WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Маржинальний дохід і порядок його визначення - Реферат

Маржинальний дохід і порядок його визначення - Реферат

Маржинальний дохід і порядок його визначення
Маржинальний дохід - це дохід, який отримує фірма при продажі однієї додаткової одиниці продукції. Якщо продукцію вдається реалізувати за незмінною ціною, то доход від продажу кожної додаткової одиниці буває дорівнює цій ціні. Звичайно ж фірмі приходиться згодом знижувати ціну, щоб підвищити обсяг попиту (відповідно закону попиту), тому в міру продажу нових одиниць продукції маржинальний дохід знижується. Екон. наука затверджує, що для максимізації прибутку фірмі варто продовжувати виробництво даного виду продукції доти, поки маржинальний дохід відповідає додатковим витратам.
Задачі визначення фінансових результатів від поточної діяльності складаються в аналізі і контролі величини прибутків (збитків) від реалізації продукції. На підставі одержуваних даних приймаються рішення щодо постачання, виробництва і збуту продукції. Поточні фінансові результати визначають, як правило, чи щомісяця за більш короткі проміжки часу з метою прийняття оперативних рішень. Розрізняють наступні методи визначення поточних фінансових результатів: за даними про сукупні витрати виробництва, за даними про повну собівартість реалізованої продукції, за даними про величину перемінних витрат (розрахунок маржинального доходу).
Перші дві способи є традиційними інструментами ретроспективного аналізу. Сьогодні ж найбільш актуальний перспективний аналіз. Третій метод саме і є інструментом перспективного аналізу. У рамках цього методу величину виторгу від реалізації продукції зіставляють тільки з перемінними витратами по даній продукції. Різниця цих величин по кожному виду продукції виражає частку цього виду продукції в покритті постійних витрат виробництва. Із суми часткою покриття постійних витрат по кожному виду продукції віднімають загальну величину постійних витрат. Таким чином, величина частки покриття постійних витрат по кожному продукту показує ступінь його участі у відшкодуванні цих витрат, а також у досягненні прибутку.
Для того, щоб одержати більш повну інформацію про структуру доходів підприємства, сукупні постійні витрати розділяють на групи по ступені їхні відносини до вироблених виробів. Розрізняють наступні основні групи постійних витрат: стосовні до визначеного виду продукції, що відносяться до товарної групи, що відносяться до визначеної виробничої ділянки, загальногосподарські постійні витрати.
На основі цього розподілу можна запропонувати поетапне визначення фінансового результату.
I Частка покриття постійних витрат = виторг від реалізації даного виду продукції- перемінні витрати
II Частка покриття постійних витрат = частка покриття постійних витрат I - постійні витрати стосовні до даного виду продукції
III Частка покриття постійних витрат = сума часткою покриття постійних витрат II - постійні витрати, що відносяться до чи даного ділянці підрозділу
IV Частка покриття постійних витрат = сума часткою покриття постійних витрат III - постійні витрати даного виду діяльності.
Результат діяльності підприємства = сума часткою покриття постійних витрат IV на підприємстві - загальногосподарські постійні витрати.
Алгоритм розрахунку фінансових результатів наступний.
1. Виторг від реалізації за аналізований період:
Si = PiQi (1)
де Pi ціна реалізації i-того виду продукції,
Qi-обсяг виробництва i-того виду продукції.
2. Частка покриття I - маржинальний доход по i-тім виді продукції:
GMi = Si - VCi (2)
3. Частка покриття II - проміжний маржинальний доход по видах продукції
GMiII = GMi - FCi (3)
де FCi - постійні витрати, що відносяться до даного виду продукції.
4. Сума частки покриття по окремих товарних групах:
де n - кількість видів продукції в товарній групі.
5. Частка покриття III - проміжний маржинальний доход по місцях виникнення витрат ( чиділянок підрозділів):
GMmIII = GMII - FCj (5)
де FCj - постійні чи витрати ділянок підрозділів.
6. Сума часткою покриття по чи ділянках підрозділам
де m - чи кількість ділянок підрозділів.
7. Частка покриття IY - проміжний маржинальний доход по видах діяльності:
GMrIY = GMIII - FCr (7)
де FCr - постійні витрати, що відносяться до даного виду діяльності.
8. Сума часткою покриття по видах діяльності:
де f - кількість видів діяльності.
Прибуток від продажів:
I = GMIY - FC (9)
де FC - загальногосподарські постійні витрати.
За допомогою поетапного визначення частки покриття постійних витрат можна наочно оцінити рентабельність окремих видів продукції, товарних груп, ділянок, тобто, простежити географію формування фінансових результатів Він базується на взаємозв'язку виторгу, витрат і обсягу виробництва, а виходить, керуючи цими параметрами, можна прогнозувати фінансові результати.
На величину порога рентабельності впливають три основних фактори: ціна реалізації, перемінні витрати на одиницю продукції і сукупна величина постійних витрат. Рівень постійних витрат свідчить про ступінь підприємницького ризику. Чим вище постійні витрати, той вище поріг рентабельності, і тим значніше підприємницький ризик.
Розглянемо які результати можна одержати, якщо використовувати східчастий облік постійних витрат і фінансових результатів. Сукупні постійні витрати поділяють на прямі постійні витрати і непрямі. Прямі постійні витрати відносяться безпосередньо до даного товару (виробу, послузі), виробничому чи ділянці виду діяльності. Розрахувати їхню величину нескладно, наприклад, до конкретного виду продукції будуть відноситися амортизаційні відрахування по устаткуванню, на якому дана продукція виробляється, зарплата майстрів і т.п. Непрямі постійні витрати - це постійні витрати всього підприємства (оклади керівництва, витрати на бухгалтерію й інші служби, на оренду і зміст офісу, амортизаційні відрахування по власних адміністративних будинках, витрати на наукові дослідження й інженерні вишукування і т.п.). Непрямі витрати дуже важко розподілити по
Loading...

 
 

Цікаве