WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Санітарна освіта. Діяльність товариства Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

Санітарна освіта. Діяльність товариства Червоного Хреста(Реферат) - Реферат

православних громадських об'єднань, при яких створювались лікарні. Так, у передмістях Львова при православних церквах у XIV столітті було відкрито чотири таких заклади. Київське братство також мало свою школу і "шпиталь для людей вбогих, старих, як духовних і цивільних, так і лицарських". У Кам'янці-Подільському функціонував Вірменський шпиталь, створений на кошти вірменської громади, де лікували хворих різних національностей.
У XVIII столітті на берегах річки Самари в Подніпров'ї і в Трахтемирівці під Каневом були славетні шпиталі для поранених і старих воїнів Запорізької вільної республіки.
Лише руїни залишилися від цих воістину народних осередків милосердя. Зникли такі заклади в Лебединському монастирі поблизу Чигирина, при Левківському храмі біля стародавнього Овруча. Немає вже їх на острівці між ручаями Старої і Нової Самари, у чарівному межигір'ї... А було таких шпиталів у XVIII столітті, як свідчать давні записи, 138 - у Ніжинському полку, 118-у Чернігівському, 107-у Лубенському, 52-у Переяславському, 42-у Полтавському, 29-у Миргородському.
Севастопольська епопея 1854 року і Микола Іванович Пирогов... Саме ними і саме тут закладено підвалини Червоного Хреста як спеціальної організації з надання допомоги пораненим у бою.
Пирогов уперше сформував загони сестер милосердя для догляду за пораненими й хворими солдатами, створив спеціалізовані підрозділи сестер, кожний з яких займався своєю справою. Рятуючи людські життя, вони сортували поранених за важкістю стану, асистували під час операцій, транспортували поранених і хворих, які не потребували негайної операції.
Тож не випадково Анрі Дюнан, засновник офіційного Міжнародного товариства Червоного Хреста, згодом зазначав, що думка про створення Товариства виникла в нього під впливом починань М.І. Пирогова.
158 сестер громади, які працювали в безперервно обстрілюваному обложеному місті, були нагороджені бронзовими медалями за оборону Севастополя. А шістнадцятирічна дочка загиблого матроса Дарія Михайлова, більше відома як Даша Севастопольська, за віднайденими архівними документами, була "всемилостиво пожалуванз" золотою медаллю з написом "За старанність" на Володимирській стрічці й 500 карбованцями сріблом.
В Україні варто було б впровадити свою почесну нагороду Червоного Хреста - медаль Імені Дарії Михайлової на зразок медалі Флоренс Найтінгейл - найвищої відзнаки Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Коли розпочалася Кримська війна, Флоренс було 34 роки. Вона змалку цікавилась роботою в лікарнях, спостерігала за благочинною діяльністю лютеранських черниць. У листопаді 1854 року Найтінгейл вирушила до Криму на чолі загону, що налічував 38 сестер-добровольців. У Скутарі вони організували свій шпиталь. Флоренс допомагала лікарям під час операцій, дбала про поліпшення обслуговування поранених. Після повернення на батьківщину вона заснувала в Лондоні першу в Європі світську школу сестер милосердя. Медаллю, що носить ЇЇ ім'я, нагороджено сотні самовідданих працівниць та активістів Червоного Хреста в усьому світі, в тому числі, тринадцять - в Україні,
У червні 1859 року, під час своєї мандрівки по Ламбардії Анрі Дюнан (рис. 14.1) був свідком битви при Сольферіно. Будучи враженим страшною картиною залишених на полі бою солдат, які вмирали в муках через безпорадність військово-медичної служби, він відразу ж почав організовувати рятувальні операції, покликавши на допомогу місцеве населення. Усе, що йому довелось тоді пережити, Анрі Дюнан описав у своїй книзі "Згадка про Сольферіно", яка потрясла всю Європу. В ній же він звернувся до світу із закликом, по-перше, створити в мирний час добровільне товариство допомоги, медичні сестри якого будуть готові тур-буватися про поранених під час війни, по-друге, прийняти міжнародну угоду, яка гарантувала б цим добровольцям визнання і повагу. Так зароджувався Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. І звідти бере початок міжнародне гуманітарне право, яке регламентує ведення бойових дій, створює умови для покращання долі їх учасників.
У 1863 році п'ять відомих мешканців Женеви - Анрі Дюнан, | Гюстав Муаньє, Луї Аппіа, Теодор Монцар і генерал Пйом Анрі ї Дюфур (рис. 14.2) - на терені філантропічної організації "Суспільна користь" вирішили заснувати Міжнародний комітет допомоги пораненим, який в 1876 році почали називати Міжнародним ксвдітетом Червоного Хреста. Його емблема - червоний хрест на бі-| лому тлі (рис. 14.3). І "- У 1864 році було розроблено Женевські конвенції про поліпшення долі поранених під час війни. У 1867 році виникло Російське Товариство опіки поранених, яке також приєдналося до цих конвенцій.
Російський Червоний Хрест, до якого належала І добре організована українська ланка, надавав допомогу військово-медичній службі армії в усіх війнах, що їх вела імперія. Загони Товариства діяли у Франції та Прусії за часів франко-пруської війни 1870 року, вони допомагали абїссінцям у боротьбі з Італією (1895-1896 рр,), навіть дісталися Південної Африки, щоб піклуватися про поранених на англо-бурській війні 1899-1902 років. Допомогу Товариства відчув і сам Анрі Дюнан: Російський Червоний Хрест, прагнучи поліпшити нелегке матеріальне становище засновника Руху, щороку надсилав йому 1000 карбованців аж до встановлення пенсії.
Активну допомогу надавало Товариство у медичному обслуговуванні цивільному населенню. Так, в Україні поліклініка Червоного Хреста функціонувала в Харкові. Тут професором І. Троїцьким у 1902 році була заснована дитяча лікарня. Київська та Подільська філії Червоного Хреста взяли участь у заснуванні в Києві Товариства боротьби із заразними хворобами та будівництві при ньому Бактеріологічного інституту, лікарні для чорноробів. Силами медиків-активістів Червоного Хреста була створена філія в Подніпров'ї. Активну боротьбу з інфекціями вели працівники Катеринославської філії.
У 1914 році під час Першої світової війни, коли Київ перетворився на прифронтове місто, тут було відкрито понад 100 шпиталів Червоного Хреста. Вони діяли, зокрема, при університеті Св. Володимира, Політехнічному інституті та Покровському монастирі.
Український Червоний Хрест розпочав свою діяльність 18 квітня 1918 року у Києві. А вже на початку 30-х років за рахунок коштів Червоного Хреста України виконували свою роботу 119 медичних, 206 профілактичних та дитячих закладів. 36 оздоровниць, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.
Зазначимо, що в діяльності Російського Червоного Хреста активну участь брали видатні українські та російські вчені-медики: С. Боткін, 1. Мечников, М. Скліфософський, М. Бурденко, А. Богаєвський, Д. Заболотний, М. Стражеско та багато інших. У роки Першоїсвітової війни видатні київські хірурги М. Волкович і О. Крклов добровільно взяли на себе обов'язки консультантів Червоного Хреста на Південно-Західному фронті.
Із Червоним Хрестом підтримував тісні зв'язки лікар і поет Степан Руданський, який також працював у 70-х роках у Ялті й був відомий як повітовий лікар-благодійник.
...1918 рік. Україна, розбурхана революцією... Республіка, що проголосила демократію в житті держави та народу, переживає критичні часи. Одна з найбільш тривожних
Loading...

 
 

Цікаве