WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

вкладень, зведення ризику до мінімуму
" помірковано-агресивні - схильні до ризику, хоча намагаються забезпечити захист інвестицій, їх високу дохідність
" агресивні - прагнуть до високої доходності і перспектив зростання курсу акцій
" досвідчені - можуть спрогнозувати кон'юнктуру фондового ринку
" гравці - вишукані інвестори, які одержують максимум прибутку, навіть жертвуючи капіталом.
Поряд з страхуванням знизити рівень ризику дозволяють також ринки капіталу. Зниження ризикувідбувається шляхом диверсифікації капіталу.
Диверсифікація капіталу передбачає зниження різниці шляхом придбання різних видів капіталу вартості з різною мірою ризику.
Диверсифікація пов"язана з тим, що в реальній дійсності завжди є більш ризикований і менш ризикований сфери вкладання капіталу.
Фінансовий портфель інвестора - це сукупність реальних фінансових активів в яких інвестор володіє своїм капіталом (банківські вкладення, золото, казначейські білети)
Питома вага портфеля інвестора, яка поміщається в ризиковий актив, буде настільки вища: 1)наскільки доход ризикового активу перевищує середній доход подільного активу; 2) чим нижчу міру ризику має ризиковий актив; 3) чим менше негативне відношення до ризику відчуває інвестор.
Диверсифікація портфеля інвестора - це така стратегія, яка полягає у скорочені ризику шляхом складання разом ризику декількох активів, доходи яких не залежать один від одного.
Різні активи в одній і тій же ситуації можуть реагувати по різному. Значення віддачі активів називається корельованими, якщо вони спільно змішаються. Ця кореляція буває 2 типів:
- позитивного - доходи від двох активів змінюються в одному напрямку;
- негативною - в протилежних
Позитивно-скорельовані активи не знижують ризик фінансового портфеля інвесторів, а лише негативно скорельований.
20. Ринок ф'ючерсів
Ф"ючерсний ринок - ринок на якому заключаються контракти на поставку товару у майбутньому на точно визначене ну дату і по ціні, по якій сьогодні досягнута домовленість. Доцільність функціонування "Ф.р." в тому, що зменшується ризик, який походить від ціни. Ті хто виробляють, поставляють товари, заключають контракти на поставку товару в майбутньому називають хедерами
На "Ф.р." фігурують облікові ціни (номінальна ціна, яка діє в кожній даний момент) та розрахункова ціна - ціна по якій буде реалізований товар через певний момент часу. За такою ціною товар продається спекулянту. Спекулянт - це особи, яка орієнтується на отримання прибутку за рахунок купівлі певного товару і його наступного перепродажу. Коли спекулянт заключає контракт на поставку товарів у майбутньому, то вважається, що він знаходиться у відкритій позиції. Коли контракти заключаються не лише на закупівлю, а й продаж, то ця ситуація називається закритою позицією. Прибуток, який отримує спекулянт повинен бути таким щоб забезпечити залучення достатньої кількості спекулянтів на "Ф.р."
На "Ф.р." продаються і купуються товари, що мають однакову якість або певного складу (чай, кофе, кукурудза, золото).
21. Ринок факторів вир-ва: загально хар-ка
Фактори вир-ва- це блага, які потрібно придбати фірмі для забезпечення випуску ін. благ-готової продукції.
Основні фактори: праця; капітал; матеріали; земля. Ціною факторів може бути %, з/п, рента, прибуток.
Ринки ф-ів вир-ва - це специфічні ринки, де збоку попиту виступають фірми, які споживають Ф.В., а збоку пропозиції - власники факторів. На ринку Ф.В. визначаються ціни та обсяги використання факторів. Ринок Ф.В. є вторинним по відношенню до ринку гот. пр-ції , тому що стан перших (ціни, обсяг ф.) визначаються станом 2-ох (обсягами продукції). Попит на Ф.В. визначається попитом споживачів на ринках ГП , тому попит на ФВ. є вторинним (похідним) попитом. Попит на Ф.В. визначається: а) продуктом, який створюється даним вир. ресурсом; б) доходом вир. рес.; в) затратами на одиницю даного ресурсу.
Граничний факторний продукт - це зміна в кількості випуску продукції, викликана використанням кожної додаткової одиниці, якого-небудь фактора вир-ва, при умові, що всі інші фактори залишаються незмінними.
24. Праця як фактор виробництва: попит і пропозиція.
З усіх економічних ресурсів, використовуваних у вир-ві товарів та послуг, найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами:
Суб'єктом ринку праці є практично кожен працездатний член суспільства
Винагорода (з/п) є основною складовою доходу переважної більшості сімей будь-якої країни
Проблеми зайнятості, безробіття, рівня з/п стаюь об'єктом політ та екон боротьби, держ політики.
Праця є своєрідним товаром, оскільки фактично продається не найманий працівник, а його час, обсяг якого знаходиться в природних межах: 24 години за добу. Враховуючи той факт, що частина цього часу має бути витрачена людиною для відпочинку, тобто відновлення здатності його до праці, робочий час дорівнює 24 - вільний час або дозвілля.
Вибір між працею і дозвіллям окремого працівника досліджується за допомогою інструментарію теорії поведінки споживача (або ж працівника).
При визначенні обсягу Пр праці індивід веде себе так само, як і при визначенні По на блага, тобто він прагне максимізувати свою функцію корисності.
Вільний від роботи час індивід розглядає в якості блага тому, що він необхідний для споживання всіх інших благ, оскільки загальний час обмежений, то кожна година праці скорочує вільний час, а значить і благоустрій суб'єкта. Щоб наглядно представити дію вільного часу на благоустрій індивіда можна побудувати карту байдужості в просторі двох благ: вільного часу (F) і грошей (М), які представляють всі інші блага. Вона характеризує перевагу суб'єкта відносно різних комбінацій вільного часу і грошей.
Випуклість кривих байдужості до початку координат вказує на те, що для збережння благоустрою індивіда на незмінному рівні скорочення кожної додаткової години вільного часу повинно компенсуватися збільшенням суми грошей. Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат тим більш високий рівень благоустрою вона представляє.
Якщо дано ціну праці то можна визначити скільки праці продасть індивід. Денний заробіток індивіда визначається по формулі: W= (24-F)rн, де rн - ставка годинної з/п. Підвищення ціни праці спонукає індивіда збільшувати Пр праці за рахунок скорочення вільного часу.
За зміни з/п на вибір працівника впливає як ефект доходу так і ефект заміщення. З підвищенням з/п робота стає привабливішою, тобто відмова від кожного часу дозвілля супроводжується збільшенням доходу. Ефект заміщення має той самий напрям зміни що й робочий час і з/п. Разом з тим зростання доходу підвищує цінність дозвілля як повноціного блага. Підвищення з/п викликає ефект доходу, який примушує людину віддавати більше часу
Loading...

 
 

Цікаве