WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Концепції виникнення та сутності грошей - Курсова робота

Концепції виникнення та сутності грошей - Курсова робота

загальності, як суть грошей взагалі, як економічна структура, не наповнена досі конкретним змістом. Цими обставинами зумовлюється необхідність переходу на більш високий ступінь аналізу, у фокусі пізнання якого виявляються гроші не в абстрактній, а в предметній конкретно-історичній визначеності, у їхньому реальному бутті. Зміст грошей виражається на базі відповідної комбінації грошових функцій, що забезпечують реалізацію специфічної визначеності грошей.
3.2. Гроші як технічний інструмент обміну товарів.
Питання, що характеризують логічний взаємозв'язок понять "вартість товару" - "гроші як загальний вартісний еквівалент", визначають загальноекономічну природу грошей. Вказане призначення грошей виявляється у їхній здатності забезпечити відособлення і реалізацію вартості товару як специфічного економічного відношення, що складається між окремими товаровиробниками і суспільством у цілому.
Однак зазначене призначення грошей не може обмежуватись лише цією функцією. В процесі реального обміну за їх допомогою забезпечується реалізація не лише вартості, а й споживчої вартості товару. У зв'язку з цим важливою складовою ознакою грошей як предмета пізнання є їхня здатність обслуговувати технічний бік обміну - рух споживчих вартостей. Мається на увазі інша логічна структура взаємозв'язку - взаємозалежність понять "споживча вартість товару" - "гроші як технічний інструментарій обміну".
Таке положення є свідченням подвійної природи грошей, доказом того, що їхня глибинна суть утримує в собі не одну, а дві форми, дві лінії розвитку: гроші як вираження суспільного зв'язку мають один цикл розвитку, гроші як інструментарій руху споживчих вартостей - інший цикл. Така структурність грошей увиразнює подвійність процесу товарного обміну, який має в собі цінову оцінку вартості товару, її попередню конвертацію в грошову оболонку, ідеальну метаморфозу товару в гроші. Цей же процес передбачає безпосередній обмін товару на гроші і далі - останніх на інший товар. У цьому разі йдеться про механічне переміщення з одних рук в інші споживчих вартостей, котрі ще перед тим на базі реалізації функції грошей як загального вартісного еквівалента дістали необхідну для реального обміну цінову оцінку.
Протягом усього розвитку теорії грошових відносин окремі її школи й напрямки штучно протиставляли вказані аспекти визначення природи грошей. В одних випадках абсолютизується трактування грошей як загального вартісного еквівалента, в інших суть грошей обмежується їх характеристикою як технічного інструментарію обміну. Однак у дійсності ці визначення не є абсолютно протилежними. Самостійність ліній розвитку грошових відносин, про яку йдеться, відносна. Відображаючи подвійну структуру товару і, відповідно, - його обміну, вказані лінії реалізують себе в межах єдиної грошової суті. Гроші як вираз суспільної якості та гроші як суто технічний інструментарій обміну лише у своїй єдності можуть забезпечити реальний обмін товарів, обіг Т - Г - Т. Звідси їхнє розмежування припустиме лише в рамках теоретичного пізнання. Водночас згадане розмежування логічних ліній розвитку грошових відносин несе в теоретичному плані досить важливе методологічне навантаження.
Методологічне значення теоретичного аргументування структури грошових відносин визначається тим, що на цьому підґрунті виникає можливість якісної характеристики структурної побудови конкретно-історичних форм грошей, специфіка яких виражається відповідною комбінацією грошових функцій. Ідеться про виявлення в кожній конкретно-історичній системі грошових відносин структурних елементів, за допомогою яких обслуговується технічний бік товарного обміну, здійснюється переміщення споживчих вартостей та елементів, на базі яких виявляється соціальна природа грошей, їхня роль загального вартісного еквівалента.
4. Функції грошей
Найбільш повно суть грошей виявляється у тих функціях, які вони виконують.
Традиційно визначають 5 функцій, виконуваних грошима:
1) міра вартості;
2) засіб обігу;
3) засіб нагромадження та утворення скарбів;
4) засіб платежу;
5) світові гроші.
Функції грошей слугують способами реалізації їх сутності.
Щоб осягнути сутність сучасних грошових систем, зміни у грошовому обігу і в самих грошах слід розглянути функції грошей як загального еквівалента.
Функції грошей розглядаються як прояв їхньої сутності, вони стабільні і мало піддані змінам. У більшості випадків здійснюються лише грошима і можуть виконуватися тільки при участі людей. Такий підхід до функцій грошей означає, що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві, і саме люди, використовуючи можливості грошей, можуть визначати ціни товарів, застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів, а також використовувати їх як засіб нагромадження.
В літературі існують різні підходи до розгляду цих функцій. К. Маркс дослідив п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів (заощадження), засобу платежу і світових грошей.
Міра вартості. Вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна - це вартість товару, виражена в грошах. Цю функцію гроші виконують ідеально (достатньо назвати ціну товару, щоб покупець або продавець зрозуміли, про що йдеться).
Поки в обігу було золото, гроші мали власну вартість, яка була еталоном для виміру всіх інших вартостей. З виникненням паперових грошей (вперше такі гроші виникли в Китаї в ХI ст. В Європі та Америці були запроваджені наприкінці XVII- у XVIIІ ст.) країни встановлювали золотий вміст грошової одиниці, що називався масштабом цін. У цей період паперові (номінальні) гроші були представниками золотих (реальних) грошей в обігу. В XVIIІ-ХІХ ст. паперові гроші в основному вільно в банках можна було обміняти на золоті монети, і саме цей обмін називався тоді конвертованістю грошей. У ході першої світової війни національні грошові системи більшості країн світу, що ґрунтувалися на вільному обміні паперових грошей на золото, зазнали краху, і відтоді повною мірою відновити принцип обмінюваності грошей на золото не вдавалося. Але країни продовжували декларувати масштаб цін своїх валют і підтверджувати його золотовалютними запасами. Після Другої світової війни згідно Бретон-Вудської валютної угоди (1944 р.) золотий вміст долара був проголошений 35 дол. за 1 трійську унцію , тобто 0,888671 г. У 1961 р. масштаб цін радянського карбованця проголошується 0,987412 г. На початку 70-х рр. США двічі проводить девальвацію (зменшення золотого вмісту) долара. А на початку 1976 р. представники провідних західних країн підписують на Ямайці угоду, згідно якої відмовляються надалівстановлювати золотий вміст своїх валют. Відбулася неминуча, але ще досі мало усвідомлена подія - гроші розірвали зв'язок із золотом, світова економіка увійшла в епоху "паперових грошей", а золото знов стало звичайним товаром. Цю подію можна повною мірою тлумачити як завершення розвитку форм вартості: наприкінці ХХ ст. людство розпрощалося з "товарними грошима" і увійшло в період "знакових грошей".
Функція міри вартості полягає в тому, що
Loading...

 
 

Цікаве