WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Поведінка фірми на олігополістичному ринку - Реферат

Поведінка фірми на олігополістичному ринку - Реферат

із ламаною кривою попиту D2KD1. Ця крива є високоеластичною на відрізку вище поточної ціни P1 та низькоеластичною на відрізку нижче від цієї ціни.
Зауважимо: якщо конкуренти наслідуватимуть зниження ціни, але не зважатиме на її підвищення з боку суперника, то крива граничного виторгу олігополіста теж матиме незвичну форму і складатиметься з двох відрізків:
MR2L - частина кривої граничного виторгу, що відповідає лінії попиту D2D2,
NMR1 - частина кривої граничного виторгу, що відповідає лінії попиту D1D1.
Унаслідок істотної відмінності в еластичності попиту вище і нижче поточної ціни існує розрив, який є по суті вертикальним відрізком LN кривої граничного виторгу.
В олігопольних галузях за відсутності змови зміни ціни відбуваються нечасто. На основі ламаної кривої та ламаної кривої граничного виторгу можна пояснити вичини цього явища.
1. Якщо фірма підвищить ціну, то вона втратить значну частку своїх покупців. Якщо фірма знизить ціну і це зниження істотно збільшить її загальний виторг, то витрати олігополіста можуть зрости ще істотніше. Важливо пам'ятати, що на відрізку КD1 коефіцієнт еластичності Еd<1.
Це означає, що прибутки фірми неминуче зменшаться, бо зниження ціни зменшить загальний виторг фірми, а виробництво дещо більшого обсягу продукції збільшить загальні витрати. Отже, будь-яка зміна ціни на олігопольному ринку завдає шкоди.
2. Ламана крива граничного виторгу передбачає, що у деяких межах істотні зміни витрат не справлятимуть жодного впливу на обсяг виробництва Q і ціну Р. Як видно з рисунка, будь-яка зміна граничних витрат між МС1 і МС2 не спричинятиме змін обсягу виробництва та ціни. Крива граничних витрат MC перетинає криву граничного виторгу МR на її зламі. Наявна ціна і буде рівноважною для фірми А, тому що її невигідно змінювати, і ціна залишиться сталою.
Отже, ринкова ціна у моделі ламаної кривої попиту буде для олігополістів відносно стабільною або й "жорсткою".
Модель ламаної кривої попиту має три основні недоліки. По-перше, вона не пояснює, чому початкова ціна дорівнює саме P1 або КQ1. По-друге, ламана крива пояснює негнучкість ціни, але не саму ціну. По-третє, ламана крива попиту не пояснює зростання цін в умовах макроекономічної нестабільності.
Олігопольна структура галузі сприятлива для укладання таємних угод. Змова наявна тоді, коли фірми галузі досягають відкритої або прихованої угоди про фіксування цін, поділ ринку тощо.
Отож незмовницька олігополія має очевидні вади. Додамо до них те, що завжди існує небезпека виникнення війни цін. Крім того, негнучкість цін в умовах високої інфляції може збільшувати витрати і зменшувати прибутки. За цих обставин змовницький контроль над ціною дає змогу олігополістам зменшити ризики і збільшити прибутки.
Якою ж буде цінова і виробнича поведінка фірми за змовницької олігополії? Нехай на олігопольному ринку діють три фірми - А, В і С, які виробляють однорідні продукти. Криві витрат усіх трьох фірм однакові. Припустімо, що кожна фірма вважає, що обидва її конкуренти зрівнюватимуть свої ціни як при їх зниженні, так і при підвищенні.
Припустімо також, що криві попиту усіх трьох фірм є однаковими. За однакових значень витрат, попиту і граничного виторгу з'ясуємо цінову і виробничу поведінку кожної олігопольної фірми.
Максимізація прибутків фірм за змовницької олігополії
Якби фірма А була чистим монополістом, то відповідь була б очевид-ною: вона має виробляти обсяг продукції Q, за якого граничний виторг МR дорівнює граничним витратам МС; призначати ціну Р1 і отримувати максимальний економічний прибуток.
Однак фірма А має двох конкурентів, які продають однакові продукти. Якщо в цій ситуації припущення фірми А про те, що її конкуренти зрівнюватимуть свої ціни з її ціною, виявиться неправильним, то наслідки для А можуть бути негативними. Так, якщо фірми В і С встановлять ціни, нижчі за Р1, то крива попиту фірми А переміститься різко вліво, бо покупці фірми А звернуться за продукцією до фірм В і С.
Якщо фірма А також знизить ціну то це перемістить усі три фірми вниз по їхніх кривих попиту і зменшить їхні прибутки. Отже, ймовірно, що фірми В і С не захочуть призначати ціну, нижчу за Р1. За однакових умов попиту і витрат фірми В і С зацікавлені виробляти обсяги Q1 і призначати ціну Р1.
Отже, для кожної з трьох фірм найоптимальнішим є призначення ціни Р1, але за умови, що її конкуренти робитимуть те ж саме. Інакше кажучи, в усіх фірм існують стимули до змови та узгодження однакової ціни Р1 і однакового обсягу Q1. Кожна фірма уникає війни цін і отримує максимальний економічний прибуток.
Таємна змова може існувати у різних формах. Найпростішою формою є картель - об'єднання виробників, що разом максимізують прибуток шляхом фіксації та регулювання обсягів випуску продукції.
У США картелі заборонені законом. В Японії картелі мають більше поширення, ніж у Європі. В Європі посилюється тенденція до того, щоб поставити їх поза законом.
Найвідомішим міжнародним картелем останніх десятиліть є ОПЕК (Ор-ганізація країн - експортерів нафти). ОПЕК була заснована у 1960 р. і нині об'єднує 13 країн, У 1973 - 1980 рр. картель спромігся підвищити світову ціну на нафту від 2,5 до 34 дол. за барель, а загальна сума доходів ОПЕК від нафти збільшилась на 340%. Однак в останні два десятиліття ОПЕК занепадав. Які причини занепаду ОПЕК? Основні причини цього занепаду - перешкоди для таємної змови.
По-перше, різке зростання цін на нафту в 70-х роках стимулювало пошук нових покладів нафти державами - не членами ОПЕК. Велика Британія, Норвегія та СРСР перетворилися на важливих світових постачальників нафти. В результаті частка ОПЕК у світовому виробництві нафти різко зменшилася.
По-друге, економне використання нафти і розширення використання альтернативних джерел енергії зумовили зменшення попиту на нафту, внаслідок цього послабився контроль картелю за світовою ціною на нафту.
По-третє, країни - учасниці ОПЕК дуже різні за своїм економічним становищем, і тому в картелі виникла проблемаобману Саудівська Аравія має невелику кількість населення і дуже високий ВВП на душу населення. Венесуела та Нігерія мають численне населення і дуже бідні. В Ірані, Іраку та Лівії - значні військові видатки. Гостра потреба бідних країн у грошах підштовхнула їх до порушень домовленостей про квоти й ціни, передбачені картельною угодою. В результаті цього світова ціна на нафту знижувалася, але у 2000 р. вона помітно зросла.
Оскільки явні змови зазвичай заборонені, то олігополісти часто практикують приховані змови. Фірми можуть підтримувати зв'язок одна з одною різноманітними загальнодоступними легальними способами. Однією із форм мовчазної змови є лідерство у ціноутворенні.
3.
Лідерство у цінах - це форма угоди, коли олігополісти координують свою цінову поведінку, не вдаючись до прямої таємної змови. Офіційні угоди і таємні зустрічі при цьому не потрібні. Одній фірмі, яка є найбільшою або найефективнішою, з мовчазної згоди інших відводиться провідна роль у встановленні галузевих цін. Фірма-лідер оголошує про зміну своїх цін, і решта фірм наслідують її цінову поведінку. Якщо інші фірми не підтримують цінової політики лідера, то лідер відмовляється від зміни цін. Проте якщо на заяви лідера дуже часто накладається вето з боку інших фірм, то може появитися інший лідер.У період після Другої світової війни у США та інших розвинутих країнах лідерство у цінах спостерігалося у автомобільній, сталеливарній, тютюновій цeментній, харчовій та інших галузях промисловості.
Цінова політика галузевих лідерів базується на трьох важливих принципах.
По-перше, коригування цін відбувається досить рідко. Тому в галузях, які мають цінових лідерів, ціни досить довго зберігають незмінними. Лідери ризикують втратити своє становище у випадку, коли нові ціни не підтримають конкуренти; лідер змінює ціни не кожного дня, а тільки тоді, коли галузеві витрати і попит змінюються
Loading...

 
 

Цікаве