WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Теорія витрат(пошукова робота) - Реферат

Теорія витрат(пошукова робота) - Реферат

підприємець, щоб залишитися у своєму бізнесі. Це плата завиконання підприємницьких функцій. Можна також сказати, що це дохід, який власник фірми міг би отримувати, вкладаючи свої ресурси в інше діло, використовуючи власні ресурси поза своєю фірмою.
За нульового економічного прибутку фірма покриває усі свої витрати - явні і неявні. Фірма із ЕР = 0 є такою, що отримала нормальний прибуток (NР), який покриває частину неявних витрат фірми. Коли фірма не може повністю покрити економічні витрати, її власники прагнутимуть кращого альтернативного використання ресурсів поза межами фірми.
Нормальний прибуток має бути достатньо високим, щоб наявні фірми залишились у цій галузі, і достатньо низьким, щоб нові фірми не могли увійти в цю галузь. Нормальний прибуток відображає неявну статтю витрат.
Нормальний прибуток є частиною загальних економічних витрат фірми, плата виробнику чи менеджеру за те, щоб не допустити відпливу ресурсів із даної галузі в іншу Будь-який надлишок над загальними економічними витратами економічним прибутком. Економічний прибуток не входить у витрати, бо це дохід, отриманий понад загальні витрати фірми.
економічні витрати і загальний виторг
Прибуток - це основний показник ефективності роботи підприємства. Проте абсолютні розміри прибутку не є достатньою підставою для характеристики якості цієї роботи. Величина прибутку, що отримує підприємство, залежить (за інших рівних умов) від обсягу виробництва, на який впливає чимало чинників. Тому якість роботи підприємства визначають за відносним показником, який відображає ступінь прибутковості стосовно того чи іншого фактора виробництва. Таким показником є рентабельність.
Рентабельність підприємства обчислюють як відношення прибутку до вартості основних виробничих та оборотних засобів, виражене у відсотках.
Рівень рентабельності часто називають нормою прибутку. Цей відносний показник дає змогу порівнювати ефективність роботи різних підприємств.
Крім рентабельності підприємства, для виявлення ефективності виробництва окремих речей обчислюють рентабельність продукції. Рівень рентабельності продукції визначають як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво.
Приклад 1. Загальний виторг фірми становить 50000 гривень. Грошові витрати - зарплата найманих працівників і вартість придбаної сировини та матеріалів - дорівнюють 30000 гри-вень. Різниця між виторгом і явними витратами у сумі 20000 гривень становить бухгалтерський прибуток. Власник фірми раніше був найманим робітником і отримував за рік 10 тис. гривень. Це - неявні витрати у вигляді втраченої заробітної плати. Для організації власного діла він використав 20000 гривень своїх заощаджень. Утім він міг покласти їх у банк і отримувати 10% річних, що становило б 2000 гривень за рік. Ці 2000 гривень є неяв-ними витратами (втрата процента). Для залучення капіталу саме сюди, а не в інший проект, власник капіталу має отримати цей утрачений дохід (нормальний прибуток). Якщо із загального виторгу вирахувати явні та неявні витрати, в тому числі нормальний прибуток, то залишиться економічний прибуток у сумі 8000 гривень. Отож:
Загальний виторг 50 000 грн.
за вирахуванням явних витрат
Зарплата 20 000 грн.
Вартість сировини і матеріалів 10 000 грн.
Бухгалтерський прибуток 20 000 грн.
за вирахуванням неявних витрат
Утрачена зарплата 10 000 грн.
Утрачений процент 2 000 грн.
Економічний прибуток 8 000 грн.
Приклад 2. Для глибшого з'ясування суті економічного та розрахункового прибутку розглянемо таблицю. У ній подано спрощений розрахунок прибутків і збитків підприємства.
Процес виробництва продукції передбачає витрати на робочу силу (заробітна плата); матеріали, сировину і напівфабрикати; землю (оренда); капітал (амортизація).
Припустімо, що вартість інвестованого капіталу (І) - 1 млн гривень. Метою діяльності інвестора є максимізація прибутку; він ухвалює свої економічні рішення щодо тих або інших проектів залежно від їхньої альтернативної вартості. Альтернативна вартість інвестованого капіталу еквівалентна вартості нормального прибутку. Пояснимо це положення.
Таблиця. Розрахунок прибутків і збитків підприємства, тис. гри
Показники економічної діяльності підприємства Підприємство
збиткове прибуткове
Вартість реалізованої продукції
Розрахункові витрати виробництва:
заробітна плата
матеріали, сировина тощо
оренда
амортизація 1000
500
250
100
100 1000
500
200
100
100
Сума розрахункових витрат
Розрахунковий прибуток (АсР) 950
50 900
100
Інвестований капітал (І)
Нормальний прибуток (МР)
(8% інвестованого капіталу)
Економічний прибуток (ЕР) 1000
80
-30 1000
80
+20
Нормальний прибуток (NP) на інвестований капітал визначають так:
NР=koI,
де k - рентабельність середньостатистичного підприємства.
Нехай середня прибутковість інвестованого капіталу дорівнює 8%. Тоді його альтернативна вартість, або нормальний прибуток, становитиме 80 тис. гривень. Інвестиції будуть вигідними лише тоді, коли прибуток від інвестованого капіталу дорівнюватиме нормальному прибутку або перевищуватиме його. Нормальний прибуток, який концептуально пояснює значення альтернативної вартості капіталу, входить до складу грошових витрат виробництва. Тому вирішальним критерієм визначення реальної прибутковості підприємства вважають не бухгалтерський прибуток (АСР), а величину економічного прибутку (ЕР), який визначається за формулою:
ЕР=АСР-NР.
Звідси випливає такий висновок: не розрахунковий, а саме економічний прибуток визначає вигідність інвестування в той чи інший проект. Від'ємне значення економічного прибутку сигналізує про необхідність скорочення інвестицій та про зміну напряму виробничої діяльності. І навпаки, якщо сума бухгалтерського прибутку перевищує величину нормального і економічний прибуток є додатним (+20 тис., за даними таблиці), то інвестиції в цю сферу збільшуватимуться.
У конкурентних галузях фірми можуть отримувати економічний прибуток лише протягом певного часу. Прибуток працює, як сигнал. Якби всі галузі були конкурентні, фірми могли б постійно вступати в нову для себе галузь або залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У довгостроковому періоді жодна фірма в конкурентній галузі не змогла б отримати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток у такий галузі неминуче прямує до нуля, щойно до неї входять нові виробники. Це явище називають парадоксом прибутку: економічний прибуток індукує міжгалузеву конкуренцію, яка зводить його до нуля.
Так само збитки у конкурентній галузі є тимчасовими. Якщо фірма зазнає збитків у конкурентниій галузі, то врешті-решт вона шукатиме інші сфери для вкладення капіталу. Коли фірма залишить галузь, ціни зростуть і збитки у галузі зникнуть. У довгостроковому періоді жодна фірма не може сподіватися на прибуток, більший за
Loading...

 
 

Цікаве