WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Аналіз ефективності виробництва. Ефективність за Парето.Граничний аналіз та його використання в мікроекономічному аналізі. Капітал як чинник виробницт - Реферат

Аналіз ефективності виробництва. Ефективність за Парето.Граничний аналіз та його використання в мікроекономічному аналізі. Капітал як чинник виробницт - Реферат

структури суспільного виробництва. Подібні зміни є не лише результатом, але й причиною економічного і соціального розвитку суспільства. Розуміння цих змін дозволяє уникати непотрібних похибок у прийнятті урядових рішень, більш реалістично і цілеспрямо-вано планувати діяльність підприємства, розвивати ринкову і соціальну інфраструктуру. Найбільш важливим окрім політичних, вважаються структурні зміни економічного і соціального характеру. Найістотніші економічні зміни відбуваються у таких сферах: 1) моделях зайнятості населення - зрушення зайнятостя від сільського господарства до обробної промисловості, а також від останньої до невиробничих галузей (особливо сфери послуг); 2) складі основних фондів (основного капіталу) - визначаються розмірами фонду нагромадження та інвестицій за озна-ками інтенсивності оновлення, строку використання, ступеню втілення технологічних новин, рівнем капіталомісткості; 3) технологіях, наукових дослідженнях і розробках - співвідношення імпорту технологій з залу-ченням іноземного капіталу і вітчизняних технологічних розробок, зрушення нетрадиційних до тихнологій і розробок, що супроводжуються революційними проривами у цих галузях; 4) масштабах (концентрації) виробництва - помітне збільшення частки дрібних (малих) і середніх підприємств, що можуть стати і стають конкурентоспроможними за умо-ви їх необхідної спеціалізації та наявності великих і розрахованих на тривалий період партій замовлень на виготовлювану ними продукцію. Структурні зміни соціального характеру торкаються головним чином персоналу (робочої сили) і трудового потенціалу; вони характеризуються істотними зрушеннями у їх складі за ознаками - статі, освідченості, ква-ліфікації, національних особливостей характеру тощо.
2. Ефективність за Парето.
Стан економіки називається Парето ефективним в розподілі благ між споживачами, якщо неможливо перерозподілити блага таким чином, щоб добробут хоча б одного з споживачів збільшувавсь без зменшення добробуту інших.
Стан економіки називають Парето ефективним у виробництві, якщо неможливо збільшити виробництво одного чи кількох продуктів, не скорочуючи виробництва інших. Названі умови Парето ефективності симетричні лише з тією різницею, в першому випадку загальні обсяги споживчих благ передбачаються заданими, фіксованими, тоді як у другому вони передбачаються змінюючими залежно від розподілу чинників виробництва між випусками різних благ, табл. 16.1). Нарешті, структура випуску благ є Парето-ефективною, якщо неможливо збільшити добробут хоча б одного індивіда, не зменшуючи добробуту інших, шляхом зміни структури (комбінації) що випускаються благ. Це умова вимагає, рівності граничної норми продуктової трансформації граничним нормам заміни благ обох споживачів. Всі три ці умови виконуються в умовах досконалої конкуренції, причому тільки для двох споживачів чи двох підприємств, й для як завгодно великого їх. Таблиця 16.1
Симетрія умов Парето-ефективності в споживанні і в виробництві
Парето-ефективний розподіл
благ
парето-ефективний розподіл
чинників виробництва
Обмежені
блага Результат
розподілу Умови ефективності
X, Y
K, L
U*A = U*A(XA,YA)
U*B = U*B(XB,YB)
X = X(KX,LX)
Y = Y(KY,LY) MRSAXY = MRSBXY
MRTSXKL = MRTSYKL
Умова Парето-оптимальності обміні, в розподіл благ,
MRSAXY = MRSBXY = ... (16.1)
виконується за цілком конкурентній рівновазі, оскільки всі суб'єкти при досконалій конкуренції зіштовхуються з одним і тим ж співвідношенням цін, PX/PY, що й наводить їх при максимізації корисністі до зрівняння їх граничних норм заміни. Так само умова Парето-оптимальності виробництва благ
MRTSXKL = MRTSYKL = ? (16.2)
виконується умова досконалої конкуренції, бо кожне підприємство в цих умовах зіштовхується з одним і тим ж співвідношенням цін виробничих ресурсів До і L, що й наводить їх при максимізації прибутку до зрівняння їх граничних норм технічної заміни виробничих ресурсів. Нарешті, умова Парето-ефективності в структурі випуску
MRPTXY = MRSAXY = MRSBXY = ? (16.3)
також виконується в умовах досконалої конкуренції, оскільки абсолютно конкурентні підприємства прирівнюють свої граничні витрати з тими самими цінами, з якими зіштовхуються покупці:
MCX/MCY = PY/PX (16.4)
Той факт, що загально конкурентна рівновага і Парето-оптимальність припускають виконання одних і тих самих умов, (16.1)-(16.3), означає, що між ними існує тісний взаємозв'язок, який узагальнюється у двох основних теоремах теорії громадського добробуту.
Перша теорема теорії громадського добробуту стверджує, що в загального рівновага розміщення (англ, allocation) економічних ресурсів Парето-оптимальна. Її зміст було тільки що представлено.
Зауважимо, що Парето-оптимальний розподіл ресурсів вимагає, щоб співвідношення цін відповідали співвідношенням граничних витрат виробництва благ . Це по суті означає, що відносні ціни благ мають бути настільки ж високі (низькі), як високі (низькі) граничні витрати їх виробництва. У противному випадку економічні агенти отримують сигнали про відносну обмеженість товарів і виробничих ресурсів. Зокрема, коли ціни занадто низькі (PX MCX), приміром у разі введення урядом потоварного податку, споживання товару штучно стримується.
Друга основна теорема теорії громадського добробуту стверджує: за умови, що всі криві байдужості опуклі щодо початку координат, для будь-якого Парето-ефективності розподілу ресурсів існує система цін, яка забезпечує спільну економічну рівновагу. Щоб переконатися у справедливості цієї теореми нам достатньо провести пряму через точку торкання опуклих кривих байдужості двох суб'єктів так, щоб вона сама виявилася дотичною до них. Цю лінію ми розглянемо як бюджетну пряму кожного з двох споживачів, а її нахил представляє співвідношення цін, за яких учасники обміну вибирають набори благ, які відповідають умовою Парето-ефективності обміні.
Якщо ж, як показано на рис. 16.3, уподобання хоча б одного з учасників обміну такі, що які відбивають їх криві байдужості не є монотонно опуклими, то системи цін, яка забезпечує загальне рівновагу при Парето-эффективному розподіл благ, не існує. Справді, при цінах, відповідних нахилу прямої b на рис. 16.3, суб'єкт А сягає максимуму корисність в точці ЕA, тоді як максимум корисність суб'єкта У досягається в точці ЕB. У результаті на ринку блага X виникне дефіцит, на ринку блага Y ? надлишок. Таким чином, опуклість кривих байдужості є обов'язковою умовою того, щоб для будь-якого Парето-ефективного розподілу благ можна було б знайти систему цін,яка б забезпечувала загально конкурентну рівновагу.
Чи не найважливішим наслідком другий основний теореми громадського добробуту є можливість поділудвох найважливіших проблем економіки ? ефективного використання обмежених ресурсів розподілу добробуту між індивідами, які можуть бути вирішено незалежно одна від одної. В умовах досконалої конкуренції обидві проблеми вирішуються із допомогою системи ринкових цін. Їх аллокативна (від англ, allocation ? розміщення) роль полягає в тому, що ціни
Loading...

 
 

Цікаве