WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Санітарна освіта. Діяльність товариства Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

Санітарна освіта. Діяльність товариства Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

також підписав і ратифікував Радянський Союз.
Звичайно, ще немало зусиль доведеться докласти, щоб поширити знання про їх зміст на всі рівні: від вищих цивільних і військових службовців до простої людини. Саме на це спрямовує нині свої зусилля Червоний Хрест України, зберігаючи вірність ідеалам Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. В нинішньому світі, що стає дедалі жорстокішим, найбільше іІ бракує чуйності, милосердя, уваги до людини. Усе частішими стають факти нехтування її здоров'ям, гідністю, навіть самим правом на життя.
За таких умов Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця найстаріша всесвітня доброчинна громадська організація - активніше спрямовує свої зусилля в таких напрямках діяльності, як захист життя і здоров'я людини, честі, особистості, допомога жертвам збройних конфліктів, стихійних лих, турбота про інвалідів, немічних старих, одиноких хворих.
Рух керується принципами, що грунтуються на одвічному прагненні людей до миру й злагоди. На таких засадах діє також Червоний Хрест України. Ось вони.
Гуманність. Червоний Хрест України прагне на національному та міжнародному рівнях запобігти людським стражданням і полегшити їх, сприяти взаєморозумінню, співпраці та миру між народами.
Неупередженість. Червоний Хрест не розрізняє людей за націо-нальними, расовими та класовими ознаками, а також релігійними та ідеологічними переконаннями, керуючись виключно їх потребами.
Нейтральність. Червоний Хрест не бере участі в збройних* конфліктах і не вступає в суперечки класового, релігійного, расового та ідеологічного характеру.
Незалежність. Товариство, надаючи допомогу органам державної влади в гуманітарній діяльності, завжди зберігає свою автономію, щоб у всіх випадках мати можливість діяти відповідно до принципів Червоного Хреста.
Добровільність. Товариство - добровільна, безкорислива організація для надання допомоги.
Єдність. У будь-якій країні можна відкрити лише одне для всіх Товариство Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, що займається гуманітарною діяльністю на всій території держави.
Універсальність. Червоний Хрест є міжнародною інституцією, в якій всі національні товариства рівні між собою в правах і обов'язках.
Мало хто знає, що Міжнародник комітет Червоного Хреста не має своїх грошей. Бюджет Комітету живлять чотири джерела:
1) вклади держав-сторін Женевських коквенщ'й І країн Європейського співтовариства (ЄС);
2) вклади національних Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
3) особисті пожертвування;
4) різні дари І засоби, отримані за заповітами.
Справедливе визнання здобула патронажна служба милосердя Червоного Хреста. Створена вона за ініціативою Товариства в 1961 році І успішно продовжує свою благодійну місію сьогодні.
У 1985 році було відзначено 100-річчя історичної Женевської конвенції про покращення долі поранених і хворих у діючих арміях. Тоді й було висунуто нове гасло Руху Червоного Хреста: первісне "Милосердя на полі бою" замінили на таке, що більше відповідало сучасним умовам, - "Через гуманізм - до миру".
У 70-80-х роках акцент у-роботі Товариства був зміщений на вдосконалення медико-соціальної діяльності осередків Червоного Хреста та необхідність пробудити громадську думку щодо подальшої гуманізації суспільних відносин. Намагалися зробити це навіть з трибун з'їзду народних депутатів колишнього Радянського Союзу. Адже саме тоді народними депутатами вперше були обрані представники громадських організацій, зокрема десять посланців тогочасної Спілки товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця СРСР. Двоє з них представляли Українське товариство. Це голова Національного комітету, кандидат медичних наук І.Г. Усїченко та голова Дніпропетровської обласної організації Червоного Хреста І.С. Тарасов. На IV з'їзді було надано слово керівникові Українського Червоного Хреста, який цілком присвятив свій виступ проблемам подолання наслідків Чорнобильської трагедії.
Знаком біди, болем нашого народу стала назва невеличкого міста українського Полісся - Чорнобиль. Стала вона і віхою нових випробувань Червоного Хреста України на дієздатність і милосердя.
Уже ввечері 26 квітня 1986 року, коли про вибух на атомній станції ще майже ніхто не знав, червонохресна санітарна дружина Бородянського екскаваторного заводу розселила в новозбудованих оселях перші десятки мешканців Прип'яті, які дістались сюди самі, не чекаючи евакуації. Зволікати далі, чекаючи команди "згори", було не можна, адже потік біженців дедалі зростав, а допомога з центру запізнювалась. І Червоний Хрест вирішив діяти на власний розсуд, без вказівок.
4 травня санітарні дружини Червоного Хреста Макарівського району Київщини спільно з представниками сільських рад провели подвірні обходи, аби знайти для переселенців тимчасові помешкання. Було складено повні списки евакуйованих і таких, що прийшли самі. Київський та Житомирський обкоми Червоного Хреста надавали евакуйованим грошову підтримку, осередки товариства виявили тих, хто потребував медичної допомоги.
Згодом Український Червоний Хрест опікуватиметься піонерськими таборами на півдні республіки, де перебуватимуть діти з трид-цятикілометрової зони відчуження. У Харкові він ініціює проведення установчої конференції учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та евакуйованих, які стали прообразом нинішнього Союзу "Чорнобиль". Основні обласні комітети регіонів, які зазнали меншої дії радіації, надаватимуть всіляку допомогу ураженим районам: Дніпропетровський, Харківський, Тернопільський обкоми - Луганському, Овруцькому, Коростенецькому районам Житомирщини, Черкаський - Поліському району Київщини, Івано-Франківський - Рівненській області.
Для обслуговування мешканців забруднених районів тодішній Центральний комітет Червоного Хреста України виділив 160 сестер милосердя. Спільно з представниками Ліги Червоного Хреста та Червоного Півмісяця на Київщині та Житомирщині він проводить роботу з визначення ступеня ураження та обсягу необхідної допомоги. Голова Комітету І.Г. Усіченко очолював союзну комісію з реалізації програми допомоги населенню потерпілих районів.
З ініціативи Червоного ХрестаУкраїни починає діяти комплексна Міжнародна червонохресна програма "Чорнобиль". Держава отримує каналами Червоного Хреста дозиметри й контрольні прилади, пересувні діагностичні лабораторії, фільтри та установки для очищення води від радіоактивного, бактеріологічного та хімічного забруднення, які встановлюють у школах і лікувально-профілактичних закладах. За кордон на лікування та оздоровлення направляються сотні дітей з уражених регіонів, мешканці північних областей отримують матеріальну І речову допомогу, продукти харчування тощо. Сприяло тому й представництво Міжнародної федерації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця в Києві, що розпочинало діяти при Національному комітеті Товариства,
Нині про трагедію потроху забувають. Вже не такий гострий біль, вже не така пекуча тривога. Та лихо не пішло - воно ще з нами, і насіння, посіяне ним, проростає кволістю наших дітей, недокрів'ям дорослих, малозрозумілими ускладненнями хвороб.
На сучасному етапі необхідні лікування уражених дією радіації,
Loading...

 
 

Цікаве