WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Ринок праці. Механізм функціонування ринку праці - Курсова робота

Ринок праці. Механізм функціонування ринку праці - Курсова робота

організації праці; o економічні закони, що характерні для всіх країн з ринковою системою (закон попиту, закон пропозиції, закон конкуренції, закон ціноутворення); o рівень розвитку і впливу профспілкового руху та засобів масової інформації; o національні особливості, менталітет нації, кліматичні умови країни. Висновки Отже, ринок праці - це система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару "робоча сила". Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і якмеханізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками. Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару "робоча сила", а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут виникають зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави. Для виникнення, формування та функціонування ринку праці, необхідні певні умови. Насамперед мають бути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридична свобода працівників, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки, з економічного погляду, власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобу існування, або коли дохід з інших джерел є недостатнім. Розрізняють зовнішній, або професійний, ринок праці і внутрішній ринок. Зовнішній ринок охоплює відносини між продавцями і покупцями робочої сили в масштабі країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з приводу наймання працівників відповідно професії, спеціальності, а отже, потребують жорстокої класифікації робіт і чіткого визначення змісту. Внутрішній ринок передбачає рух кадрів в середині підприємства, переміщенням з однієї посади на іншу. Це переміщення може відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі. По горизонталі - переведенням на інше робоче місце без змін у кваліфікації, без підвищення на посаді. По вертикалі - переведенням на інше робоче місце з підвищенням у посаді або на роботу, що потребує вищої кваліфікації. Сегментація ринку праці - це поділ працівників і робочих місць на замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність робочої сили своїми рамками. Ознаками сегментації можуть бути: територіальне положення - регіон, місто, район; демографічні характеристики - статево-віковий і сімейний склад населення; соціально-економічні характеристики - рівень освіти, професійно-кваліфікаційний склад працівників, стаж роботи тощо; економічні критерії - розподіл покупців за формами власності, за їхнім фінансовим станом; розподіл продавців за рівнем матеріальної забезпеченості та ін.; психографічні показники та особисті якості працівників, їх належність до певних верств і прошарків суспільства; поведінкові характеристики - мотивація зайнятості та ін. Великого значення набуває створення сегментів для тих, хто особливо потребує соціальної підтримки з боку держави. Це - малоконкурентоспроможні групи осіб, яким потрібна робота: молодь, котра досягла працездатного віку, працівники похилого віку, інваліди, жінки з дітьми. Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості. Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення - найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків. Державна політика зайнятості населення залежить від темпу і характеру ринкових перетворень. Вона передбачає систему адаптації різних категорій незайнятого населення до вимог ринку праці, а також систему соціального захисту безробітних та осіб з обмеженою конкурентоспроможністю. В Україні тривалий час існувала монополія державної власності, жорстка регламентація розміру заробітної плати, наявність інституту прописки, що призвело до деформації ринку праці. Сьогодні формування ринку праці в Україні здійснюється в умовах кризового стану економічно неефективної її структури, надзвичайно розвиненої важкої промисловості й слабкої сфери народного споживання, залежності економіки від кооперованих зв'язків з державами СНД, насамперед від постачання енергоносіїв з Росії. Загалом сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки: перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості; зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростання чисельності незайнятого населення, низька частка офіційно зареєстрованих безробітних; великі масштаби зростання прихованого безробіття; наявність значних масштабів нерегламентованої зайнятості; зростання молодіжного безробіття; регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі; низька професійна й особливо територіальна мобільність трудових ресурсів; відсутність або недостатня спрацьованість правових норм організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відносини тощо; еміграція висококваліфікованої робочої сили. Список використаної літератури 1. Лібанова Е. М. Ринок праці. Київ, 2003. 2. Філіпченко А. С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. Посібник. Київ, 2000. 3. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси. - К., 2002 4. Бутук А. И. Экономическая теория. - К., 2000 5. Гальчинський А.С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. - К., 2002 6. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування. - К., 2001 7. Економічна енциклопедія. - К., 2000. - Т. 1. 8. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. - К., 2001 9. Загальна економіка / За ред. І. Ф. Радіонової. - К., 2000 10. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу. - К., 2000 11. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз. - 2-ге вид. - К., 2001 12. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. - К., 2000 13. Михасюк В., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. - 2-ге вид., випр. та допов. - К., 2000 14. Основи економічної теорії / За ред. А. А. Чухна. - К., 2002 15. Планування діяльності підприємств / М. А. Бєлов, В. Є. Євдокимова. - К., 2002 16. Рокоча В. В. Международная экономика. - К., 2000 17. Світова економіка. - К., 2000 18. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України. Київ, 1999. 19. Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень. - К., 2000 20. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - К., 2000
Loading...

 
 

Цікаве