WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМікроекономіка → Обмеження виробника. Продуктивність ресурсів і витрати виробництва у коротко- та довгостроковому періодах - Реферат

Обмеження виробника. Продуктивність ресурсів і витрати виробництва у коротко- та довгостроковому періодах - Реферат

величина заробітної плати 1 робітника за тиждень становить 100 гривень, а ціна одиниці капіталу - 50 грн. У таблиці 7.1 наведені розрахунки витрат фірми, яка нарощує виробництво продукції від 0 до 120 одиниць. У колонці 4 обчислені постійні витрати - витрати на придбання капіталу (50 грн.?10 од.). В колонці 5 обчислені змінні витрати - на найом робочої сили. Сума витрат на капітал і працю дає сукупні витрати виробництва (колонка 6).
Граничні витрати (колонка 7) обчислюємо за формулою . Значення граничних витрат ми записуємо між рядками, щоб підкреслити, що це прирости витрат. В останніх трьох колонках обчислені середні витрати виробництва.
Таблиця 7.1.
Кількість робітни-ків за тижд.
L Кількість капіталу, од./тижд.
K Сукупний продукт, од./тижд.
TP=Q Витрати на весь обсяг Грани-чні ви-трати
MC Витрати на одиницю продукції
Постійні витрати, грн.
FC Змінні витрати, грн.
VC Сукупні витрати, грн.
TC Середні постійні, грн.
AFC Середні змінні, грн.
AVC Середні сукупні, грн.
ATC
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9 10
10
10
10
10
10
10
10
10
10 0
10
30
60
80
95
105
113
118
120 500
500
500
500
500
500
500
500
500
500 0
100
200
300
400
500
600
700
800
900 500
600
700
800
900
1000
1100
1200
1300
1400 >10
>5
>3,3
>5
>6,7
>10
>12,5
>20
>50
-
50
16,7
8,3
6,3
5,3
4,7
4,4
4,2
4,2 -
10 6,7
5,0
5,0
5,3
5,7
6,2
6,8
7,5 -
60
23,3
13,3
11,3
10,5
10,5
10,6
11,0
11,7
Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції за даними таблиці 7.1 зображені на рис. 7.2. а). Крива постійних витрат має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат - це крива сукупних витрат , зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат. Крива сукупних витрат графічно визначається додаванням значень кривої до кривої . Відстань по вертикалі між кривими і показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими і дає значення постійних витрат.
Конфігурація кривих і ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. Зв'язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом - на вищих обсягах випуску - спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих і вгору), а на вищих - зростаючий (опуклість кривих донизу).
Графіки граничних та середніх витрат (рис. 7.2 б) ілюструють цей закон більш виразно. Граничні витрати спадають приблизно до обсягу 45 одиниць, у точці b? набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U - подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.
Між кривими , і існує характерний геометричний зв'язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення перевищують значення і , то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідними. Отже, крива перетинає криві середніх витрат в точках, які відповідають мінімальним значенням і (точки а? і с?). Подібної залежності не існує між кривими і , вони не пов'язані між собою.
Обернений зв'язок між продуктивністю факторів виробництва і динамікою витрат ілюструє рис. 7.3, де зображені типові криві. Криві граничних витрат і середніх змінних витрат є дзеркальним відображенням кривих граничної і середньої продуктивності змінного фактора . Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих - спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих - збільшуються. Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат (точки а - а1), а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат (точки b - b1). Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві та і.
Зі зміною умов формування витрат (цін ресурсів або технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві , , а також і змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві і , а також , і . Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.
3. Двофакторна виробнича функція. Ізокванта. Заміна факторів виробництва
У довгостроковому періоді фірма може змінити як технологію виробництв, так і його масштаб. Зміна технології веде до зміни функціональної залежності між структурою затрат ресурсів і випуском. Для аналізу застосовуються дво- і багатофакторні виробничі функції. Коли виробничому процесі капітал і праця можуть замінювати один одного, пропорції між ресурсами вимірює показник капіталоозброєності праці . Функція виробництва має вигляд: .
Двофакторна виробнича функція може бути представлена у табличній ("виробнича сітка"), графічній (ізокванта) і аналітичній формах.
Ізокванта - це крива однакової кількості продукту, яка відображає множину комбінацій вхідних ресурсів, що забезпечують певний фіксований рівень випуску (рис. 7.4). Кожна з комбінацій факторів виробництва на ізокванті представляє свій технологічний спосіб виробництва. Наприклад, в точці переважає машинна технологія, а в точці виробництво продукції здійснюється переважно за рахунок ручної праці.
Ізокванти ранжирують рівні виробництва подібно до кривих байдужості, які ранжирують рівні задоволення. Рівень виробництва зростає з кожною наступною, розташованою вище від попередньої, ізоквантою. Так, ізокванта відповідає всім комбінаціям праці і капіталу, які дозволяють виробляти 55 одиниць продукції, ізокванта - 75 одиниць продукції і т.д.
Можна відмітити ще кілька властивостей кривих стабільного рівня виробництва:ізокванти, що відображають різні рівні випуску, не можуть перетинатися; ізокванти опуклі до початку координат і не перетинають осі координат, а лише необмежено наближаються до них, оскільки фактори виробництва можуть лише частково замінювати один одного, але повна заміна, як правило, неможлива, що відповідає припущенню про абсолютну необхідність для виробництва обох факторів.
Аналітично побудова ізокванти базується на рівнянні виробничої функції: . Тобто необхідно зафіксувати рівень виробництва, для якого будується ізокванта, і розв'язати рівняння відносно.
За допомогою виробничої функції можна проаналізувати можливості зміни технології за умови збереження досягнутого рівня виробництва. Наприклад, якщо кількість капіталу зменшилась на , то таку саму кількість продукції за той же час можуть виробити додатково залучені у виробництво одиниць праці:
.
Показник, що визначає пропорції заміни факторів виробництва, називається граничною нормою технологічної заміни - .
Гранична норма технологічної заміни показує, від якої кількості одного фактора треба
Loading...

 
 

Цікаве