WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Теорія споживчого вибору - Реферат

Теорія споживчого вибору - Реферат

абсолютну більшість товарів, хоча є і винятки. Це антикваріат, колекціонування марок чи монет, алкоголь, додаткові сигарети тощо.
Загальна й середня корисність
Загальна корисність (ТU) - це корисність, яку отримує споживач від використання товару загалом. Наприклад, від споживання усіх семи яблук. Загальна корисність єзвичайною сумою усіх граничних корисностей. Якщо гранична корисність є величиною додатною, то в міру збільшення кількості одиниць спожитого товару його загальна корисність зростатиме, оскільки гранична корисність щоразу додається до загальної Однак темп зростання загальної корисності зменшуватиметься.
Використовуючи дані таблиці, побудуємо криву загальної корисності.
Крива загальної корисності.
Із графіка бачимо, що гранична корисність є додатною (МU>0), коли крива загальної корисності спрямована вгору і зростає у міру збільшення кількості спожитих яблук. Але зростання загальної ко-рисності щоразу зменшується, бо зменшується величина граничної корисності. При МU=0 досягається максимальна точка загальної корисності (у нашому прикладі це 31 ютиль). Наступні одиниці спожитих яблук задоволення не приносять. Коли МU<0, то загальна корисність зменшується дедалі швидшими темпами.
Граничну корисність можна визначити через нахил кривої загальної корисності.
Середня корисність (АU) - це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару.
Наприклад, середня корисність чотирьох яблук розраховується так: 30/4= 7,5(ютилі). Кожне з чотирьох яблук приносить середню корисність або ступінь задоволення у 7,5 ютилі.
2.
Значно глибше пояснення поведінки споживача на ринку та досягнення ним максимальної загальної корисності грунтується на аналізі кривої індиферентності та бюджетної прямої. Цей аналіз використовує більшою мірою порядкові, ніж кількісні показники, а відтак виграє у порівнянні з теорією граничної корисності.
Крива індиферентності. Граничний коефіцієнт заміщення двох товарів
Крива індиферентності (від англ .indiference - невизначеність, байдужість) показує усі можливі комбінації двох товарів, які дають споживачеві однаковий рівень задоволення або загальної корисності і ставлять його у стан невизначеності. Деякі автори використовують термін "крива байдужості". На наш погляд, більш удалим є термін "крива індиферентності", оскільки споживач не є байдужим, а є індиферентним, тобто невизначеним, яку комбінацію товарів вибрати, оскільки вони для нього однаково бажані та дають йому однакову величину корисності. Нехай уявний споживач купує продукти харчування (їжу) та одяг. Він вибирає між комбінаціями А і В цих товарів.
А: 1 одиниця їжі
6 одиниць одягу В: 2 одиниці їжі
3 одиниці одягу
Споживач при купівлі перебуває у стані невизначеності, оскільки кожна з комбінацій за величиною корисності є однаковою. Отже, споживач може віддати перевагу комбінації А, або комбінації В, або не віддавати переваги ні А, ні В. Вибираючи ту чи іншу комбінацію товарів, споживач виходить з індивідуальних смаків і вподобань.
Розглянемо ряд інших комбінацій товарів, щодо яких споживач є невизначеним і які дають йому однакову величину задоволення, чи загальної корисності. Для цього використаємо таблицю.
Комбінації Одиниці одягу Одиниці їжі
1 6 1
2 3 2
3 2 3
4 1,5 4
Використовуючи дані таблиці, побудуємо криву індиферентності, позначивши її буквою U.
Крива індиферентності є спадною, оскільки відображає обернену залежність двох товарів, які приносять споживачеві корисність. Кожна точка на даній кривій (А,В,С,В) відображає різну комбінацію товарів, але дає для споживача однакову загальну корисність. Комбінація А подобається споживачеві так само, як і комбінації В, С або В. Напрям кривої індиферентності вниз показує, що коли споживач зменшує кількість одягу, то це має збільшити кількість їжі. Переміщуючись по кривій індиферентності від точки А до точки В, споживач обмінює три одиниці одягу на одну одиницю їжі. На проміжку від точки В до точки С уже одна одиниця одягу обмінюється на одиницю їжі. А на проміжку від точки С до точки В лише половина одиниці одягу може бути обмінена на одиницю їжі. Тобто стає де-далі менше одиниць одягу, від яких потрібно відмовитися, щоб отримати додаткову одиницю їжі. Кожна одиниця одягу стає ціннішою при зменшенні одиниць купленого одягу, а кожна додаткова одиниця їжі стає менш цінною при зростанні одиниць купленої їжі.
Нахил кривої індиферентності становить граничний коефіцієнт заміщення (МRS), що показує, до якої межі споживач заміщуватиме їжу одягом, щоб отримати ту саму загальну корисність.
де МRS - граничний коефіцієнт заміщення;
МU - гранична корисність.
Граничний коефіцієнт заміщення у нашому прикладі зменшується від 3 до 1 і 0,5, тобто він показує, що готовність споживача замінювати одяг їжею зменшується з переміщенням вниз по кривій.
Криві індеферентності різного рівня загальної корисності
Для кожного рівня загальної корисності існує своя окрема крива індиферентності, яка показує такі комбінації товарів, до яких покупець є індиферентним, неви-значеним.
Чим вище і дальше крива індиферентності від початку координат, тим більшою є загальна корисність, оскільки будь-яка точка на вищій кривій індиферентності означає більшу кількість того чи іншого товару, отже, більшу загальну корисність.
Карта індеферентності
Безмежна кількість кривих індиферентності утворює карту індиферентності. Така карта характеризує смаки і вподобання, показуючи, що саме споживач хоче купити на ринку.
На карті індиферентності кожна крива відповідає різному рівню загальної корисності та загального задоволення. Тому криві ніколи не можуть перетинатися і завжди є паралельними одна до одної.
3.
Криві байдужості дозволяють виявити перевага споживача, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та доход споживачів.
Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг обере для споживання та придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов'язана з бюджетним обмеженням.
Бюджетне обмеження - це лінія, що показує, як кількість товарів та послуг (споживацьких наборів) може при дбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу (Income).
Рівняння бюджетного обмеження:
де I - доход споживача;
PX - ціна товару х;
PY - ціна товару у;
QX - кількість товару х;
QY - кількість товару у.
Бюджетне обмеження. (Бюджетна лінія.)
Фактори, які впливають на бюджетну лінію
· зміна доходу споживача;
· зміна цін на товари.
При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно До його
Loading...

 
 

Цікаве