WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Фірма в умовах монополії - Реферат

Фірма в умовах монополії - Реферат

вільної конкуренції та розвивати підприємницьку діяльність. В Японоії монопольним (домінуючим) визначається таке становище на ринку, коли частка одного постачальника перевищує 50%, а частка двох перевищує 75%.
В європейських країнах найбільш поширеними видами зловживань, пов'язаних із монопольним становищем фірм, є такі:
· практика призначення великих скидок із ціни на великі партії продукції. Малі фірми не в змозі поставляти на ринок такі партії і тому не витримують конкуренції;
· практика призначення скидки з ціни покупцям, які закуповують велику частину потрібної їм продукції у монополіста. Ці скидки "за лояльність" по суті ліквідовують конкуренцію;
· практика підписання контрактів, в яких на партнера накладаються додаткові зобов'язання, що не мають прямого стосунку до предмета контракту. Наприклад, рішення люксембургської телекомпанії "Телемаркетинг" припинити прийом коротких рекламних оголошень із вказівкою на номери телефонів, якщо ці номери в Бельгії не обслуговуються її дочірною компанією;
· практика відмови монополіста поставляти свою продукцію фірмам, які її по-требують, є давніми клієнтами і дотримуються правил торгівлі.
У лютому 1992 р. було прийнято Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". В 1993 р. Верховна Рада України прийняла також Закон "Про Антимонопольний комітет України". Порядок розгляду справ Антимонопольним комітетом (АМК) визначають Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджені у 1994 р.
З 1.01.1997 р. введено в дію Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції", який спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.
Захист конкуренції у підприємницькій діяльності передбачено статтею 42 Конституції України, яка проголошує:
1. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
2. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
3. Види і межі монополії визначаються законом.
Деякі норми антимонопольного законодавства містять інші закони України. Серед них такі: Закон України "Про підприємства в Україні", який, наприклад, у статті 3 містить норми щодо об'єднань підприємств; Закон України "Про приватизацію державного майна", який містить норми щодо проведення приватизації державних підприємств-монополістів, об'єднань підприємств тощо. Закон України "Про видавничу справу", наприклад, передбачає проведення державної політики у вказаній галузі на принципах дотримання свободи, протидії монополізації. Загалом норми антимонопольного законодавства містять близько 100 законів України з питань регулювання економічної діяльності.
Законодавство України визначає фірму монополістом, коли її частка на ринку певного продукту перевищує 35%. Ця цифра для окремих виробництв може бути знижена Антимонопольним комітетом. Закон ураховує три групи порушень антимонопольного законодавства: 1) зловживання монопольним становищем на ринку; 2) неправомірні угоди, спрямовані на монополізацію та обмеження конкуренції; 3) дискримінація підприємств органами влади та управління.
За порушення антимонопольних норм у законі передбачені такі форми відповідальності:
· майнова - у вигляді штрафу, який накладають на підприємців - юридичних осіб; розмір штрафу залежить від виду порушення. Застосовують також стягнення з прибутку, отриманого внаслідок порушення антимонопольного законодавства, та відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем;
· оперативно-господарські санкції - примусовий поділ фірми, позбавлення ліцензії, заборона виходу на зовнішній ринок.
Антимонопольний комітет може встановлювати штрафи за ухилення від виконання чи за несвоєчасне виконання його рішень.
У кінці 90-х років основними видами порушень антимонопольного законодавства України були зловживання монопольним становищем і недобросовісна конкуренція, а головними порушниками - суб'єкти природних монополій та представники органів державної влади.
Розподіл штрафів за видами порушень мав такий вигляд: зловживання монопольним становищем - 64,5%; недобросовісна конкуренція - 6%; неправомірні угоди - 2%; дискримінація органами державної влади - 0,5%; неподання інформації та невиконання рішень АМК - 27%.
Практика застосування чинного антимонопольного законодавства показала, що через недоліки у нормативно-правовій базі воно поки що не забезпечує належного запобігання монопольним зловживанням. Згідно з програмою "Україна-2010", здійснюватимуться заходи щодо вдосконалення антимонопольного законодавства з метою забезпечення ефективного державного впливу на розвиток конкуренції.
Лiтература
1. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение.- М., 1992.
2. Ястремський О., Грищенко О. Основи мікроекономіки. - К.: Знання, 1999.
3. Р.Барр. Политическая экономия: в 2-х томах/ Перевод в фр. - М., 1995.
4. Овчинников Г.П.Микроэкономика.-С.Пб., 1992.
5. Микроэкономика.// Под ред. Яковлевой. - М.: Изд-во МГУ им. Ломоносова, 1997.
6. Вернан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1997, с. 767.
7. Алексеева В.Е., Арфеева М.В., Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург:Михайлова В.А.,1997, с.447.
8. Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка і макроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.518.
9. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. Санкт-Петербург: Экономическая школа, 1998, с.348, с.503.
10. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. С-Пб.: С-Пб. УЭФ, 1998, с.447.
11. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. С-Пб.,: Литера плюс, 1997, 448 с.
12. Емцов Р.Г., Лукин М.Ю. Микроэкономика. Москва: МГУ, Издательство "ДИС", 1997, с.320.
13. Задоя А.О. Мікроекономіка. Київ: Т-во "Знання", КОО, 2000, с.176.
14. Кара гадова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. Київ: Четверта хвиля, 1997,с.208.
15. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон, 1998, с.334.
16. Максимова В.Ф. Микроэкономика. Москва: Сомитэк, 1996, с.328.
17. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка.Київ: КНЕУ,1999, с.208.
18. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Москва: НОРМА - ИНФРА*М, 1998, с.572.
19. Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург: Михайлов В.А., 1997, с.750.
20. Огибин Ю.А. Микро-, макроэкономика. С-Пб.: Литера плюс, 1997, с.512.
21. Рябикина А.А., Быкова Т.В. Основы микроэкономики. С-Пб., Лань, 1997, с.304.
22. Семюельсон,Пол А., Нордгауз,Вільям Д. Мікроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.676.
23. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. Київ: Лібра. 1998, с.256.
24. Яковлева Е.Б. Микроэкономика.- М.-С.-Пб.: Поиск, 1998, с.358.
Loading...

 
 

Цікаве