WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Основи теорії попиту та пропозиції - Реферат

Основи теорії попиту та пропозиції - Реферат

Мал. 7 Зміни ринкової рівноваги при зміні пропозиції.

Тепер уявімо, що наступного місяця станеться підвищення цін на корм для птахів. Це зменшить пропозицію на курятину. Зменшення пропозиції призведе до переходу на нове рівноважне положення, в точці Е2. Ціна рівноваги підніметься до 15 гривень за кілограм, а обсяг попиту зменшиться до 0,8 млн. кг за місяць. Якби ціна не підвищилася до цього рівня, то на ринку виник би дефіцит продукту. При новій рівноважній ціні, 15 гривень, обсяг пропозиції, заснований на новій кривій пропозиції S2, дорівнює обсягу попиту (QS=QD). Зниження пропозиції курятини призведе до підвищення ціни на неї. Покупці відповідають на підвищення ціни зменшенням обсягу попиту. Тобто, при вищій ціні покупці хочуть купити менше курятини, ніж раніше. Отже, зростання пропозиції передає інформацію про підвищення доступності товарів шляхом понижувальної дії на ціну. Реакція споживача на зниження ціни товару виражається підвищенням обсягу попиту. Зв'язок між змінами обсягу пропозиції і обсягу попиту виникає із зміни ціни. Здатність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати таку ціну, за якої рішення про купівлю та продаж синхронізуються, називають врівноважуючою функцією цін . Будь-яка рівноважна ціна розвантажує ринок, не залишаючи обтяжливого надлишку в продавців (заощаджуючи рідкісні ресурси) і не створюючи дефіцит для покупця.

Математичне вираження ринкової рівноваги:

При цьому рівноважна ціна

Рівноважний об'єм

2.4. Державне регулювання ринку та його вплив на ринкову рівновагу .

Основними інструментами державного регулювання ринку є:

фіксовані ціни:

встановлення верхнього рівня цін;

встановлення нижнього рівня цін;

встановлення імпортних квот;

податки;

дотації.

Встановлення верхнього рівня цін.

Верхній рівень ціни представляє собою законодавчо встановлену максимальну ціну, за якою продавцям дозволяється продавати свій товар чи послугу. Підставою для запровадження верхнього рівня ціни на конкретні продукти є уявлення про те, що обмеження цін дозволять споживачам купувати деякі товари першої необхідності чи послуги, які вони не змогли б купити при рівноважних цінах. Прикладом може служити контроль за рентними платежами і закони про лихварство, які визначають максимальну норму відсотка, яку дозволяється стягувати з боржників. У широких масштабах верхнього рівня цін, чи загальний контроль за цінами, застосовуються для обмеження інфляційних процесів в економіці. Збільшення доходів населення зумовлює зміщення кривої попиту на цукор праворуч, так, що рівноважна ціна дорівнюває 3,2 гривні за кг. З одного боку, швидке зростання цін на цукор сприяє інфляції, з іншого – виключає із числа покупців цукру ті сім'ї, чиї грошові доходи не встигали за швидким зростанням вартості життя. Тому, щоб протидіяти інфляції і зберегти цукор на столах бідняків, уряд встановив верхній рівень цін на рівні 3 гривень за кг. (Встановлення верхнього рівня цін має сенс тоді, коли він нижче рівноважної ціни).

Мал.8 Вплив встановлення внрхнього рівня цін на ринкову рівновагу.

Як наслідок запровадження верхнього рівня цін, здатність вільного ринку до природного регулювання була паралізована. Тобто за ціни 3 гривні величина попиту на цукор дорівнює Q2, а величина пропозиції лише Q1. Отже, виникне стійкий дефіцит між QSі QD. Величина дефіциту перебуває у прямій залежності від еластичності попиту і пропозиції, інакше кажучи, встановлення ціни 3 гривні порушує звичайні процеси пристосування, коли конкуренція між покупцями призвела б до зростання цін, тим самим одночасно стимулюючи розширення виробництва і витіснення деяких покупців з ринку доти, поки дефіцит не зникне при рівноважному рівні ціни та кількості продукції. Порушуючи процеси саморегуляції ринку верхній рівень цін створює проблеми, які виникають при відсутності ринкової рівноваги. Тому, уряду доводиться встановлювати певну систему нормування продукції для споживачів шляхом випуску споживчих карток. Проте використання карткової системи не вирішує іншої проблеми. Крива попиту може показати наявність безлічі покупців, котрі прагнуть купити цукор за ціною, яка перевищує встановлений в верхній рівень цін. Тому,не дивлячись на зусилля бюрократичного апарату по веденню контролю за цінами, з'явиляються нелегальні чорні ринки, на яких дефіцитні товари продаються за цінами вище встановлених.

Встановлення нижнього рівня ціни.

Нижній рівень ціни - мінімальна ціна, встановлена урядом, яка перевищує ціну рівноваги, і зазвичай застосовується у тих випадках, коли вільне функціонування ринкової системи не здатне забезпечити достатній рівень доходів певним групам продавців ресурсів чи виробників. Найбільш відомим прикладом встановлення урядом нижнього рівня цін – законодавство про мінімум заробітної плати, а також підтримка цін на сільськогосподарську продукцію. Припустимо, що поточна ринкова ціна на курятину становить 12 грн. за кг, яка не покриває витрати фермерів. Уряд приймає рішення надати їм допомогу, законодавчо встановивши ціну на рівні 13 грн. за кг. За будь-якої ціни, яка перевищує ціну рівноваги, обсяг пропозиції виявиться більшим за обсяг попиту на продукцію, тобто, виникне стійкий надлишок пропозиції. Фермери будуть прагнути пропонувати на ринок більше продукції, ніж та її кількість, яку захочуть придбати покупці за мінімальними цінами. Розміри цього надлишку будуть пропорційні еластичності попиту і пропозиції. Чим вища еластичність, тим більше надлишок.

Мал . 9 Вплив на ринкову рівновагу встановлення нижнього рівня цін.

Так, як і у випадку із верхнім рівнем цін можливість вільного ринку до нормування буде паралізована запровадженням регульованої ціни. На малюнку 9 ілюструється ефект нижнього рівня цін. Нехай S і D – криві пропозиції і попиту на кукурудзу. Очевидно, рівноважна ціна дорівнюватиме Р (12 грн.), а рівноважна кількість – Q. Якщо уряд встановить підтримувану ціну Р (13 грн.), фермери намагатимуться довести виробництво до QS, а споживачі куплять лише QD.

При цьому в розпорядженні уряду є два підходу до розв'язання цієї проблеми. По-перше, воно може ввести в дію конкретні програми обмеження виробництва чи стимулювання попиту (наприклад, вивчити нові можливості використання цих сільськогосподарських продуктів), з метою, скорочення розриву між ціною рівноваги і мінімальної ціною, а отже, і величину надлишку. Якщо ці зусилля виявляються не цілком успішними, уряд має закупити зайву продукцію (тим самим, субсидуючи фермерів) і закласти її на зберігання, або якось інакше розпорядитися нею. Таким чином, верхні, і нижні рівні цін позбавляють механізм вільної ринкової взаємодії попиту і пропозиції властиву йому здатність встановлювати відповідність між рішеннями виробників про поставки і рішеннями покупців про купівлю товару. Ціни які вільно встановлюються автоматично нормують продукт для покупців, регульовані ціни цього не роблять. Відповідно, уряду доводиться брати на себе вирішення проблеми нормування, встановлення верхнього рівня цін , а також проблем закупівлі чи знищення надлишків, що виникають внаслідок запровадження мінімальних цін. Державне регулювання цін має суперечливі наслідки. Пропоновані вигоди від запровадження верхніх і нижніх рівнів цін для споживачів і виробників окремо слід зіставляти з втратами, які виникають у зв'язку з цим дефіцитом і товарним надлишком.

Встановлення імпортних квот.

Імпортні квоти захищають національну промисловість від іноземної конкуренції. Квота на імпорт встановлює межу пропозиції після досягнення річної квоти і перешкоджає зростанню пропозиції у відповідь на зростання цін. У 1981 р. уряд США встановив імпортну квоту на японські автомобілі QL= 1,68 млн. на рік. Рівновага на ринку японських автомобілів відповідало точці Е1.

Мал . 10 Вплив квот на ринкову рівновагу.

У 1983 році внаслідок виходу з кризи зі збільшенням споживчого доходу, попит на японські автомобілі збільшився. Крива попиту змістилася в положення D2. Якби не було квоти, обсяг пропозиції підвищився б до Q` і ціна піднялася б до Р`. Але квоти не дозволили збільшити пропозицію, в результаті ціни збільшилися до Р2. Нову рівновагу досягнуто в точці Е2. Через квоти американським споживачами було сплачено за японські автомобілі на 1000 дол. дорожче, а доходи японських виробників та дилерів зросли на 2 млрд. доларів.

Loading...

 
 

Цікаве