WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Теорія витрат - Реферат

Теорія витрат - Реферат


Реферат на тему:
Теорія витрат
План
1. Суть витрат виробництва, економічні та бухгалтерські витрати. Взаємозв'язок витрат і прибутку.
2. Функція валових витрат виробництва. Ізокоста і положення рівноваги.
3. Витрати виробництва в короткостроковому періоді їх класифікація, та графічне зображення. Витрати виробництва в довгостроковому періоді їх класифікація та графічне зображення
4. Економічний бухгалтерський і нормальний прибуток.
1.
Фірма - незалежно від її правової форми - працює для того, щоб отримати прибуток. Для виготовлення кінцевої продукції, яку продадуть на ринку, вона купує різні фактори виробництва, або ресурси. Витрати виробництва є вартістю ресурсів, залучених до виготовлення кінцевої продукції фірми. В економічній науці розрізняють економічні та бухгалтерські витрати. Першим видом витрат більше оперують економісти-теоретики, другим - бухгалтери.
Економічні та бухгалтерські витрати
Наявність витрат зумовлена тим, що ресурси є обмеженими та можуть використовуватися за різним призначенням. Застосування певних ресурсів для виробництва одного блага означає, що їх уже не можна вживати для виробництва іншого блага - іншими словами, витрати передбачають відмову від можливості виробництва альтернативних товарів і послуг. Економічні витрати, або альтернативна вартість, будь-якого ресурсу у виробництві певного блага є вартістю його найкращого альтернативного застосування.
Економічні витрати на навчання в університеті містять не лише плату за навчання, книги, олівці тощо, а й втрату доходу, який міг заробити студент, якби він не навчався в університеті.
Економічні витрати - це платежі, які має робити фірма для отримання і використання всіх ресурсів. Вони складаються з двох частин: явних і неявних витрат.
Явні витрати називають ще бухгалтерськими, або розрахунковими. Це - платежі за ресурси, які фірма купує на ринках ресурсів, бо сам виробник не володіє цими ресурсами. До них належать платежі за електроенергію, паливо, сировину, працю тощо. Вони є прямими грошовими виплатами фірми власникам ресурсів. Тому явні витрати нерідко називають грошовими витратами.
Бухгалтерські витрати групують за економічними елементами та калькуляційними статтями.
Відповідно до економічного змісту, бухгалтерські витрати класифікують таким чином: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці; 3) амортизація основних засобів; 4) відрахування на соціальні заходи; 5) інші витрати.
Групування витрат за економічними елементами використовують для складання кошторису витрат на виробництво. Кошторис витрат - це плановий розрахунок витрат на всі потреби підприємства за певний проміжок часу (як правило, рік). Такий кошторис дає можливість визначити потреби підприємства у кожному виді ресурсів (сировині, матеріалах, паливі, фонді заробітної плати тощо). Співвідношення елементів витрат характеризує структуру витрат. Залежно від структури витрат галузі або виробництва поділяють на матеріаломісткі, фондомсткі та трудомісткі.
До матеріаломістких належать галузі виробництва, у структурі витрат яких велика питома вага матеріальних витрат. Так, у харчовій та легкій промисловості на матеріальні витрати припадає 90% загальних витрат, у чорній металургії - понад 80%, хімічній промисловості - 75%, машинобудуванні - 70%.
Трудомісткими є галузі видобувної промисловості. В них питома вага витрат на заробітну плату становить майже 50%.
Капіталомісткі - це галузі, у структурі витрат яких висока питома вага амортизації (електроенергетика, нафтодобувна промисловість).
Для визначення витрат використовують їх класифікацію за калькуляційними статтями. Така класифікація відображає склад витрат залежно від місця їх виникнення і виробничого призначення. Аналіз калькуляційних статей дає змогу виявити за рахунок яких джерел можна реально скоротити витрати на одиницю продукції.
Фірма може володіти деякими ресурсами, які вона використовує у виробничому процесі. Це, наприклад, капітальні блага, управлінські навички власника (власників) фірми, частина або всі фінансові ресурси тощо. Оскільки ці ресурси є власністю виробника, то платежі за їх використання мають неявний характер, їх прямо не оплачують. Такі витрати називають неявними, або неоплачуваними. Для визначення своїх економічних витрат фірма повинна обчислити у грошовому вираженні неявні витрати і додати їх до бухгалтерських витрат.
Приклад. Власник невеликого фермерського господарства працює 40 годин на тиждень, обробляючи свої 20 га землі. Упродовж року фермер наймав кількох робітників, яким він виплатив 8000 гривень зарплати. Він також узяв позику в банку в розмірі 30000 гривень на придбання техніки та іншого реманенту. Виплата процентів за позику становить 5000 гривень. Первинна вартість техніки і реманенту становить 100 000 гривень, а їх річна амортизація - 20 000 гривень. Нинішня ринкова вартість техніки - 80000 гривень. Бухгалтерські розрахунки, зроблені в кінці року, містять інформацію про явні витрати фермера, які наведено у стовпчику 2 таблиці.
Таблиця бухгалтерські та економічні витрати фермерського господарства (дані умовні)
Стаття витрат Бухгалтерські витрати, грн.. Економічні витрати, грн.
1 2 3
Заробітна плата 8000 8000
Виплата процентів за позику 5000 5000
Амортизація 20000 20000
Різне (матеріали, паливо, енергія тощо) 12000 12000
Втрачений заробіток підприємця 0 5000
Втрачена земельна рента 0 6000
Втрачений процент на власний капітал 0 5000
Усього 45000 61000
Підприємець оцінює інформацію, представлену бухгалтером. Проте його також цікавлять економічні витрати. Для визначення економічних витрат на ведення підприємства потрібно оцінити неявні витрати і додати явних витрат, визначених бухгалтерським способом. Для підприємця альтернативою роботі на власній фермі є можливість працювати агрономом в агрофірмі. Він підрахував, що міг би заробити там за рік 5000 гривень працюючи 40 годин на тиждень. Фермер міг би також здати свої 20 га землі в оренду і отримувати ренту. Припустімо, що річна орендна плата з цієї землі становить 300 гривень за гектар. Працюючи фермером, він відмовляється від можливості отримати 6000 гривень орендної плати за свої 20 га землі.
І нарешті, ринкова вартість техніки і реманенту фермерського госпо-дарства становить 80000 гривень. Пам'ятаємо, що фермер повинен повер-нути банку 30000 гривень. Якби фермер продав свою техніку і виплатив банківську позику, у нього залишилося б ще 50 000 гривень. Він міг отри-мувати 10% цієї суми, вклавши її, скажімо, в банк. Утрачений процент на власний капітал становить, отже, 5000 гривень щорічно.
Підсумувавши всі неявні та явні витрати, отримаємо економічні вит-рати на ведення фермерського господарства за рік. Як видно із стовпчика З таблиці, загальні економічні витрати за рік становитимуть 61 000 гривень, що значно більше від бухгалтерських витрат (45 000 гривень). Отже, тепер можна визначити неявні витрати. Вонистановлять 16 000 гривень (61 000 - 45 000).
Економічні витрати поділяють на короткострокові та довгострокові, тобто витрати, що здійснюються відповідно в короткостроковий та довгостроковий періоди.
Короткостроковий період - це проміжок часу, надто короткий для заміни виробничих потужностей підприємства, але достатній для зміни рівня використання наявного устаткування. У цьому періоді виробничі
Loading...

 
 

Цікаве