WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Вибір в умовах невизначеності та ризику - Реферат

Вибір в умовах невизначеності та ризику - Реферат

можливості, однак має лише приблизні представлення про стартові ціни і потенційні можливості конкурентів. Кожна зі сторін не тільки не має необхідну інформацію, але і намагається сховати свою інформацію від інших.
Захист прав споживача повинний спиратися на повну інформацію про якість продаваних товарів і послуг. Однак чи можна одержати таку інформацію і хто повинний це зробити? Важливу роль тут грають товариства споживачів, засоби масової інформації (газети, радіо, телебачення), законодавчі і виконавчі органи влади і, звичайно, самі фірми, що активно рекламують свою продукцію. Інформація не безкоштовна. Тому відразу виникає питання: хто в ній зацікавлений і чому?
Велика частина інформації надходить у формі реклами, функції якої суперечливі. Часто досить важко відповісти на запитання, чого в рекламі більше: чи інформації дезінформації, чи правди обману. До того ж, звернена до великої аудиторії, вона по-різному інтерпретується різними категоріями громадян. Ніж ширше аудиторія - тим вище коефіцієнт розщеплення інформації, тим більше імовірність того, що цю рекламу різні категорії читачів і слухачів зрозуміли неоднозначно, зі значними відхиленнями, пропустивши важливі "шматки інформації".
З ростом якості товару росте і його ціна, але саме вона може зробити товар недоступним для широкого вжитку. Тому важливим критерієм стає не досягнення повної інформованості, абсолютного знання, а оптимальне співвідношення якості і ціни. Одержання повної інформації виявляється скоріше привабливим ідеалом (до якого, звичайно, треба прагнути), чим реальною практикою сучасного господарства, для ринків якого як і раніше типова велика чи менша інформаційна асиметрія
3.
Спекуляція (speculation) - діяльність, що виражається в покупці з метою перепродажу по більш високій ціні. Купити подешевше, продати по дорожче - у цьому полягає зміст спекуляції. Його відкрили ще в XVI-XVIII вв. меркантилісти - перша школа в політичній економії. Гроші - товар - гроші з приростом: Г-Т-Г' - така загальна формула капіталу. Важливо підкреслити, що вона зв'язана з ризиком. Спекуляція - це приклад усвідомленого ризику.
Цікаво інше, що спекуляція поширена набагато ширше, ніж про це прийнято думати. Кожний з нас живе не одним удень. Чи вільно мимоволі ми думаємо про майбутнє і... займаємося спекуляцією. Високі темпи інфляції змушують нас робити деякі запаси. Ми платимо за утворення в надії підвищити кваліфікацію і, отже, продати свої трудові послуги в майбутньому по більш високій ціні.
Спекулянти виконують важливу функцію посередників, доставляючи товари і послуги від тих, хто володіє ними з надлишком, до тих, хто гостро має потребу в них. Тим самим спекуляція приводить до зрушення споживання в просторі. Більш того, їй удається здійснити зрушення споживання і в часі. Зупинимося на даному питанні докладніше. Закуповуючи сільськогосподарські продукти у врожайний рік, спекулянти продають їх у неврожайний. Висновок очевидний: вони наживаються на стихійних лихах.
Фючерс (futures) - це терміновий контракт про постачання до визначеного в майбутньому даті деякої кількості товару по заздалегідь обговореній ціні. Бізнесмен, зайнятий виробництвом якого-небудь товару (наприклад, хліба), прагне убезпечити себе від різких коливань ціни. Тому він сьогодні укладає угоду про постачання визначеної кількості товару (наприклад, борошна) до деякого терміну в майбутньому за тією ціною, що склалася в даний час. Ф'ючерсні ціни виступають, таким чином, як прогноз майбутніх поточних цін. Ринки фючерсов одержали розвиток з кінця 70-х - початку 80-х рр. Спочатку вони охоплювали товарні ринки (пшениці, кукурудзи, кава, цукру, міді і т.д.), а пізніше поширилися і на фондові ринки (казначейських векселів, облігацій і т.д.).
Угода з премією, чи опціон (option), - це різновид термінового контракту (фючерса), відповідно до якого одна сторона здобуває право купити чи продати що-небудь у майбутньому по заздалегідь обговореній ціні зі сплатою комісійних (премії). Угода з премією - специфічно спекулятивний вид угоди. Вона надає право (однак аж ніяк не зобов'язує) купити товар у призначений термін. Якщо це вигідно (ціни піднялися), угода здійснюється, якщо немає (вони не змінилися чи навіть упали), то спекулянт спекається лише сплатою комісійних.
Варто помітити, що подібні угоди (не тільки опціони, але і фючерси) можуть здійснюватися людьми, далекими від виробництва. Тут важливо інше. Виконуючи функцію посередників, спекулянти сприяють вирівнюванню цін, забезпечуючи продавців і покупців кращими варіантами.
Хеджирування (hedging) - операція, за допомогою якої ринки фючерсів і ринки опціонів використовуються для компенсації одного ризику іншим. Хеджирування - це своєрідна форма страхування ризиків. Її специфіка полягає в тому, що ризики зміни цін на даний товар не поєднуються, а перекладаються на спекулянта.
Користь спекуляції полягає, насамперед у передачі необхідної інформації від тих, хто нею володіє, до тих, хто її потребує. Спекулянти роблять і поставляють інформацію про тенденції економічного розвитку. Їх очікування цінових зрушень чітко відображають перелив ресурсів з галузі в галузь, зміни економічної і політичної кон'юнктури. Ціни, що утворяться в результаті їхньої діяльності, є своєрідним барометром. Вони підказують усьому суспільству перспективні напрямки розвитку. Дешево виробляючи цінну інформацію, вони сприяють підвищенню ефективності суспільного виробництва і тим самим збільшують багатство нації.
Лiтература
1. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение.- М., 1992.
2. Ястремський О., Грищенко О. Основи мікроекономіки. - К.: Знання, 1999.
3. Р.Барр. Политическая экономия: в 2-х томах/ Перевод в фр. - М., 1995.
4. Овчинников Г.П.Микроэкономика.-С.Пб., 1992.
5. Микроэкономика.// Под ред. Яковлевой. - М.: Изд-во МГУ им. Ломоносова, 1997.
6. Вернан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1997, с. 767.
7. Алексеева В.Е., Арфеева М.В., Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург:Михайлова В.А.,1997, с.447.
8. Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка і макроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.518.
9. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. Санкт-Петербург:Экономическая школа, 1998, с.348, с.503.
10. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. С-Пб.: С-Пб. УЭФ, 1998, с.447.
11. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. С-Пб.,: Литера плюс, 1997, 448 с.
12. Емцов Р.Г., Лукин М.Ю. Микроэкономика. Москва: МГУ, Издательство "ДИС", 1997, с.320.
13. Задоя А.О. Мікроекономіка. Київ: Т-во "Знання", КОО, 2000, с.176.
14. Кара гадова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. Київ: Четверта хвиля, 1997,с.208.
15. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон, 1998, с.334.
16. Максимова В.Ф. Микроэкономика. Москва: Сомитэк, 1996, с.328.
17. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка.Київ: КНЕУ,1999, с.208.
18. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Москва: НОРМА - ИНФРА*М, 1998, с.572.
19. Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург: Михайлов В.А., 1997, с.750.
20. Огибин Ю.А. Микро-, макроэкономика. С-Пб.: Литера плюс, 1997, с.512.
21. Рябикина А.А., Быкова Т.В. Основы микроэкономики. С-Пб., Лань, 1997, с.304.
22. Семюельсон,Пол А., Нордгауз,Вільям Д. Мікроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.676.
23. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. Київ: Лібра. 1998, с.256.
24. Яковлева Е.Б. Микроэкономика.- М.-С.-Пб.: Поиск, 1998, с.358.
Loading...

 
 

Цікаве