WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Предмет і метод мікроекономіки - Реферат

Предмет і метод мікроекономіки - Реферат

ТЕМА: ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ
1. Предмет мікроекономіки.
2. Блага, проблема обмеженості ресурсів і проблема вибору.
3. Поняття ефективності, альтернативна вартість.
4. Позитивний та нормативний аналіз.
5. Ринкова економіка. Ціна.
1. Економікс, економічна наука - суспільна наука про використання рідкісних економічних ресурсів з метою максимального задоволення необмежених матеріальних потреб суспільства.
Економіка поділяється на два головних розділи: мікроекономіку і макроекономіку.
Мікроекономіка (префікс "мікро"- у перекладі з грецької мови означає "малий", проте більшість з економічних одиниць "малі" лише порівняно з економікою в цілому. Наприклад, щорічний обсяг збуту "Дженерал Моторз", "Ай-Бі-Ем" перевищує національний валовий продукт багатьох країн світу) - вивчає поведінку окремих економічних одиниць. Ці одиниці включають споживачів, інвесторів, працівників, землевласників, окремі компанії - по суті, будь-яку особу чи організацію, що відіграє певну роль у функціонуванні нашої економіки.
Мікроекономіка пояснює те, як і чому вищевказані одиниці, приймають економічні рішення. Наприклад, як споживачі приймають рішення про покупку і як зміни в цінах і доходах впливають на їх вибір, як фірми приймають рішення, скільки працівників найняти, як робітники вирішують, де працювати і який обсяг роботи виконувати.
Ще один важливий об'єкт вивчення мікроекономіки - це відстеження, як внаслідок взаємодії первинних економічних одиниць формуються більші підрозділи - ринки і галузі промисловості. Мікроекономіка допомагає нам зрозуміти, наприклад, чому американська автомобільна промисловість розвивалася саме таким шляхом, як виробники й споживачі взаємодіють на ринку автомобілів, як визначається ціна на автомобіль, які кошти вкладають автомобільні компанії у нові заводи і скільки легкових автомобілів випускається щороку. Вивчаючи поведінку і взаємодію окремих фірм і споживачів, мікроекономіка з'ясовує те, як функціонують і розвиваються галузі промисловості й ринки, чому вони відрізняються, і як впливають на них політика уряду й загальні економічні умови.
2. Основна проблема економічної теорії та господарської практики - розв'язання протиріччя між бажанням індивідів задовольнити свої безмежні потреби та обмеженістю ресурсів, які знаходяться в їх розпорядженні.
Потреби споживачів задовольняються за допомогою благ. Блага, що споживаються шляхом простого привласнення, називаються вільними. Блага, які споживаються шляхом купівлі-продажу, називаються економічними. Блага, які не можуть бути запропоновані споживачам на ринку (національна оборона, святкові фейєрверки і ін.), оскільки споживачі не в змозі повністю оплатити їхнє споживання як індивідуальне, називаються суспільними і надаються звичайно через державні інститути.
Економічні ресурси - всі природні, людські та створенні людиною ресурси. Що використовуються для виробництва товарів та послуг, тобто благ. Все це включає велике коло об'єктів: фабричні та сільськогосподарські будови, різне обладнання, інструменти, машини, які використовуються у виробництві промислових товарів та продуктів сільського господарства; різновидні засоби транспорту та зв'язку; безчисельні види праці; землю та корисні копалини.
Економічні ресурси класифікуються на такі категорії:
" Матеріальні ресурси - земля або сировинні матеріали, і капітал;
" Людські ресурси - праця та підприємницька здатність.
Види ресурсів:
" Земля; - всі природні ресурси, які приймають участь у виробничому процесі (паші, ліси, місцезародини матеріалів та нафти, водні ресурси).
" Капітал; - всі виготовлені засоби виробництва, тобто всі види інструментів, машини, обладнання, фабрично-заводські, складські транспортні засоби і збутова сітка, які використовують в процесі виробництва товарів та послуг та постачання їх до кінцевого споживача.
" Праця; - фізичні та розумові здібності людини, що застосовуються у виробництві товарів та послуг.
" Підприємницька здатність; (підприємливість). Підприємець - людина, яка бере на себе ініціативу об'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва товарів та послуг. Підприємець одночасно є рухомою силою виробничого процесу та посередником, який зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, який повинен бути прибутковим. Підприємець-новатор, особа, яка прагне вводити вдію на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології чи навіть нові форми організації бізнесу. Підприємець - людина, яка іде на ризик (тому що прибуток не гарантовано).
Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх користування та розподілу, а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування.
Економічний вибір - вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат.
Щоб отримати максимальну кількість товарів та послуг, виготовлених із обмежених ресурсів, товаровиробнику необхідно не тільки забезпечити всіх придатних для цього ресурсів, але й застосувати їх таким чином, щоб кожен з них вносив як мого більший вклад у загальний обсяг виробленої продукції. Розв'язання проблеми економічного вибору вимагає свідомої відповіді на чотири основні питання економіки:
- Що? - Які товари чи послуги виробляти і в якій кількості виробляти?;
- Хто? - Хто повинен приймати участь в процесі виробництва продукції?;
- Як? - За допомогою яких обмежених ресурсів і технологічних засобів виробляти товари та послуги?;
- Для кого? - Хто отримає те, що вироблено?.
3. Ефективність - характеризує зв'язок між обсягом вироблених економічних благ і кількістю ресурсів, що застосовуються в процесі виробництва.
Більша кількість благ отримана від даного обсягу затрат означає підвищення ефективності.
Менший обсяг благ від даної кількості затрат - зниження ефективності.
Збільшення виробництва товару Х неодмінно вимагає зменшення виробництва товару У: мають місце альтернативні витрати (крива виробничих можливостей).
Альтернативні витрати - визначають цінність найкращого варіанту від якого відмовилися в процесі економічного вибору. Вони характеризуються цінністю втрачених можливостей: витрати на виробництво будь-якого блага, що виражені через інше, яким жертвують.
Альтернативна вартість - вартість виробництва товарів та послуг, яка вимірюється з точки зору втрачених можливостей займатися найкращим із доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають тих самих затрат та ресурсів.
==> Крива має вигнуту форму: кожна додаткова кількість товару Х потребує все більшого скорочення виробництва товару У.
==> Точка F знаходиться нижче кривої АВСD: вона являє собою неефективне використання ресурсів.
Точка М знаходиться поза межами ресурсних можливостей: ілюструє обмеженість ресурсів графічно.
Межа виробничих можливостей ілюструє такі фундаментальні положення:
1. Рідкісність ресурсів означає,що всі комбінації випуску товарів, розміщенні ззовні кривої виробничих можливостей не здійсненні;
2. Необхідність вибору з-поміж досяжних комбінацій товарів;
3. Існування витрат втрачених можливостей - на це вказує спадний характер кривої виробничих можливостей;
4. Опуклість кривої виробничих можливостей свідчить про існування проблеми зростання альтернативних витрат.
4. Мікроекономіка вирішує як позитивні, так і нормативні проблеми. Позитивні проблеми повязані з аналізом і прогнозуванням, нормативні - з плануванням. Твердження типу "Якщо Україна введе нові квоти на автомобілі, то їх ціна для громадян України зросте", - є прикладом позитивного аналізу. Поитивний аналіз посідає чільне місце у мікроекономіці.
З метою того, щоб оцінити наслідки ефективного розподілу, необхідно застосувати міркування типу "добре-погано". Його вносить новмативна економічна теорія. Такй тип аналізу активно використовується в економіці добробуту для обговорення питання про те, що таке держава добробуту. В рамках нормативного аналізу використовуються конкретні оцінні міркування типу: "якими є економічні умови і наслідки і наскільки успішними можуть бути зусилля політиків, спрямовані на зміну ситуації". Нормативний аналіз стосується не лише якісної оцінки економічної політики, але й містить розробку її конкретних варіантів. Нормативний аналіз передбачає не лише можливість вибору альтернативної урядової політики, а й розробку конкретних політичних кроків.
5. Окремі економічні одиниці згідно з їх функціями поділяють на дві великі групи - покупці і продавці. Покупці і продавці взаємодіють і утворюють ринки.
Ринок - це сукупність покупців і продавців, що взаємодіють, в результаті чого з'являється можливість обміну.
У ринковій економіці специфічними сигналами, які дозволяють визначити ефективність обраних напрямків використання ресурсів, є ринкові ціни. Термін "ринкова ціна" передбачає свободу вибору економічними субєктами того, що вони бажають споживати за тієї умови, що субєкти можуть собі це позволити за ринковми цінами. Слід зауважити, що існує різниця між цінами як такими (тобто номінальними) і відносними цінами (тобто цінами певного блага у порівнянні з цінами інших благ).
Ціни є головним засобом передачі інформації у ринковій економіці. Вони повинні вільно пристосовуватись до ринкових умов, відіграючи роль координуючого механізму.
Те, як існують економічні проблеми координації у процесі виробництва й розподілу економічних благ та як вони вирішуються, дозволяє визначити модель циркулюючих потоків:
Пошук продавцем покупця і навпаки повязаний з певними витратами, які називають операційними. Операційні витрати - це вартість, що повязана з пошуком торгових партнерів, проведенням переговорів про умови торгівлі, складанням контрактів та забезпесченням прав власності, які отримують шляхом конкретної операції. Результатом вибору економічних субєктів у ринкових умовах є попит і пропозиція.
Додаток:
Функціонування ринкового механізму на практиці досить складне і багатопланове. Для розгляду основних принципів і виявлення певних закономірностей, які допомогли б в аналізі складних економічних реалій, економісти користуються спрощеними описами економічних явищ, так званими економічними моделями. Економічна модель - умовний образ (відображення) економічного явища, обєкта або процесу, сконструйований для простоти його дослідження.
Loading...

 
 

Цікаве