WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Санітарна освіта. Діяльність товариства Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

Санітарна освіта. Діяльність товариства Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

профілактика спричинених нею захворювань. Український Червоний Хрест, налагодивши тісні контакти з міжнародними благодійними організаціями та фондами, здійснює контроль за станом навколишнього середовища, проводить діагностику стану здоров'я громадян, сприяє покращенню здоров'я хворих дітей, які лікуються за кордоном. Так, за клопотанням Національного комітету Товариства, українських дітей прийняли табори Німеччини, Чехії, Словаччини та клініки Люксембурга.
Обласні комітети проявили ініціативу в цій справі. Наприклад, Львівський та Івано-Франківський обкоми в 1994 році завдяки власним контактам із закордонними організаціями змогли направити на оздоровлення кілька груп дітей із забруднених регіонів.
Пересувні діагностичні лабораторії Червоного Хреста, що в 1994 році були передані в безпосереднє розпорядження Житомирського та Рівненського комітетів Товариства, активно діяли в цих та суміжних з ними областях, водночас надаючи медико-соціальну допомогу населенню. Скажімо, Рівненський комітет організував обстеження в Маневицькому районі Волинської області, а також на Київщині. Лише за 3 роки реалізації Чорнобильської програми працівники Товариства провели понад 240 тис. дозиметричних обстежень у 70 населених пунктах.
Аби послабити вплив радіації на організм людей, у найбільш потерпілі області регулярно надходили гуманітарні вантажі з екологічно чистими продовольчими товарами, сільськогосподарськими продуктами. Створювались пункти дитячого харчування, продукти для них надходили із-за кордону.
По каналах Червоного Хреста в країну надійшло майже 11,8 тис. тонн продуктів харчування, медикаментів, різного обладнання на суму 27 млн. доларів США. Наприклад, північні райони Житомирської, Волинської та Рівненської областей отримували їх від благодійного фонду Міжнародного партнерства США, урядів Японії, Китаю, Німеччини, Швеції та інших країн. Надавали таку ж допомогу в міру можливості й деякі місцеві комітети Червоного Хреста України. Так, Овруцький, Малинський та Лугінський райкоми на Житомирщині придбали для багатьох мешканців на зиму 1994-1995 років паливо, продукти харчування, "чисті" насіннєві культури.
Звичайно, нинішня скрута в Україні не може не позначитись на обсязі допомоги, що її надає потерпілим національне Товариство Червоного Хреста. Бракує коштів на лікування хворих, не вистачає засобів діагностики та реабілітації, немає необхідної кількості працівників. Та наполегливість, з якою Український Червоний Хрест намагається долати всі труднощі, дає надію, адже за плечима Товариства лежить величезний шлях милосердя, перейдений через усі лихоліття з незмінною гідністю...
Завершилося XX століття, сповнене найжорстокіших воєн і великих катастроф. Чим стурбований нині Червоний Хрест України, у чому вбачає свої орієнтири як авторитетна громадська організація, що витримала важкі випробування?
На січень 1996 року кількість членів Товариства Червоного Хреста України становила 8586526 осіб, об'єднаних у 34013 первинних осередки. Найбільша в нашій країні благодійна організація - Червоний Хрест - відповідно до своїх загальновизнаних гуманних принципів намагається якомога краще прислужитися немічним і знедоленим, допомогти людям зберегти гідність у найскрутнішому становищі та зробити свій внесок у створення розгалуженої системи адресної соціальної допомоги.
Тому не випадково на перший план виходять допомога біженцям, підтримка беззахисних людей, чим би не була зумовлена ця беззахисність - бідністю, неосвіченістю, культурними чи соціальними чинниками, збройними конфліктами чи стихійним лихом.
І це природно, адже всіх нас об'єднують внутрішні закони, якими керуємося, вибираючи між добром і злом, честю і зневагою.
Нас єднає вибір, який ми зробили 1 грудня 1991 року, підтвердивши прагнення будувати власну державу. Червоний Хрест України оголосив себе самостійною позаурядовою та позапартійною організацією.
Нові умови поставили перед Товариством і нові завдання. Червоний Хрест України починає активно інтегруватись у Всесвітній рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, і досить швидко міжнародні червонохреснІ організації пересвідчилися: їхні українські колеги мають І своє обличчя, І свої переконання, і свої чесноти. Саме це сприяло вступу нашого Товариства до світової Червоно-хресної родини. Таке рішення одностайно прийняла IX сесія Генеральної Асамблеї Міжнародної федерації Товариств, що проходила у Бірмінгемі (Великобританія).
Наполегливо продовжується пошук шляхів удосконалення діяльності Українського Червоного Хреста. Успішно втілюються у життя цільові комплексні програми гуманітарної допомоги, розроблені Національним комітетом Товариства. Переборюючи інфляцію, він все ж зумів при підтримці Уряду та Міжнародної федерації Товариств зберегти кадри сестер милосердя Українського Червоного Хреста, чия доброта, чиї руки так потрібні старим, немічним, інвалідам.
Сьогодні ця служба налічує 3 тис. працівників, які протягом останніх років надали допомогу майже 600 тис. осіб. Окрім надання медичної допомоги, патронажні сестри здійснюють догляд за самотніми хворими похилого віку, вирішують багато питань, пов'язаних з доставкою ліків та продуктів харчування, приготуванням їжі, наданням комунальних послуг, організацією консультацій лікарів, допомогою із влаштування пенсіонерів у будинки-інтернати тощо.
Та головне, мабуть, полягає в тому, що своєю милосердною працею сестри Червоного Хреста переконливо довели необхідність служби милосердя Товариства як громадської структури, що забезпечує організацію соціально-побутового обслуговування найбільш незахищених верств населення і реально допомагає державі в здійсненні цільових галузевих та регіональних програм соціального захисту громадян похилого віку. Визнанням цього став Указ Президента України про присвоєння 22 сестрам милосердя Товариства Червоного Хреста України почесного звання - заслужений працівник охорони здоров'я України.
ЛІТЕРАТУРА
1. БеляковВ.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.
2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого госпо-дарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996р. №383.
3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. - 568 с.
6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.
7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоров'я, 1999. - 694 с.
8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.
9. Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с.
10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. - К.: Здоров'я, 1993. - 260 с.
11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94.
Loading...

 
 

Цікаве