WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка

Абсолютно необхідне благо— благо, відсутність якого не компенсується будь-якою кількістю інших.

Адаптивне рішення— рішення, яке може змінюватись залежно від ситуації.

Аксіома порівнянності— серед пари наборів благ споживач здатний обрати привабливіший для себе.

Аксіома монотонності— збільшення споживання одного з благ набору перетворює набір на привабливіший.

Аксіома транзитивності— якщо набір благ А привабливіший, ніж Б, а Б — ніж В, то набір А привабливіший, ніж В.

Акцизний податок (Excise tax)— податок, який накладається на кожну одиницю реалізованого товару.

Альтернативна вартість(OpportunityCost) одного виду блага порівняно з іншим — це обсяг одного блага, яким необхідно поступитися заради виробництва

(споживання) додаткової одиниці іншого за умови, що виробництво (споживання) перебуває на кривій трансформації виробничих можливостей.

Антиблага, або блага з від'ємною корисністю (Bads) — збільшення споживання антиблага (блага з від'ємною корисністю) у наборі перетворює його на менш

привабливий.

Блага— товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задовольняють потреби людини або які людина вимушена споживати чи використовувати.

Блага з додатною корисністю (Goods)— блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для неї.

Блага з від'ємною корисністю, або антиблага (Bads)— блага, збільшення яких небажане для людини.

Блага (товари) низької споживчої цінності (Inferior goods) блага (товари), споживання яких зменшується у разі збільшення доходу споживача.

Бухгалтерські витратиоцінюють фактичні витрати факторів виробництва у формі прямих платежів.

Бюджетна лінія (Budjet line)— лінія допустимих наборів благ з точки зору бюджету споживача

Бюджетна лінія "трудова активністьдоход" — лінія, на якій розміщені допустимі сполуки витрат праці та доходу.

Вибір (Choice) — прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань та наявних ресурсів.

Виробник (Produser)— особа (фізична чи юридична), що виробляє блага.

Виробничі ресурси (Productive Resources)— всі види ресурсів, що використовуються для виробництва благ: природні (зокрема земля), трудові (включаючи найману

працю та підприємництво), капітальні ресурси.

Виробнича функція (Production Function)— залежність між витратами факторів виробництва та максимально можливим виробництвом блага.

Взаємодоповнюючими (або комплементарними) благами (Complements) два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зменшення попиту на інше, і

навпаки. Ці блага можуть споживатись лише разом і в певних пропорціях.

Взаємозамінні блага (Substitutes)два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зростання попиту на інше, і навпаки. Ці блага можуть замінювати одне

одного у процесі споживання.

Влада— спосіб координації, що базується на наказах, інструкціях, директивах.

Галузева функція пропозиції (Industry Supply Function)— залежність між ціною та пропозицією з боку галузі.

Галузь з постійними витратами (Constant-Cost Industry) — галузь, у якій внутріфірменні витрати не залежать від кількості фірм, що перебувають у галузі.

Галузь зі зростаючими витратами (Increasing-Cost Industry) — галузь, у якій входження нових фірм збільшує внутріфірменні витрати.

Галузь зі спадаючими витратами ( Decreasing-Cost Industry)— галузь, у якій входження нових фірм зменшує внутріфірменні витрати.

Гіпотеза щодо раціональності поведінки людини— поведінка людина, підпорядкована меті досягнення найпривабливішого для неї життєвого стану з можливих.

Гіффена товари (блага) (Giffen Goods)— блага, споживання яких збільшується за зростання цін на них.

Граничні витрати (Marginal Cost)— приріст витрат на одиницю збільшення виробництва.

Гранична ефективність ресурсу (Marginal Product)— приріст випуску за умови збільшення використання ресурсу на одиницю.

Гранична зовнішня корисність (Marginal Externality Utility (Benefit), MEU)— додаткова корисність, яку отримують треті особи, що не сплачують за використання блага, у разі

збільшення його споживання на одиницю.

Гранична індивідуальна корисність (Marginal Private Utility (Benefit)) — додаткова корисність від придбання індивідом додаткової одиниці блага.

Гранична корисність (Marginal Utility)— приріст корисності за умови збільшення споживання блага на одиницю.

Гранична корисність доходу (MU7)' — приріст корисності на одиницю збільшення доходу.

Гранична норма заміни (Marginal Rate of Substitution) — величина жертви одного блага з боку споживача заради додаткової одиниці іншого при збереженні того

самого рівня добробуту.

Гранична норма заміни трудової активності доходом— компенсація доходом додаткової одиниці праці.

Гранична норма заміни прибутку коефіцієнтом варіації— зміна коефіцієнта варіації випадкового параметра для компенсації одиниці прибутку фірми.

Гранична норма технологічної заміни (Marginal Rate of Technical Substitution, MRTS) — витрати одного ресурсу для компенсації зменшення на одиницю

застосування іншого.

Гранична сподівана корисність (Marginal Expected Utility)— приріст сподіваної корисності при збільшенні фактора на одиницю (наприклад, при збільшенні обсягу

страхованого активу на одиницю).

Гранична схильність до споживання (Marginal Propensity to Consume)— частка додаткового доходу, яка використовується для споживання при збільшенні

доходу на одиницю.

Гранична тяжкість праці— зміна корисності у розрахунку на одиницю збільшення трудової активності.

Граничний доход (Marginal Revenue, MR)— приріст доходу у разі збільшення виробництва на одиницю.

Граничні витрати (Marginal Cost)— приріст витрат на одиницю зміни виробництва.

Граничні зовнішні витрати (MarginalExternalityCostМЕС)— зміна сукупних зовнішніх витрат у розрахунку на одиницю зміни обсягу виробництва.

Граничні суспільні витрати (Marginal Social Cost — MSC)— зміна сукупних суспільних витрат на одиницю зміни обсягу виробництва.

Гранична суспільна корисність (Marginal Social Utility (Benefit), MSU)— додаткова корисність, отримана усім суспільством за умови збільшення споживання

блага на одиницю.

Громадські блага (Public Goods)— блага, які задовольняють потреби людини і мають дві особливості споживання:

використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для використання іншими особами;

споживання блага не може бути обмежене лише серед тих, хто платить за це благо.

Двоетапна схема прийняття рішень фірмоюсхема, яка умовно відображається ланцюжком: "рішення спостереження рішення".

Детермінований еквівалент (лотереї)— сума, отримання якої для особи еквівалентне участі в лотереї (ризикованій операції).

Дефіцит (Shortage)— перевищення обсягу попиту порівняно з обсягом пропозиції, що в свою чергу виникає в результаті запровадження (з різних причин) ринкової ціни, яка нижча ціни рівноваги. Ознаками дефіциту є черги, зменшення товарних запасів, створення тіньового ринку.

Джерело ризику— об'єкт або процес, який породжує невизначеність у прийнятті рішень.

Довгострокові сукупні економічні витрати (Long-Run Costs) — це мінімальний рівень економічних витрат, необхідний для виробництва певної кількості благ удовгостроковому періоді.

Досконала конкуренція (Perfect Competition) — ринок з багатьма покупцями та продавцями.

Доход (Revenue, R) — виручка фірми від продажу товару на ринку або наданих послуг.

Економічні витратиоцінюють альтернативні витрати факторів виробництва.

Економічний прибуток— різниця між доходом та економічними витратами.

Еластичність заміни факторів (Elasticity of Substitution)— відношення відносної зміни витрат ресурсів до відносної зміни граничної норми технологічної заміни.

Loading...

 
 

Цікаве