WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Санітарна освіта. Обов'язки патронажної медичної сестри Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

Санітарна освіта. Обов'язки патронажної медичної сестри Червоного Хреста(Реферат) - Реферат


Реферат з гігієни
На тему:
Санітарна освіта. Обов'язки патронажної медичної сестри Червоного Хреста
Санітарна освіта. Обов'язки патронажної медичної сестри Червоного Хреста
Основні функції роботи Товариства Червоного Хреста виконує патронажна медична сестра із середньою медичного освітою. Патронажна медична сестра повинна:
- виконувати у домашніх умовах відповідно до призначень лікаря такі маніпуляції та процедури: спостереження та оцінка стану хворого, внутрішньом'язові, підшкірні та внутрішньовенні ін'єкції, вимірювання артеріального тиску, температури тіла, лікування за допомогою банок, гірчичників, компресів, клізми всіх видів, підготовка хворого до проведення різних досліджень, збір матеріалу для лабораторних досліджень;
- своєчасно інформувати дільничного лікаря-терапевта про зміни в стані здоров'я пацієнтів;
- брати участь в організації консультативних і диспансерних оглядів хворих лікарями-спеціалістами;
- сприяти у вирішенні соціальних питань, пов'язаних з призначенням або виплатою пенсій, реалізацією пільг, що надані державою, влаштуванні до будинку-інтернату тощо;
- забезпечувати роботу кімнат та центрів медико-соціальної допомоги згідно з графіком;
- систематично підвищувати свій фаховий рівень;
- брати участь у роботі конференцій і нарад, інших заходах, що проводяться в лікувально-профілактичних закладах;
- проводити навчання з активістами, молодшими сестрами з питань догляду за хворими;
- проводити санітарно-освітню роботу, індивідуальні бесіди з хворими, пропагувати Ідеї та завдання Українського Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
- вести щоденний облік своєї роботи;
- щомісяця подавати звіт про проведену роботу голові міської організації Товариства чи старшій патронажній сестрі.
Доброта, милосердя, співчуття, що споконвіку цінувалися понад усі людські якості, не втратили своєї цінності й нині. Адже торкнутися серцем чужої біди - це означає зробити ЇЇ своєю й обов'язково допомогти. Як, скажімо, донори крові, які одними з перших стають на захист життя людини.
Однак бути донором нині непросто, бо ореол, який завжди оточував тих, хто ділиться власною кров'ю, останнім часом дещо збляк. Знецінилися донорські відзнаки й нагороди, а компенсація за таку необхідну допомогу стала вже зовсім мізерною.
Кількість донорів відтак скоротилася майже на 1 мільйон, ка-тастрофічно знизилося надходження донорської крові. Аби виправити становище, Червоний Хрест України вдався до запровадження практично в усіх областях республіки додаткових пільг для почесних донорів, ініціював проведення нарад з участю представників усіх структур, зацікавлених у збереженні цього важливого руху, організував всеукраїнську зустріч донорів. Працівники Червоного Хреста взяли участь у розробці Закону України "Про донорство крові та її компонентів", який було прийнято Верховною Радою 23 червня 1995 року. Він дає змогу сподіватися на збереження масового донорства в Україні.
Певною мірою сприятиме цьому й здійснення програми Українського Червоного Хреста щодо створення спеціалізованої служби катастроф. Адже допомога людям, які потерпіли від стихійного лиха (повеней, землетрусів, лісових пожеж, ураганів тощо), - неодмінний складник міжнародної стратегії охорони здоров'я. А для цього, як засвідчив трагічний досвід Вірменії, необхідно мати відповідне обладнання та спеціалістів, добре налагоджену систему донорства і підготовлений санітарний актив.
З цією метою Національний комітет Червоного Хреста України організував власний рятувальний загін. Його матеріально-технічне забезпечення та підготовку фахівців, згідно з відповідною угодою, здійснює Товариство Червоного Хреста Німеччини. Чимало вже зроблено для будівництва Центральної бази служби катастроф Українського Червоного Хреста та її регіональних підрозділів.
28 червня 1992 року Президент України видав Указ "Про Товариство Червоного Хреста України", за яким воно визнається єдиним національним Товариством Червоного Хреста, уповноваженим сприяти органам державної влади в їх діяльності у гуманітарній сфері.
Згідно з правилами й повноваженнями, наданими Президентом України, національне Товариство Червоного Хреста України 25 жовтня 1993 року стало повноправним членом Міжнародної федерації Червоного Хреста І Червоного Півмісяця, після того як 29 вересня відбулося його визнання Міжнародним комітетом Червоного Хреста в Женеві.
Перед тим Український Червоний Хрест ініціював таку важливу міжнародну акцію, як зустріч в Одесі керівників національних Товариств Червоного Хреста Молдови, Росії, Румунії та України, а також представників Міжнародної федерації та Міжнародного комітету Червоного Хреста з проблем врегулювання збройного конфлікту в Придніпров'ї.
Червоний Хрест України підтримав спільну заяву європейських товариств із закликом припинити бойові дії на Балканах, а вже як член Федерації - направив звернення до президентів Росії та ЧечнІ щодо кривавих подій на Північному Кавказі, вимагаючи дотримання положень міжнародного гуманітарного права.
У 90-і роки виникли нові та зміцніли старі міжнародні зв'язки Товариства Червоного Хреста України з національними Товариствами інших країн. Так під час візиту нашої делегації до Німеччини в 1993 році було укладено першу міжнародну угоду про взаємодію з Німецьким Червоним Хрестом. Аналогічні правові стосунки склалися наступного року з Червоним Хрестом Угорщини, Словаччини, Греції, готуються угоди щодо співпраці з національними Товариствами Румунії, Польщі, Чехії і Туреччини.
Багато робиться в цьому напрямі також у межах СНД. Наприклад, керівниками національних Товариств Червоного Хреста на території колишнього СРСР надіслано звернення з пропозицією створити раду президентів Товариств, метою якої стала б координація взаємодій в умовах надзвичайних ситуацій, а також взаємопід-тримка на міжнародному рівні. Подібне запропоновано і Товариствам країн Чорноморського басейну.
Ширшають зв'язки Товариства, зростає його авторитет. У 1993 році Київ відвідав Генеральний секретар Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця пан Джордж Вебер. Керівники Червоного Хреста України взяли участь у роботі IX Сесії
Генеральної Асамблеї Міжнародної федерації у Великобританії, виконкому Федерації
Loading...

 
 

Цікаве