WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

зміни попиту (тобто ЕDP=0), тоді ми маємо досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала зміна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто ЕDP=нескінченність), тоді ми маємо досконало еластичний попит.
Фактори цінової еластичності попиту.
важливість товару для споживача (на предмети розкошу - еластичний, на предмети першої необхідності - нееластичний)
рівень замінюваності товару (чим більше товарів замінників, тим еластичніший попит на даний товар).
Питома вага товару в доході споживача (чим вона більша в бюджеті споживача, тим більша буде еластичність попиту на товар
Фактор часу (попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді).
Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної кількості товару. Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Якщо попит еластичний, зміни загальної виручки продавця і ціни товару мають протилежну спрямованість. Якщо попит характеризується як одинично еластичний, тоді загальна виручка залишається такою ж, як була до зміни ціни товару. Щоб не виміряти еластичність в одній з крайніх точок цінового інтервалу, еластичність визначається в центральній точці цього інтервалу.
Формула центральної точки цінової еластичності попиту:
ЕDP= ?Q : ?Р
(Q1+Q2)/2 (Р1+Р2)/2
6. Закон спадної граничної корисності.
Корисність відображає величину задоволення , що його отримує споживач використаний товар. Додаткове задоволення на отримане від споживання додаткової одиниці товару називається Граничною корисністю Закон спадної граничної корисності говорить , що зі збільшенням споживання певного товару граничн. корисності від останньої спожитої одиниці має тенденцію до зменшення. Економісти припускають , що споживачі розподіляють їх обмежені доходи таким чином , щоб отримати найбільш задоволення (корисність). Щоб максимізувати корисність споживач має зрівняти граничну корисність від кожного останнього $ , витраченого на кожен товар. Тільки тоді споживач отримає найбільш задоволення від обмеженого грошового доходу , коли гранична корисність на $ є однаковою для хліба , для масла і для всіх інших товарів.
7. Крива байдужості (КБ) та бюджетна лінія, їх порівняння при визначенні максимізації корисності
КБ відображає точки однаково бажаного споживання.
Коли споживач має сталий дохід, який повністю витрачає на два товари за сталими ринковими цінами, то він буде переміщуватися по прямій, яку називають бюджетною прямою або бюджетним обмеженням. Нахил цієї прямої буде залежати від відношення ринкових цін на два ці товари, а наскільки далеко вона лежатиме від початку координат, залежатиме від рівня його доходу.
Споживач переміщується по бюджетній лінії, доки не досягне найвищої КБ У цій точці бюджетна пряма буде торкатися, але не перетинати КБ. Отже, рівновага досягатиметься у точці дотику, де нахил бюджетної лінії (співвідношення цін) дорівнює нахилу КБ (відношенню зміни або відносному коефіцієнту граничних корисностей двох товарів) Це є додатковим доказом того, що в стані рівноваги граничні корисності пропорційні цінам. Зменшення доходу спричиняє паралельне переміщення бюджетної прямої вліво вниз до початку координат. Внаслідок зміни ціни або доходу споживач досягне певної нової дотичної точки найвищого задоволення потреб. У кожній точці дотику гранична корисність є однаковою при будь-якому із способів його використання. Порівнюючи стару і нову рівноважну точки, ми розпізнаємо звичайну криву попиту, нахилену донизу
8. Закон спадної віддачі факторів виробництва.
Якщо один фактор постійний, то сукупний продукт зростає разом іззбільшенням змінного фактора праця до певної межі. Це явище отримало назву закону спадної віддачі.
У міру збільшення використаняя змінного фактору за фіксованого рівня іншого фактору з певного моменту додаткові величини продукції (гран прод) починають зменшкватись. Цей закон діє тільки у короткостроковому періоді.
9.Альтернативні витрати виробництва. Граничні середні витрати.
Альтернативні витрати використання ресурсів -це вартість використовуваних ресурсів у кращому з альтернативних варіантів їх застосування. Втрачена можливість найкращого альтернативного використання ресурсів і визначає витрати втрачених можливостей в-ва товару. Альтернативні витрати можна оцінити:
-з точки зору втраченої можливості альтернативного отримання певного фізичного продукту;
-з точки зору втраченої вартості цього реального продукту.
Дл підприємства важливі не тільки загальні розміри витрат, а й показники, що характеризують їх рівень у розрахунку на одиницю продукції, або середні витрати. Середні витрати -це частка від ділення загальних витрат на обсяг випуску.
Середні витрати=AFC+AVC,де AFC -середні постійні витрати.ю AVC -середні змінні витрати.
Важливою категорією витрат є граничні витрати. Вони виступають як витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. Граничні витрати вимірюються як похідна загальних або змінних витрат по обсягу випуску. Ще є прямі витрати (оплата тих ресурсів, які фірма залучає ззовні), непрямі (затрати власних ресурсів), постійні (не залежать від обсягу в-ва), змінні.
10. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва.
Питання про найбільш ефективний спосіб в-ва (найменша собівартість ) пов'язана з оптимальним розміром підприємств у кожній галузі. Позитивний ефект масштабів в-ва заключається в тому, що в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі зростання обсягу випуску продукції.Втрати від масштабів в-ва означають зниження ефективності в-ва при досягненні його певного масштабу.
Зв'язок між середніми витратами і обсягом випуску продукції.
В короткостроковому періоді фірма оперує змінними витратами. Рішення, що приймаються , спрямовані на зміну об'єму випуску. При прийнятті рішень слід пам'ятати, що в короткостроковому періоді об'єм випуску продукції не може залежати від змін у виробничих потужностях і розмірах підприємства.
Якщо це розглядати в довгостроковому періоді, то на перше місце висувається питання про масштаби виробничої діяльності. По мірі росту розмірів підприємства і переходу до масового в-ва, збільшуються можливості більш раціональної організації -спеціалізація, застосування нового обладнання.ю можливості випуску супутніх товарів-і як результат, змінення витрат на одиницю продукції. Має місце економія на масштабах -ситуація, при якій в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі росту об'єму випуску. Така тенденція має певну межу, по досягненню якої ефективність починає падати, а витрати-зростати. Ця ситуація називається втратами без масштабів, тобто зниження якості обслуговцвання, послаблення контролю та ін.
11. Основне
Loading...

 
 

Цікаве