розвиток виробництва й ін. сфер економіки. Одночасно капітал знаходиться в руках кредитора у виді цінних паперів.
Ринок капіталів підрозділяється на:
" ринок цінних паперів;
" ринок середньо і довгострокового кредиту;
" визначену частину валютного ринку;
" ринок прямих інвестицій, у т.ч. іноземних.
Відповідно основними видами операцій на ринку капіталів є купівля-продаж цінних паперів, одержання банківських позичок, комерційного й іпотечного кредиту. Інструментами угод на тут виступають цінні папери: депозитні сертифікати, банківські акцепти і т.д. Ринок капіталів - це розгалужена мережа фінансово-кредитних установ, через які здійснюється рух капіталу (див. рис. 2 )
Надання грошей чи товарів у позичку на засадах повернення, терміновості й прибутковості називається кредитом. Це вартісна економічна категорія, невід'ємний елемент товарно-грошових відносин .
5.Позичковий процент.
Позичковий процент існував не завжди. Він виник тоді, коли товарне виробництво уже досягло певного ступеня розвитку, на якому склався регулярний грошовий обіг та виникли більш-менш розвинуті кредитні відносини. Процент взагалі неможливий без існування кредиту, хоч останній іноді, як виняток, може надаватись на безпроцентній основі. Проте це не означає, що він не є економічною категорією, як це стверджують деякі економісти. Очевидно, така думка склалась через нерозуміння ієрархії економічних категорій, які певним чином ранжировані: категорією першого порядку є гроші, другого - такі грошові категорії, як ціна, фінанси, кредит тощо, які також без грошей не існують, третього - податки, позичковий процент і т. п.
Проте існування товарного виробництва та пов'язаних з ним кредитних відносин як основи виникнення процента не може досить повно пояснити природу позичкового процента.
Процент (від лат. pro centum - на сотню) - сота частка будь-якого числа, що взяте за ціле. В українській мові його синонімом є слово "відсоток". Такою часткою він був як у період існування лихварського кредиту, так і в умовах сучасної ринкової економіки, коли лихварський кредит витіснений іншими формами кредиту. Але, незважаючи на схожість зовнішньої форми, суть процента в різних способах виробництва надто відмінна.
Лихварському кредиту, характерному для рабовласницького та феодального суспільства, були притаманні надзвичайно високі процентні ставки, що часто приводило до повного розорення позичальників, їх високий рівень пояснюється тим, що, як правило, цей кредит мав непродуктивний характер. Позичальниками були рабовласники чи феодали, а також дрібні виробники - ремісники і селяни. Однак якщо перші користувалися лихварським кредитом для купівлі предметів розкоші чи ведення війн, то другі - для сплати боргів, задоволення нагальних поточних споживчих потреб тощо. Високий процент за лихварський кредит нерідко поглинав не тільки весь додатковий продукт, а й частину необхідного продукту.
Капіталістичний кредит надається для задоволення потреб функціонуючого капіталіста у тимчасових коштах, щоб прискорити або організувати процес виробництва чи обігу товарів. Звичайно, тут позичковий процент не повинен поглинати весь додатковий продукт. Інакше не буде сенсу користуватися кредитом. Процент може мати такий рівень, щоб користування кредитом було взаємовигідним і для кредитора, і для позичальника.
Отже, виробничі відносини визначають соціально-економічну природу процента. В умовах ринкової економіки його сутність полягає в тому, що позичковий процент є платою за користування позичковим капіталом, його ціною. При цьому між кредитором і позичальником відносно величини процента, строків і методів його сплати виникають певні економічні відносини, тому процент є економічною категорією.
Абсолютна величина доходу, який отримують від надання грошей у борг у будь-якій формі, називається процентними грошима, або, коротко, процентами. І який би вид чи походження не мали проценти, це завжди конкретний прояв такої економічної категорії, як позичковий процент.
Для відносин з приводу процента характерно те, що вони відображають єдність щодо його сплати та отримання. Сплата процента за використання споживної вартості позичкового капіталу є передачею певної частини вартості без одержання еквівалента. Процентна сума повністю переходить від позичальника до кредитора. Цей перехід вартості за напрямом протилежний рухові кредиту, що надається, але збігається з рухом кредиту, котрий повертається. Проте сплата процента, як правило, не збігається в часі з поверненням кредиту. Вона може здійснюватися раніше чи пізніше останнього.
Джерелом сплати процента є додаткова вартість, що створюється у процесі виробництва, а його кількісним визначенням - його ставка, або норма.
Норма позичкового процента - це відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100. Наприклад, якщо позичковий капітал дорівнює 200 тис. грн., а отриманий на нього річний дохід - 30 тис. грн., то норма процента становитиме 15% річних
На практиці норма позичкового процента виступає у формі процентної ставки - відносної величини доходу за фіксований проміжок часу, тобто
Loading...

 
 

Цікаве