WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Пропозиція й умова максимізації прибутку фірми і галузі на ринку досконалої конкуренції - Реферат

Пропозиція й умова максимізації прибутку фірми і галузі на ринку досконалої конкуренції - Реферат

Пропозиція й умова максимізації прибутку фірми і галузі на ринку досконалої конкуренції.

План

  1. Ринок досконалої конкуренції. Попит. Обмеження максимізації прибутку.

  2. Умови максимізації прибутку конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

  3. Умови мінімізації збитків конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

  4. Умови припинення виробництва для зменшення розмірів збитків конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

  5. Пропозиція фірми і конкурентної галузі в короткостроковому періоді.

  6. Довгострокова рівновага фірми в умовах досконалої конкуренції.

  7. Функціонування ринку в умовах досконалої конкуренції.

1. Ринок досконалої конкуренції. Попит. Обмеження максимізації прибутку.

Визначальними характеристиками досконалої конкуренції є наступні положення: на ринку присутній одночасно безліч фірм, кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції; продукція є однорідною, входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів; покупці і продавці мають рівний доступ до інформації. Під "легкістю входу" розуміється той факт, що фірми, що ще тільки розпочинають виробництво продукції, можуть робити це в рівних умовах із вже існуючими фірмами з погляду на ціни, що вони мусять платити за ті чи інші види ресурсів, доступу до державних ліцензій і т.п. Під "легкістю" виходу, мається на увазі те, що фірми, не стикаються з юридичними бар'єрами, якщо вони захочуть залишити ринок, і завжди можуть знайти покупця на засоби виробництва. Під "рівним доступом до інформації" мається на увазі, що всі покупці і продавці мають повну інформацію про ціни на товари і про ціни на усі види витрат, які необхідні для їхнього виробництва.

Теорії, що розглядаються в цій і наступних главах, виходять з припущення, що поза залежністю від ринкової структури метою усіх фірм є максимізація прибутку. Це означає, що розбіжності, в конкретних варіантах вибору фірм в умовах різних ринкових структур, пов'язано з розбіжностями в системах обмежень, з якими стикаються фірми.

Загальні обмеження, що не залежать від того на якому ринку функціонує фірма пов'язані з:

Витратами;

Попитом.

Для досконало конкурентної фірми, вводяться три специфічних припущення, що стосуються витрат:

1. Усі фірми мають доступ до однакової технології і знають, де їм варто купувати необхідні види ресурсів (витрат) за однаковими цінами. Ці умови зв'язані з однорідністю продукції, що випускається, і рівним доступом до інформації, якою користуються усі фірми. У результаті криві довгострокових і короткострокових витрат ідентичні у всіх фірм.

2. Резерви економії, обумовлені збільшенням масштабів виробництва, вичерпуються при досить малих обсягах випуску продукції в порівнянні з тим же обсягом попиту, що пропонується ринком при можливому рівні цін. Тому ринок створює простір для багатьох фірм , які здійснюють виробництво з мінімальними довгостроковими витратами. Без такого припущення неможливе ринкове співіснування великої кількості дрібних фірм, кожна з яких займає невелику частину ринку, в порівнянні з розмірами ринку.

3. Всі витрати можна компенсувати. Фірми, що залишають ринок, можуть покрити усі свої імпліцитні та постійні витрати шляхом продажу власних підприємств і устаткування іншим фірмам. Це припущення – частина умови, що забезпечує вільний вхід і вихід на ринок.

Існує також обмеження, яке пов'язане з попитом і впливає на вибір фірми в процесі максимізації прибутку:

Попит на продукцію конкурентної фірми абсолютно еластичний, тому що всі фірми однієї галузі, мають невеликі розміри і випускають однорідну (стандартизовану) продукцію. Тому кожна з них повинна керуватися ринковою ціною (бути "прайс-тейкером").

Це означає, що ціна, за якою кожна фірма продає свою продукцію, визначається силами, що непідвласні їй. Мова йде про умови попиту та пропозиції на ринку в цілому. Умови попиту при досконалій конкуренції, як для всього ринку, так і для окремої фірми наведені на мал. 49

Мал. 49 Крива попиту для галузі та фірми

Розглядаючи ринок досконалої конкуренції в цілому як галузь, слід зазначити, що рівноважна ціна й обсяг на цьому ринку формуються на основі сукупного попиту та сукупної пропозиції. Особливістю такого ринку є те, що жодна окрема фірма не може відхилитися від рівноважної ціни – вона перебуває під владою ринку. Це краще видно тоді, коли мова йде про спробу окремої фірми підвищити ціну. Так як на ринку присутні інші фірми, які пропонують абсолютно ідентичну продукцію, що однаково доступна покупцям, тому зрозуміло, що вони не будуть платити більше за те, що можна купити за меншою ціною.

Отже, конкурентна фірма може продати певний обсяг своєї продукції за ціною ринкової рівноваги PE , іншими словами, ціна попиту на продукцію окремої конкурентної фірми – постійна для різних обсягів випуску Q . Тобто попит на продукцію окремої конкурентної фірми є абсолютно еластичним, а відповідна крива попиту є горизонтальною лінією, що відповідає ціні.

2. Умови максимізації прибутку конкурентної фірми в короткостроковому періоді .

Процес максимізації прибутку полягає у виборі фірмою такого рівня випуску продукції, який забезпечує їй одержання максимального прибутку при наявності обмежень, що накладаються на поведінку фірми кривими попиту і витрат. Зручніше для цього використати конкретний числовий приклад. У таблиці 11 продемонстровано різні рівні випуску продукції, які обирає конкурентна фірма в процесі максимізації прибутку. Ринкова ціна складає 500 доларів за одиницю. Як повні витрати, так і сукупний дохід збільшуються в міру росту випуску продукції. Якщо збільшення доходу перевищує збільшення витрат, то подальший ріст випуску на одну одиницю збільшує сукупний прибуток, якщо ж збільшення витрат перевершує збільшення доходу, то збільшення випуску на одну одиницю зменшує сукупний прибуток.

Оптимальний рівень випуску може бути знайдений шляхом порівняння граничних витрат і граничного доходу. (оскільки фірма є "прайс-тейкером", граничний доход дорівнює ціні.) Прибуток збільшується до тієї точки, поки зростаючі граничні витрати не починають перевищувати граничний доход; після чого прибуток зменшується.

Таблиця 11. Різні рівні випуску продукції в умовах максимізації прибутку.

Обсяг випуску продукції Q

Сукупний дохід (у доларах) TR

Повні витрати (у доларах) TC

Сукупний прибуток (у доларах) Pr

Граничні витрати (у доларах) MC

Граничний дохід (у доларах) MR

0123456789101112131415161718192021

05001000150020002500300035004000450050005500600065007000750080008500900095001000010500

2000238027203025330035503780399542004400460548205060530055755880622066007025750080308620

-2000-1880-1720-1525-1300-1000-780-495-200100395680950120014251620178019001975200019701880

380340305275250230215205200205215230250275305340380425475530590

500500500500500500500500500500500500500500500500500500500500500500

Отже, для максимізації прибутку фірма повинна розширювати обсяги виробництва доти, поки граничний дохід перевищує граничні витрати і негайно припинити випуск як тільки граничні витрати почнуть перевищувати граничний доход. Для даної фірми цей обсяг складає 19 одиниць. "Граничний" підхід до вирішення питання максимізації прибутку в короткостроковому періоді графічно представлений на мал. 50б. Якщо випуск не перевершує 19 одиниць, то крива граничних витрат розташована нижче кривої граничного доходу і тому кожна додаткова одиниця продукції, що випускається, збільшує прибуток. Як тільки крива граничних витрат перетинає криву граничного доходу і йде над нею, кожна додаткова одиниця випуску продукції зменшує прибуток.

Мал.50 Максимізація прибутку фірми на короткострокових тимчасових, інтервалах в умовах досконалої конкуренції.

Loading...

 
 

Цікаве